вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.06.2020 Справа № 904/2756/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
про стягнення 1448,65 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі-Позивач) 26.05.2020 звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідачів на свою користь збитки у розмірі 1448,65 грн, а також судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на складений залізницею комерційний акт №460005/958 від 02.07.2019, в якому зафіксовано ознаки несхоронного перевезення.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
28.05.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи №904/2756/20 відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, про відкриття провадження у справі сповіщений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с. 69).
3. Позиції інших учасників справи
11.06.2020 Відповідач подав відзив на позов (арк.с. 70-73), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Позивач звернувся з претензією до Відповідача, коли шестимісячний строк для пред'явлення претензії сплинув, як вбачається з накладної № 50474089 дата видачі вантажу 01.07.2019, тобто Позивач своїм правом для пред'явлення претензії вчасно та відповідно до закону не скористався та подав претензію 30.04.2020. А отже, виходячи з вищезазначеного, якщо позивачем не дотримано 6-місячний строк для пред'явлення претензії, тоді в даному випадку 6-місячний строк для пред'явлення позову до суду починається з дня видачі вантажу, який теж є пропущеним.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
10.08.2018 між Акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі-Покупець) та Приватним акціонерним товариством "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (далі - Постачальник) укладено Договір поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. (далі - Договір ).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю продукцію коксохімічного виробництва (далі по тексту - Товар або Продукція) відповідно до асортименту, якості, строкам, в об'ємі, по цінам та на умовах, передбачених у Специфікаціях до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити на умовах цього Договору.
2.1 Постачальник зобов'язується зробити поставки Товару вказаного у Специфікаціях, на умовах СРТ- станція Запоріжжя-Ліве Придніпровська залізниця (згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені Специфікаціями до цього Договору.
3.1. Ціна Товару за одиницю визначається у Специфікаціях до цього Договору.
3.6. Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, протягом 30-ти календарних днів з дати прибуття Товару на станцію Покупця, але не раніше 5 банківських днів з дати отримання оригіналів первинних документів від Постачальника.
До Договору Сторонами було укладено Специфікацію № 18 від 28.03.2019, згідно якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар («горішок коксовий 10-25мм»), у кількості 400т. на суму 3 795 782, 40 грн. з ПДВ, на умовах поставки СРТ - станція Сартана в період з 01.04.2019 по 30.04.2019.
Так, на виконання умов Договору №012/18-15 від 10.08.2018, ПРАТ «МК АЗОВСТАЛЬ» на адресу АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" виставило на оплату рахунок-фактуру №92632900 від 30.06.2019,за відвантажений по залізничній накладній № 50474089 (арк.с. 8) Товар.
ПРАТ «МК АЗОВСТАЛЬ» на адресу АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" виставлено на оплату коригування №92706724 від 30.07.2019 до Договору №012/18-15 від 10.08.2018 (арк.с. 12), відповідно до п.3.5 Договору та п.3 Специфікації.
На підставі п.1.1, п.2.1, 2.5 Договору №012/18-15 від 10.08.2018 та Специфікації № 18 від 28.03.2019 Постачальник по залізничній накладній № 50474089 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці відвантажив на адресу АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" Товар.
Вантаж прибув у рухомому складі у вагоні: №62240767.
Вагон №62240767, який прибув по залізничній накладній №50474089 був виданий вантажоотримувачу - АТ «Запорізький завод феросплавів» відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акта № 460005/958 від 02.07.2019 (арк.с. 9-10), в якому зафіксовано ознаки несхоронного перевезення, такі як порушення маркування, виїмки та нестача.
У даному комерційному акті зазначається, що порушене маркування: праворуч над 1-м люком виїмка довжиною 70см, шириною 50см, глибиною 20см, над 7 люками посередині виїмка довжиною 150см, шириною 200см, глибиною 20 см.
В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка закриті, просипу вантажу не має.
Враховуючи викладене, з обставин, викладених в комерційних актах, вбачається, що втрата вантажу відбулася з вини перевізника Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", який не забезпечив його схоронність під час перевезення.
АТ «Запорізький завод феросплавів», було повністю сплачено за Товар («горішок коксовий 10-25мм»), поставлений по залізничній накладний №50474089 відповідно до п.3.6. Договору та п.3 Спеціфікації, що підтверджується платіжним дорученням №335384 від 30.07.2019 (арк.с. 13).
Згідно з відомістю-розрахунком № 142/19 вартості нестачі вантажу Позивача (арк.с. 7) сума недостачі вугільної продукції за вищевказаним комерційним актом становить 1448,65грн.
На час розгляду справи сума недостачі не відшкодована Відповідачем.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відповідно до частин першої - третьої ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно з п. 3.21 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із "шапкою". З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому підлягають регулюванню Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут залізниць України), та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
В силу ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниці несуть відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізники, відповідають за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Статтею 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст.129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно зі ст. 314 ГК України і ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість ціну і вартість відправленого вантажу.
З урахуванням наведених норм права, при вирішенні даного спору необхідно встановити, чи доводиться матеріалами справи факт нестачі вантажу, прийнятого залізницею до перевезення та чи відноситься зазначена нестача до відповідальності залізниці та дотримано Позивачем строк позовної давності.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
За встановлених вище обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться факт нестачі та вина залізниці у втратах Позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 1448,65 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Водночас ч. 1 ст. 258 ЦК України встановлює, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Відповідно до статті 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.
Зазначені терміни обчислюються:
а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу;
б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу;
в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;
г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу;
д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу;
є) після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень.
Положеннями ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Тобто стаття 315 ГК України і статті 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень.
За приписами ст.ст. 253, 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Також варто зауважити таке.
Статтею 315 ГК України встановлено, що:
До пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії (частина 1).
Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів (частина 2).
Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів (частина 3).
Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді (ч.4).
Тобто, вказаними нормами врегульовано правовідносини на випадок звернення до перевізника з претензією, яка у цьому господарському спорі не заявлялась, в той час як за приписами ст. 130 Статуту залізниць України пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №905/3245/16.
Також, правова позиція, щодо перебігу шестимісячного строку позовної давності у даному випадку щодо залізничних накладних, відповідно до ст.136 та пункту "д" ст.134 Статуту залізниць України, починається від дня видачі вантажу, підтверджується у постанові Касаційного Верховного Суду по справі № 910/4405/18 від 22.12.2018 року, в якій зазначено якщо позивачем дотримано 6-місячний строк для пред'явлення претензії, тоді в даному випадку 6-місячний строк для пред'явлення позову до суду починається з дня одержання відповіді на таку претензію.
Позивач звернувся з претензією до Відповідача, коли шестимісячний строк для пред'явлення претензії сплинув, як вбачається з накладної № 50474089 дата видачі вантажу 01.07.2019, тобто Позивач своїм правом для пред'явлення претензії вчасно та відповідно до закону не скористався та подав претензію 30.04.2020.
Згідно вимог ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки Позивачем не дотримано 6-місячний строк для пред'явлення претензії, тоді в даному випадку 6-місячний строк для пред'явлення позову до суду починається з дня видачі вантажу, який пропущений Позивачем.
У зв'язку з цим судові витрати у справі суд покладає на Позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.
Понесені Акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" судові витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.06.2020
Суддя Н.Б. Кеся