Ухвала від 23.06.2020 по справі 904/4387/19

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.06.2020м. ДніпроСправа № 904/4387/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Дніпро

про визнання грошових вимог

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Драної Ю.В.

за участю представників сторін:

від кредитора: представник ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат" Зіноватний В.В., довіреність б/н від 24.09.2019

від боржника: представник ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ" Терехов О.Ю., адвокатське посвідчення №1834 від 28.01.2019, довіреність б/н від 15.06.2020

- ліквідатор Касаткін Д.М. посвідчення №1843 від 22.06.2017

СУТЬ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду від 10.10.2019 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 02.02.2020р. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ" призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

На виконання ухвали суду від 10.10.2019р. в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.10.2019р. оприлюдненого оголошення за №63314 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ".

25.11.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків звернулось до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог у розмірі 6094769,59грн., з яких 5986711,83грн. основна заборгованість99300,55грн. пеня, 8742,21грн. 3% річних та 3842,00грн. судового збору.

29.11.2019р. ухвалою господарського суду прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл".

Відповідно до повідомлення розпорядника майном №01-34/45-04 від 23.04.2020р. грошові вимоги кредитора визнано частково в розмірі 3842,00грн. судового збору (1 черга), 2856721,81грн. основна заборгованість (4 черга) та відхилено вимоги в розмірі 3238047,78грн. оскільки вони не підтверджені відповідними доказами.

20.05.2020р. ухвалою господарського суду призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.06.2020р.

01.06.2020р. до суду від кредитора надійшов відзив на повідомлення розпорядника майном.

22.06.2020р. до суду від боржника надійшла заява б/н від 23.04.2020р. про визнання грошових вимог кредитора в розмірі 3842,00грн. судового збору (1 черга), 2856721,81грн. основна заборгованість (4 черга), 3631,21грн. 3% річних (4 черга), 41154,02грн. пені (6 черга). Решта вимог відхилено через часткове погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали грошових вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" (надалі - постачальник) укладений Договір поставки № 1505 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку № 1 "Специфікація", що є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.2 Договору).

Зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного Договору та діючого законодавства України (пункт 2.8 Договору).

Відповідно до п. 3 додатку №6 до договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Доказів припинення або розірвання договору, визнання його недійсним повністю або частково, сторонами не подано.

На виконання умов договору кредитором поставлено боржнику товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:

На виконання умов договору кредитором поставлено товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№25412 від 30.05.2019 на суму 508 016,46грн.

№25964 від 03.06.2019 на суму 218 586,56грн.

№25966 від 03.06.2019 на суму 70 973,51грн.

№26761 від 06.06.2019 на суму 279 577,03грн.

№27219 від 10.06.2019 на суму 134 147,54грн.

№27220 від 10.06.2019 на суму 67 004,04грн.

№27729 від 13.06.2019 на суму 115 528,52грн.

№27792 від 13.06.2019 на суму 171951,61грн.

№28359 від 17.06.2019 на суму 96 542,18грн.

№28354 від 17.06.2019 на суму 110 669,96грн.

№28923 від 20.06.2019 на суму 362 195,00грн.

№29596 від 24.06.2019 на суму 139 234,19грн.

№29597 від 24.06.2019 на суму 113 129,57грн.

№30102 від 27.06.2019 на суму 346 580,38грн.

№30717 від 01.07.2019 на суму 114 766,25грн.

№30718 від 01.07.2019 на суму 135 114,08грн.

№31298 від 04.07.2019 на суму 378 261,78грн.

№31924 від 08.07.2019 на суму 95 699,75грн.

№31923 від 08.07.2019 на суму 156 024,22грн.

№32494 від 11.07.2019 на суму 354 161,60

№33096 від 15.07.2019 з актом розбіжностей №00120001440 від 15.07.2019 на суму 134 948,38грн.

№33097 від 15.07.2019 на суму 114 173,14грн.

№33740 від 18.07.2019 з актом розбіжностей №0012001459 від 18.07.2019 на суму 254 324,07грн.

№34314 від 22.07.2019 на суму 66 787,64грн.

№34315 від 22.07.2019 на суму 129 726,49грн.

№34892 від 25.07.2019 на суму 287 277,25грн.

№34893 від 25.07.2019 на суму 80 521,28грн.

№35485 від 29.07.2019 на суму 85 368,70грн.

№36047 від 01.08.2019 на суму 480 952,73грн.

№36637 від 05.08.2019 на суму 47 554,44грн.

№37199 від 08.08.2019 на суму 151553,16грн.

№37200 від 08.08.2019 на суму 185 370,30грн. з актом розбіжностей №0012001538 від 08.08.2019

Всього кредитором додано доказів щодо постачання товару на суму 5986721,81грн.

Проте кредитор просить визнати грошові вимоги з основного боргу в розмірі 5986711,83грн.

Розпорядник майна та боржник грошові вимоги визнав частково в розмірі 2856721,81грн. з посиланням на часткове погашення заборгованості боржником.

Кредитор у відзиві на повідомлення розпорядника майном посилається на те, що договірні відносини між сторонами існують з 2016 року та загалом кредитором з 23.05.2016р. по 31.08.2019р. поставлено товар на суму 73039155,06грн. та платіжні доручення на які посилається розпорядник майном підтверджують факт оплати раніше поставленого товару по видатковим накладним, які не увійшли до предмету доказування у даних грошових вимогах.

Як зазначалось вище відповідно до п. 3 додатку №6 до договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту постачання товару.

Зважаючи на наявність договірних відносин з 2016 року, суд вважає, що платіжними дорученнями: № 1000032243 від 31.05.2019 року на загальну суму 430 000,00 грн.; № 1000032531 від 07.06.2019 року на загальну суму 500 000,00 грн.; № 1000032843 від 14.06.2019 року на загальну суму 550 000,00 грн.; № 1000033202 від 21.06.2019 року на загальну суму 350 000,00 грн.; № 1000033576 від 27.06.2019 року на загальну суму 300 000,00 грн.; № 1000034251 від 12.07.2019 року на загальну суму 500 000,00 грн.; № 1000034709 від 24.07.2019 року на загальну суму 500 000,00 грн., підтверджується факт оплати, раніше поставленого товару, по видатковим накладним, які не увійшли до предмету доказування у цій справі через погашення заборгованості.

Крім того, зазначені платіжні доручення не містять посилання на конкретні видаткові накладні по яких виникла заборгованість за поставлений товар.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Оскільки факт поставки та отримання товару підтверджується видатковими накладними, суд вважає грошові вимоги , що складаються з основного боргу в розмірі 5986711,83грн. обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги, що складаються з основної заборгованості в розмірі 5986711,83грн. із включенням до 4 черги задоволення.

Також, кредитором нараховано 3% річних в розмірі 8742,21грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає за необхідне визнати їх в заявлені сумі - 8742,21грн.

Крім іншого, кредитор просить визнати нараховану пеню в розмірі 99300,55грн.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Ч. 6 ст. 231 ГК України, на яку посилається заявник в обґрунтування розміру нарахованх штрафних санкцій, не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов'язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки умовами договору не передбачено штрафні санкції за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань та не встановлено її розмір, суд не вбачає підстав для задоволення вимог кредитора в частині нарахованих штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Дніпро в розмірі 3842,00грн. судового збору (1 черга), 5995454,04грн. (4 черга).

Відповідно до ч.4. ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Оскільки вимоги кредитора заявлено після завершення строку, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, вони не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Дніпро в розмірі 3842,00грн. (1 черга), 5995454,04грн. (4 черга), які не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя С.А. Примак