вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
25.06.2020м. ДніпроСправа № 904/3342/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 115 991,59 грн., штрафу у розмірі 111 599,16 грн., пені у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1115991,59 грн., штрафу у розмірі 111 599,16 грн., пені у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № А-15/07/2018 від 15.07.2018 зі сплати вартості поставленого товару.
Ухвалою суду від 25.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" № б/н від 11.06.2020 залишено без руху. Ухвалено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" в строк до 31.07.2020 включно усунути недоліки позовної заяви.
Разом із позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову. У поданій заяві позивач просить суд накласти арешт в межах ціни позову на грошові кошти, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Максіфрут".
В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що відповідач уникає від виконання своїх зобов'язань за договором. За таких обставин позивач вважає, що існує імовірність, що грошові кошти, наявні на банківських рахунках відповідача, до набрання рішенням законної сили можуть бути списані з відповідних рахунків.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник не зазначив, яким чином ненакладення арешту на грошові кошти відповідача унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а є лише висловив припущення про можливість невиконання відповідачем судового рішення.
Наведені у заяві про забезпечення позову обставини, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення виконання рішення суду взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, через необґрунтованість поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" заяви про забезпечення позову, в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.06.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Ніколенко