Справа № 953/24053/19
н/п 2/953/997/20
"24" червня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
прокурора Размєтаєва А.С.,
представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради (місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7) в інтересах якої звернувся керівник Дергачівської місцевої прокуратури (місцезнаходження: Харківська область, м. Дергачі, вул. 1 Травня, буд. 63) до ОСОБА_4 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (місцеперебування: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним, скасування державного акту, скасування права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки у добросовісного набувача , -
Керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах ХМР з вказаною позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0587), загальною площею 0,1874 га, серії ЯЛ №181331 від 22.06.2010р. виданого на ім'я ОСОБА_4 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01169300224; скасувати запис про право власності №31783396 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0587), загальною площею 0,1874 га, зареєстровану за ОСОБА_5 , та витребувати у останнього на користь держави вказану земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; та стягнути судовий збір.
Ухвалою судді від 13.12.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
20.02.2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_5 про повернення вказаної позовної заяву прокурору у зв'язку з відсутністю підстав для звернення до суду з вказаним позовом саме прокурором.
Представник відповідача ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.
Прокурор в підготовчому засіданні заперечував проти вказаного клопотання, посилаючись на те, що за вказаним позовом відкрито провадження.
Представник ХМР в підготовчому судовому засіданні посилався на розсуд суду.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Так, відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 КонституціїУкраїни в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття
нерівності (рішенняу справі«Ф.В.проти Франції»(F.W.v.France)від 31.03.2005,заява 61517/00,п.27). В той же час, суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі):
«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 КонституціїУкраїни щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.
Матеріалами справи встановлено, що пред'явлення позову у цій справі прокурором в інтересах держави в особі ХМР викликано саме захистом інтересів держави у суді, оскільки міською радою як уповноваженим органом не було вжито заходів щодо повернення майна комунальної власності.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).
Виконана була прокурором також вимога частини 3статті 23 Закону «Про прокуратуру» про те, що необхідною умовою для звернення прокурора з позовом є попереднє повідомлення саме тих відповідних компетентних органів, які мали б самостійно захищати інтереси держави.
Враховуючи, що ХМР протягом тривалого часу не здійснювався захист інтересів громади є підставою для здійснення представництва інтересів держави прокурором.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11Закону України«Про прокуратуру» керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до частини 3 вказаної статті у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
З огляду на викладене правом підпису позовної заяви наділений керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області.
Зазначене узгоджується правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі №819/478/17 від 27 травня 2020 року.
За вказаних обставин, вказане клопотання про повернення позовної заяви прокурору задоволенню не підлягає, а тому в його задоволенні суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_5 про повернення позовної заяви прокурору - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає чинності з моменту її проголошення.
Суддя Г.А. ЗУБ