ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволення скарги на дії державного виконавця
м. Київ
09.06.2020Справа № 910/18299/16
За скаргою Публічного акціонерного товариства "Газпром"
На дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні стягувача Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"
У справі № 910/18299/16
За позовом Антимонопольного комітету України
До Публічного акціонерного товариства "Газпром"
Про стягнення 85 965 927 000 грн штрафу та 85 965 927 000 грн пені та зобов'язання виконати пункт 4 рішення від 22.01.2016 № 18-р
Суддя Бондаренко Г.П.
Секретар судового засідання Лебович А.О.
Представники сторін:
Представник Департаменту ДВС Міністерства юстиції України: Медведєв О.В. (довіреність № 332/20.3/22-20 від 14.01.2020);
Представник Міністерства юстиції України: Васіна І.О. (довіреність № 201/9/22-20 від 11.01.2020);
Представник стягувача: Кондрашова А.О. (Наказ № 3-ОД від 22.01.2020);
Представник боржника (скаржника): Шаповалова К.Г. (адвокат; довіреність № 21/04/04-543д від 23.09.2019);
Представник боржника (скаржника): Поліщук О. Г. (паспорт № 004491166 від 27.01.2020; наказ № 19-Л від 30.11.2018 про призначення на посаду; трудовий договір № 10/д від 30.01.2018);
Представник третьої особи Шумов А.Ю. (адвокат ордер серія КС № 53454 від 29.07.2019).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 по справі № 910/18299/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017, позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено, стягнуто з ПАТ "Газпром" в доход загального фонду Державного бюджету України 85 965 927 000,00 грн штрафу і 85 965 927 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 № 18-р у справі № 143-26.13/108-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК), а також зобов'язано ПАТ "Газпром" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення АМК щодо припинення порушення, зазначеного в пункті 2 зазначеного рішення, шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на обґрунтованих умовах; стягнуто з ПАТ "Газпром" на користь Комітету 206 700,00 грн судового збору.
17.03.2017 на виконання рішення видано відповідні накази.
22.01.2019 через відділ канцелярії господарського суду від Публічного акціонерного товариства "ГАЗПРОМ" надійшла Скарга на дії департаменту державної виконавчої служби від 18.01.2019, в якій скаржник просив суд:
(1) визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведева О.В. щодо визначення вартості майна - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ "Газпром" та використання Звіту про оцінку майна від 10.12.2018, складеного за його результатами;
(2) визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ "Газпром" та Звіт про оцінку майна від 10.12.2018, складений за її результатами;
(3) заборонити Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєву О.В. використання Звіту від 10.12.2018 року про оцінку майна - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ "Газпром";
(4) зупинити передачу на реалізацію майна ПАТ "Газпром", а саме: 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ "Газпром" та заборонити Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєву О.В. передавати зазначене майно на реалізацію.
10.01.2020 Суд постановив ухвалу, якою поновив провадження у справі №910/18299/16 щодо розгляду скарги на дії державного виконавця щодо примусового виконання рішення, судове засідання призначив на 04.02.2020.
31.01.2020 від Публічного акціонерного товариства "Газпром" надійшли письмові пояснення з додатками; від відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла інформація по справі.
03.02.2020 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" надійшли заперечення на скаргу на дії Департаменту державної виконавчої служби;
03.02.2020 року від відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - клопотання про закриття провадження у справі та пояснення щодо скарги Публічного акціонерного товариства "Газпром".
В судовому засіданні 04.02.2020 суд задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" та залучив його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні стягувача, зобов'язав Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати іншим учасникам справи копію клопотання про закриття провадження, докази чого надати суду та оголосив перерву в судовому засіданні на 12.03.2020.
11.03.2020 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення державного виконавця від 03.02.2020 та заперечення на клопотання про закриття провадження.
11.03.2020 від третьої особи через відділ канцелярії суду надійшли пояснення з урахуванням поданого ПАТ "Газпром" Експертного дослідження Звіту про оцінку майна ТОВ "Ніка - Експерт".
У зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, розгляд даної справи, призначений на 12.03.2020 не відбувся.
Наступне судове засідання у справі було призначене судом на 21.05.2020, про що учасники процесу були повідомлені ухвалою-повідомленням від 21.04.2020.
08.05.2020 через відділ канцелярії суду від стягувача надійшли пояснення.
В судовому засіданні 21.05.2020 Суд відмовив Головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєву Олександру В'ячеславовичу в задоволенні клопотання про закриття провадження (в порядку пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України) та оголосив перерву в судовому засіданні до 09.06.2020, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.
В судове засідання 09.06.2020 всі учасники справи прибули та надали Суду усні пояснення по суті скарги, в яких скаржник заявлені у його скарзі вимоги підтримав у повному обсязі, інші учасники справи заперечили проти її задоволення.
Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 по справі № 910/18299/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017, позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено, стягнуто з ПАТ "Газпром" в дохід загального фонду Державного бюджету України 85 965 927 000, 00 грн штрафу і 85 965 927 000, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 № 18-р у справі № 143-26.13/108-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», а також зобов'язано ПАТ «Газпром» виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення АМК щодо припинення порушення, зазначеного в пункті 2 рішення АМК, шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на обґрунтованих умовах; стягнуто з ПАТ «Газпром» на користь Комітету 206 700,00 грн судового збору.
17.03.2017 на виконання відповідного рішення видано відповідні накази.
Постановою державного виконавця від 21.04.2017 відкрито виконавче провадження № 53823056 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 про стягнення з боржника 85 965 927 000, 00 грн штрафу і 85 965 927 000, 00 грн пені.
08.11.2017 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. у межах виконавчого провадження № 53823056 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: цінні папери, що обліковуються в Депозитарній установі ПАТ «Альфа-Банк", а саме акції прості іменні АТ «Газтранзит», номінальною вартістю 2000,00 грн, кількості 16 650 штук, на рахунку в цінних паперах № 300780-RU20003622, що належать ПАТ "Газпром".
У зв'язку із неможливістю виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 та на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 121 ГПК України (в редакції від 23.03.2017) Антимонопольний комітет України звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, оскільки в ході примусового виконання наказів суду про стягнення заборгованості та судового збору з Публічного акціонерного товариства "ГАЗПРОМ" державними виконавцями встановлено, що відповідно до єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб станом на 13.05.2017 боржник не перебував на обліку в контролюючих органах та згідно відповіді Державної фіскальної служби України, в реєстрі платників податків-нерезидентів перебуває на обліку представництво - Публічне акціонерне товариство "ГАЗПРОМ" (ідентифікаційний код: 20044620), на рахунки якого накладено арешт постановою державного виконавця про арешт коштів боржника. Крім того заявником зазначалось, що на рахунках представництва - Публічного акціонерного товариства "ГАЗПРОМ", відкритих у банківських установах України, станом на 17.05.2017 виявлено грошові кошти всього на суму 344 899,26 грн та 25 365,75 дол. США.
За наслідками розгляду вказаної заяви винесено ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/18299/16, залишену без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та постановою Верховного Суду від 13.03.2018, про задоволення вказаної заяви та змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Газпром" (Публичного акционерного общества "Газпром"; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн штрафу і 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн пені, шляхом звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб від інших осіб, або божник володіє ними спільно з іншими особами; стягнути з Публічного акціонерного товариства "Газпром" (Публичного акционерного общества "Газпром"; 117420, Российская Федерация , г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518 ; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003 ) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 00032767) 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн судового збору, шляхом звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб від інших осіб, або божник володіє ними спільно з іншими особами.
Матеріалами справи підтверджується, що в межах виконавчого провадження ВП№53823056 06.12.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В'ячеславовичем у межах виконавчого провадження №53823056 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 винесено постанову від 08.11.2017 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було постановлено описати та накласти арешт на майно, а саме цінні папери, що обліковуються в Депозитарній установі ПАТ "Альфа Банк", а саме акції прості іменні AT "Газтранзит", номінальною вартістю 2 000,00 грн, у кількості 16 650 штук, на рахунку №300780-RU20003622, що належать ПАТ "Газпром".
20.11.2017 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. у межах виконавчого провадження № 53823056 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №449/16, виданий Фондом Державного майна України 17.06.2016).
11.12.2017 ТОВ «Українська експертна група» здійснено оцінку, викладену у Звіті про оцінку майна та надано висновок про те, що ринкова вартість об'єкту оцінки - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ «Газпром» станом на 11.12.2017 складає 630 747 656,00 грн без урахування ПДВ.
06.12.2018 у рамках виконавчого провадження №53823056 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою постановлено: призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-Експерт», який має сертифікат, виданий 11.05.2016 за № 372/16, виданий Фондом державного майна України, у виконавчому провадженні з примусового виконання: наказу №910/18299/16, що виданий 17.03.2017; суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА-Експерт» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань арештованого майна, а саме: цінні папери, що обліковуються в Депозитарній установі ПАТ «Альфа Банк», а саме акції прості іменні АТ «Газтранзит», номінальною вартістю 2 000,00 грн, у кількості 16 650 штук, заблоковані 12.05.2017 на рахунку в цінних паперах № 300780-RU20003622, що належать ПАТ «Газпром».
10.01.2019 скаржником було отримано повідомлення від 18.12.2018 № 53823056/16 про експертну оцінку майна. Зі змісту якого вбачається, що у ході виконання суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Ніка-Експерт» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №372/16, виданий Фондом Державного майна України 11.05.2016) було надано письмовий висновок про вартість об'єкту оцінки - 16 650 штук простих іменних акцій АТ «Газтранзит» (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ «Газпром» станом на 06.12.2018 складає 40 220 349, 00 грн без урахування ПДВ.
18.01.2019 ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» (надалі - рецензент) на замовлення Публічного акціонерного товариства «ГАЗПРОМ» проведено рецензування звіту ТОВ «Ніка-Експерт» про оцінку майна.
Скаржник не погоджується з проведеною оцінкою 16 650 штук простих іменних акцій АТ «Газтранзит» (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ «Газпром», оскільки на його думку оцінка проведена із суттєвим порушенням вимог законодавства, а визначена за результатами проведення оцінки ринкова вартість об'єкта оцінки очевидно занижена. Вказані обставини стали підставою для звернення скаржника до суду із відповідною скаргою.
На підтвердження обставин заниження ринкової вартості об'єкту оцінку скаржник посилається на звіт про проведення в рамках виконавчого провадження № 53823056 оцінки відповідного майна ПАТ «Газпром» - висновок ТОВ «Українська експертна група» складений за рік до оскаржуваного звіту, відповідно до якого ринкова вартість об'єкту оцінки - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40, 2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ «Газпром» станом на 11.12.2017 складає 630 747 656,00 грн без урахування ПДВ. На думку скаржника, зменшення вартості об'єкта експертизи за один рік на 590 527 307, 00 грн, свідчить про заниження оцінювачем - ТОВ «Ніка-Експерт» ринкової вартості майна.
В скарзі скаржник також наводить аргументи щодо невідповідності звіту складеного ТОВ «Ніка-Експерт» вимогам нормативно - правових актів, які ґрунтуються на змісті складеної ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» рецензії звіту ТОВ «Ніка-Експерт» та зазначає, що такий звіт не може бути використаний для цілей виконавчого провадження, оскільки передбачає реалізацію майна боржника за заниженою вартістю.
Крім того, на думку скаржника використані оцінювачем методичні підходи не відповідають вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, оцінка здійснювалася із використанням виключно майнового підходу, на підставі балансу станом на 30.06.2018.
Оскільки оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом, скаржник просить суд в тому числі зупинити передачу майна на реалізацію, оскільки це порушить інтереси боржника, а майно після реалізації перейде у власність третіх осіб, що в подальшому позбавить боржника можливості захистити свої права.
Предметом скарги є вимоги скаржника (боржника) (1) про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості майна та використання звіту про оцінку майна від 10.12.2018, (2) про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству оцінку майна боржника та звіт про оцінку майна від 10.12.2018, (3) заборонити державному виконавцю використання звіту від 10.12.2018 про оцінку майна та (4) зупинити передачу на реалізацію майна скаржника та заборонити державному виконавцю передавати майно боржника на реалізацію.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає вищевказану скаргу необґрунтованою, з тих підстав, що державним виконавцем в межах наданих йому повноважень та в порядку визначеному законом вживалися всі необхідні процесуальні дії в межах виконавчого провадження № 53823056, включаючи накладення арешту на майно боржника та оцінку майна боржника, що виключає правові підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця. Крім того, орган виконавчої служби зазначає, що права природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Стягувач проти задоволення скарги заперечує та зазначає в обґрунтування своїх заперечень, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає зроблені суб'єктом оцінки висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, юридична природа звіту оцінки майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, плв'язаних із застосуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів, відтак на думку стягувача спори визнання недійсним звіту про оцінку майна взагалі не підлягають судового розгляду.
Третя особа заперечує проти скарги на дії державного виконавця з тих, підстав, що: (1) 19.01.2019 на фондовій біржі Акціонерного товариства «Фондова Біржа ПФТС» відбувся аукціон з примусової реалізації акцій АТ «Газтранзит», на якому вищевказаний пакет акцій було продано переможцю аукціону - Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен»; (2) переможцем аукціону у повному обсязі було сплачено вартість пакету акцій АТ «Газтранит» у сумі, яка була встановлена ТОВ «Ніка-Експерт» у звіті про оцінку акцій; (3) 04.02.2019 акції АТ «Газтранзит» були зараховані на рахунок Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен» в цінних паперах, відкритий в депозитарній установі - Товаристві з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ СЕК'ЮРІТІЗ», відповідно на момент розгляду скарги саме третя особа є законним власником акцій АТ «Газтранзит»; (4) звіт про оцінку є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, і не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна; (5) чинним законодавством не передбачено обов'язку виконавців здійснювати перевірку отриманого звіту про оцінку та оцінювати його на власне переконання; (6) у скарзі скаржник не вказує, яким чином порушуються його права в результаті передачі на реалізацію майна за ціною, яка встановлена в звіті ТОВ «НІКА - Експерт»; (7) задоволення скарги скаржника не призведе до ефективного юридичного захисту, оскільки на момент розгляду скарги власником акціє є третя особа; (8) проведена ТОВ «НІКА - Експерт» оцінка акцій відображає реальну та ринкову вартість таких акцій.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Публічного акціонерного товариства "Газпром" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.01.2019 (вх. № 01-20/618/19) задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов'язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 року Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Окрім того, у п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 по справі № 910/18299/16, яке набрало законної сили 22.02.2017, з урахування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2017, є обов'язковим до виконання та має бути виконаним.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов'язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Положеннями ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Строк дії звіту про оцінку від 11.12.2017 вих. № 17549, складеного ТОВ «Українська експертна група», становив 6 місяців, що відповідає чинному законодавству та про що зазначено в самому звіті, тобто до 11.05.2018, і відповідно не міг бути використаний для цілей виконавчого провадження № 53823056, після закінчення вказаного строку.
З огляду на викладене державним виконавцем межах повноважень 06.12.2018 у рамках виконавчого провадження № 53823056 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, в якій державний виконавець постановив:
- призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА - Експерт", який має сертифікат, виданий 11.05.2016 № 372/16, виданий Фондом державного майна України, у виконавчому провадженні з примусового виконання: наказу № 910/18299/16, що виданий 17.03.2017;
- зобов'язати суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю " НІКА - Експерт ", надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань арештованого майна, а саме: цінні папери, що обліковуються в Депозитарній установі ПАТ "Альфа-Банк", а саме акції прості іменні ПрАТ "Газтранзит", номінальною вартістю 2 000,00 грн, у кількості 16 650 штук, на рахунку в цінних паперах № 300780-RU20003622, що належать ПАТ "Газпром".
Суд зазначає, що оскільки жодна зі сторін у 10-денний термін з моменту спливу строку дії звіту про оцінку від 11.12.2017 вих. № 17549, складеного ТОВ «Українська експертна група», письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна (за взаємною згодою), державний виконавець на виконання ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" був зобов'язаний самостійно вжити заходи для визначення вартості майна.
Відповідно до п. 18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт. У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.
Отже на виконання ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" з метою належного визначення вартості майна (цінних паперів, що належать ПАТ "Газпром") державним виконавцем було правомірно винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 06.12.2018.
Таким чином, державним виконавцем вживалися всі необхідні процесуальні дії в межах виконавчого провадження № 53823056 з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, включаючи накладення арешту на майно боржника та винесення 06.12.2018 постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості арештованого майна. При цьому, відповідні дії державного виконавця були вчинені відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень державного виконавця, за відсутності порушення з боку виконавця прав боржника. Доказів іншого матеріали скарги не містять.
Згідно положень ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на зазначене у суду відсутні праві підстави для визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведева О.В. щодо визначення вартості майна - 16 650 штук простих іменних акцій АТ "Газтранзит" (код ЄДРПОУ 25273549), що становить 40,2174% від статутного капіталу емітента, власником яких є ПАТ "Газпром" та використання Звіту про оцінку майна від 10.12.2018, складеного за її результатами для цілей виконавчого провадження.
Щодо доводів скаржника про невідповідність звіту складеного ТОВ «Ніка-Експерт» вимогам нормативно - правових актів та заниження вартості об'єкту оцінки у такому звіті, а відтак і вимог скаржника про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінки майна проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА - Експерт" та звіту від 10.12.2018, складеного за її результатами, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» внормовано, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення, при цьому, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Статтею 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Отже, оскарження оцінки майна здійснюється у судовому порядку, і відповідно в судовому порядку вирішується спір, пов'язаний із незгодою з визначеною такою оцінкою вартістю майна та пов'язаний із недотриманням суб'єктом оцінки вимог чинного законодавства при її складанні.
Учасниками такого спору на переконання суду будуть суб'єкт оцінки, особа не згодна з визначеною таким суб'єктом оцінкою, особа згодна з оцінкою і виконавець за рішенням якого здійснювалася відповідна оцінка, відповідно такий спір підлягає розгляду в рамках окремого позовного провадження, а не в рамках судового контролю за виконанням судового рішення у справі, оскільки зміниться склад учасників справи, і юрисдикція такого спору буде визначатися суб'єктним складом сторін.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців, який передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/ господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
При цьому, суд не погоджується з доводами учасників справи, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна та/або спори про визнання оцінки такою, що не відповідає вимогам закону не можуть бути розглянуті у порядку судочинства взагалі, адже такі доводи спростовуються положеннями наведених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» (ст. 57) та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст. 33), а також принципом диспозитивності, закріпленим у ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд розглядає справу не інакше як за зверненням позивача, в межах заявлених нею вимог, при цьому учасники справи розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору на власний розсуд, в тому числі самостійно визначають останній.
Скаржником під час розгляду скарги не надано доказів оскарження звіту про оцінку майна, а відтак і доказів вирішення в той чи інший спосіб відповідного спору. Вимоги скарги базуються на власній оцінці скаржником звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим та складеним із порушеннями чинного законодавства, у зв'язку із чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності, і як наслідок, на неправомірному використанні виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій. За таких обставин доводи скаржника про неправомірність (невідповідність звіту та оцінки вимогам чинного законодавства) звіту про оцінку майна, за відсутності оскарження в судовому порядку останнього та наявності відповідного судового рішення є передчасними.
Крім того, оскільки право на майно, яке було предметом спірної оцінки, уже оформлене за третьою особою, найбільш ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення до суду позову із залученням нового власника майна і державного виконавця як відповідачів, оскільки майно вже реалізоване, і відповідно має місце спір про право, а в такому випадку також не подається скарга в рамках здійснення судового контролю за виконанням рішення, а подається окремий позов, оскільки реалізація майна, в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження», є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), і відповідно до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення цими або до цих осіб позову.
Щодо вимог скаржника про зупинення передачі на реалізацію майна боржника та про заборону державному виконавцю передавати майно боржника на реалізацію, то з огляду не недоведеність та необґрунтованість вимог скаржника щодо визнання такою, що не відповідає вимогам закону оцінки, приймаючи до уваги те, що Закон України «Про виконавче провадження» містить пряму норму, яка не визначає підставою для зупинення передачі майна на реалізацію оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна, та що скаржником не наведено у скарзі обґрунтувань наявності інших підстав для зупинення передачі майна на реалізацію судом ніж сам факт незгоди скаржника із оцінкою майна, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість і цих вимог скаржника.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність скарги як в частині вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця так і в частині вимог щодо визнання такими, що не відповідає законодавству оцінку та звіту про оцінку майна, щодо заборони державному виконавцю використання такого звіту, щодо зупинення передачі на реалізацію майна боржника та заборони державному виконавцю передавати майно боржника на реалізацію.
Дії державного виконавця щодо залучення суб'єкта оцінки, визначенню вартості майна (здійснення оцінки), використання звіту про оцінку майна скаржника, складеного ТОВ «НІКА - Експерт» та передача майна боржника на реалізацію були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і при цьому право заявника на належне вчинення виконавчих дій при здійснені виконавчого провадження № 53823056 не було порушено, відтак у суд відсутні підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Газпром" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.01.2019 (вх. № 01-20/618/19).
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Газпром" в задоволенні скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.01.2019 (вх. № 01-20/618/19).
2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст ухвали складений 24.06.2020.
Суддя Г. П. Бондаренко