проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" червня 2020 р. Справа № 922/92/20
Суддя Медуниця О.Є.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача (вх.1576) на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2020 (суддя Ольшанченко В.І. повний текст складено 04.06.2020) у справі №922/92/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма - Твін" (м. Харків)
м. Рівне, вул. Князя Володимира, 75, код ЄДРПОУ 37022936;
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (Харківська обл., с. Червона Хвиля)
про стягнення 1502266,17 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма - Твін" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (відповідач), в якій просить стягнути з ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (62650, Харківська область, Великобурлуцький р-н, с. Червона Хвиля, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 05460441, п/р НОМЕР_1 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма - Твін" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімн. 37 літ. А-5, код ЄДРПОУ 32674048, ІПН 326740420309, п/р НОМЕР_2 AT "Райффайзен Банк АВАЛЬ" м. Київ, МФО 380805) заборгованість у сумі 1502266,17 гривень, яка складається з: заборгованості за договором поставки - 711444,00 гривень, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання - 35874,80 гривень; 36% річних - 43503,37 гривень та штрафу у сумі 711444,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі №922/92/20 позов задоволено.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позову позивачем правильно сплачено 22534 грн. (1,5% ціни позову), про що свідчить платіжне доручення №196 від 27.12.2019 (а.с.4 т.1).
Відповідач оскаржує рішення суду повністю.
Отже, відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 33 801 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
В апеляційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору до закінчення режиму карантину в Україні.
Судова колегія, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення сплати судового збору.
Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті вищезазначеного Закону.
Заявником апеляційної скарги не обґрунтовано та не доведено, що його майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, відсутні визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
В клопотанні апелянтом не наведено, яким чином ризики розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запровадження карантину в країні перешкоджають сплаті судового збору, адже, банківські установи працюють, до того ж відповідач не позбавлений можливості сплатити судовий збір онлайн.
Лише факт введення карантину на території України не підтверджує тієї обставини, що скаржник не може сплатити судовий збір.
Крім того, ГПК України не містить такої умови, як відстрочення сплати судового збору на строк дії карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211.
Отже, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога суду сплатити збір у зв'язку з поданням позовів, які він має розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи, що учасники господарського судочинства мають рівні обов'язки, встановлені ГПК України та Законом України "Про судовий збір", сплата судового збору не є обмеженням прав на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідачем, в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів сплати судового збору.
Оскільки апелянтом не виконано вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що відповідачу слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 33801 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
За викладеного, апеляційна скарга залишається без руху, а відповідачу надається час для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач
1.Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
2.Апеляційну скаргу залишити без руху.
3.Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.Є. Медуниця