23.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/831/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від відповідача-1: Тиховліс В.Р., довіреність б/н від 30.03.2020 р., адвокат;
інші учасники процесу в судове зсідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020, постановлену суддею Новіковою Р.Г., м. Дніпро, за результатами розгляду заяви Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/831/20
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр", м. Дніпро
відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
відповідача-3: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа-1, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова Марина Олексіївна, м. Дніпро
третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Олена Анатоліївна, м. Дніпро
третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна, м. Дніпро
третя особа-5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізична особа ОСОБА_1 , м. Дніпро
третя особа-6 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізична особа ОСОБА_2 , м. Дніпро
третя особа-7 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інград нерухомість", м. Кам"янське Дніпропетровської області
про - визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1050 від 18.06.1998
- витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр" на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101
- скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101:
- за ОСОБА_1 на підставі рішення ВК ДМР №1050 від 18.06.1998, номер запису про право власності: 33363035, державний реєстратор - Гладков Ю.В. КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу".
- за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №572 від 01.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 33474007, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Міссіяж О.А.
- за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інграднерухомість" на підставі акту приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Інград нерухомість" №1 від 04.10.2019, номер запису про право власності:33538394, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Ярмолюк М.М.
- за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр", на підставі договору купівлі - продажу №6804 від 07.10.2019, укладеного між ТОВ "Інград нерухомість" та ТОВ "Укркар'єр", номер запису про право власності: 33566282, 34393177, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Шаулова М.О.
- визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номеру 1210100000:08:833:0008 з Державного земельного кадастру.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/831/20 відмовлено у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову.
Не погодившись зі вказаною ухвалою суду, Дніпровська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, неправильне встановлення обставин у цій справі, які призвели до постановлення безпідставної та незаконної ухвали, просить скасувати ухвалу господарського суду від 17.02.2020, ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не взяв до уваги предмет та підстави позову, зокрема, що позивач звернувся за захистом законних прав власника землі та що спірна земельна ділянка вибула із володіння позивача поза його волі шляхом вчинення незаконних дій, в подальшому така земельна ділянка неодноразово відчужувалась, отже, враховуючи дії відповідачів та третіх осіб, норми законодавства, зокрема, ст.ст.136, 137 ГПК України, при не застосуванні заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим, ст.263 ГПК України, не скористались, що за ч.3 ст.263 ГПК України, не є перешкодою для перегляду рішення (ухвали) суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/831/20 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України: подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
25.03.2020 від скаржника до суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додане платіжне доручення № 349 від 12.03.2020 про сплату 2102 грн судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) скаржнику відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/831/20; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань. Через запровадження карантину на території України повідомлено учасників справи, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково ухвалою суду.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."
Отже, строк розгляду апеляційної скарги не є порушеним.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи призначено у судове засідання на 15.06.2020 на 10:30.
Ухвалою від 15.06.2020 розгляд апеляційної скарги відкладений на 23.06.2020 на 10:30 годину.
Відповідно до заяв третьої особи-2 та третьої особи-4 приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова М.О. та Ярмолюк М.М. просили справу розглядати без їх участі.
19.06.2020 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано перебування представника у черговій відпустці та великим навантаженням представництва в судових установах міста. На підтвердження клопотання надано розпорядження №5-10/6-рк від 10.06.2020 про надання відпустки в період з 19.06.2020 по 26.06.2020.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.
В свою чергу, саме позивач не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представником - зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб'єктивними, які залежали виключно від волевиявлення позивача, тому не можуть бути визнані поважними. Крім цього, слід зауважити, що позивач має юридичний департамент, в свою чергу, в підтвердження надмірної зайнятості інших представників з приводу представництва в судових органах в цю дату апелянтом не надано жодного доказу в розумінні ст.ст.73, 74 ГПК України.
Зважаючи на належне повідомлення Позивача про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника позивача та інших учасників провадження, що не з"явились в засідання.
Представник Відповідача в судовому засіданні 23.06.2019 заперечив доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, надав пояснення, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своєї заяви щодо застосування заходів забезпечення позову, більш того, зазначив, що на спірну земельну ділянку вже накладений арешт в межах кримінального провадження, таким чином, накладення повторно арешту на цю ж земельну ділянку в межах господарської справи є безпідставним.
В судовому засіданні 23.06.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У лютому 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась Дніпровська міська рада м. Дніпро з позовом до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр" м. Дніпро, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області м. Дніпро, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради м. Дніпро про:
- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1050 від 18.06.1998;
- витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр" на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101;
- скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101: за ОСОБА_1 на підставі рішення ВК ДМР №1050 від 18.06.1998, номер запису про право власності: 33363035, державний реєстратор - Гладков Ю.В. КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу"; за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №572 від 01.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 33474007, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Міссіяж О.А.; за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інград нерухомість" на підставі акту приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Інград нерухомість" №1 від 04.10.2019, номер запису про право власності: 33538394, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Ярмолюк М.М.; за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркар'єр", на підставі договору купівлі - продажу №6804 від 07.10.2019, укладеного між ТОВ "Інград нерухомість" та ТОВ "Укркар'єр", номер запису про право власності: 33566282, 34393177, державний реєстратор - приватний нотаріус ДМНО Шаулова М.О.;
- визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44 га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номеру 1210100000:08:833:0008 з Державного земельного кадастру.
Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям спірної земельної ділянки із власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, шляхом вчинення незаконних дій особами, якими підроблено рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.06.1998 №1050; не погодження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою спірної земельної ділянки, не надання Дніпропетровською міською радою дозволу на розроблення такої документації, що є підставою для визнання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.06.1998 №1050 недійсним, витребування спірної земельної ділянки на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та задоволення індикаційного позову на підставі ст.388 ЦК України, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Разом з позовом, Дніпровська міська рада подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101.
- заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101.
- заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій з виконання ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 70А, м. Дніпро, загальною площею 0,44га, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1921352612101.
В обґрунтування наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, Дніпровська міська рада посилається на:
- незаконне заволодіння земельною ділянкою, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008;
- дії відповідачів та третіх осіб, наслідком яких було відчуження земельної ділянки комунальної форми власності;
- наступне відчуження земельної ділянки, що може мати наслідком в подальшому покладення на позивача тягаря повернення земельної ділянки від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недоплати судового збору до встановленого законом розміру.
Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 відмовлено в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову.
Вказаний процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову. А саме лише припущення та ймовірність про можливе настання певних подій в майбутньому не є достатньо обґрунтованою підставою, підтвердженою поданими позивачем доказами, для задоволення заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та відповідно до ст. 74 ГПК України Позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В той же час, відповідно до заяви про забезпечення позову та інших матеріалів оскарження Позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову Заявник послався лише на незаконне заволодіння земельною ділянкою, кадастровий номер 1210100000:08:833:0008; дії відповідачів та третіх осіб, наслідком яких було відчуження земельної ділянки комунальної форми власності; наступним можливим відчуженням земельної ділянки, що в подальшому поклде на позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що, в свою чергу, спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав.
Втім, Позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення, зокрема відповідачем-1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, тобто таких вчинення яких обумовлюється в часі після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як:
- реалізація майна (спірної земельної ділянки) чи підготовчі дії до його реалізації;
- укладення договорів поруки чи застави під спірну земельну ділянку, тощо.
Посилання позивача як у заяві про забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі на можливе вчинення дій в майбутньому відповідачами чи іншими особами та можливе в майбутньому порушення прав позивача є лише припущенням останнього, яке відповідно до ст. 74 ГПК України не підтверджено жодними доказами.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що в матеріалах оскарження ухвали відсутні:
- будь-які докази ухилення, зокрема Відповідача-1 (у власності якого на даний момент перебуває спірна земельна ділянка) від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду;
- докази того, що в даний час відповідачами чи іншими особами уже вчиняються дії з приводу відчуження спірної земельної ділянки чи триває підготовка для їх вчинення, а відтак, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку, що належать Відповідачеві-1 або заборона будь-яким особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на земельну ділянку, заборону державному реєстратору вчиняти будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Саме лише посилання в заяві Позивача про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Отже, оскаржувана ухвала суду, кореспондується з нормами ст. 137 ГПК України (реальним порушенням прав), а доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що скаржник не обмежений кількістю звернень до суду з відповідними заявами про забезпечення позову, в разі наявності належних та допустимих доказів, підтверджуючих необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/831/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/831/20 - залишити без змін.
Судові витрати Дніпровської міської ради за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.06.2020.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік