463/10362/19
1-кс/465/1010/20
слідчого судді
23.06.2020 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні матеріали скарги, поданої у кримінальному провадженні № 52019000000000709 від 12 серпня 2019 року заявником - ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 про відмову у визнанні його потерпілим, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, -
У моє, слідчого судді, провадження, надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 про відмову у визнанні його, ОСОБА_3 , потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000709, внесеному до ЄРДР 12 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.
Ухвалою від 10 червня 2020 року матеріали скарги прийняті до провадження та призначено судове засідання з їх розгляду. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.
В чергове судове засідання, заявник - скаржник ОСОБА_3 не прибув, хоч був повідомлений належним чином про судовий розгляд поданої ним скарги.
При цьому, скаржником жодних заяв, з приводу можливості розгляду скарги за його чи без його участі суду не надано.
У той же час, як убачається із доповідей помічника судді та секретаря судового засідання, скаржник вимагав прийняття рішення, яке він, ОСОБА_3 , вважає єдино правильним, - «…задовольнити скаргу…».
Зважаючи на процесуальний порядок розгляду скарг даної категорії, що визначений статтями 303 - 307 КПК України, строки розгляду таких скарг, а також фактичні та процесуальні обставини щодо безпосередньо розглядуваної скарги, вважаю за можливе та доцільне, продовжити її розгляд за відсутності учасників кримінального провадження, інтересів яких стосується дана скарга.
Таке своє рішення мотивую також метою забезпечення скаржнику своєчасного доступу до правосуддя, убезпечення його здоров'я від ризиків, з урахуванням обмежень встановлених у державі, що викликані запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року із подальшими змінами, що встановлюють обмеження на період карантину до 31 липня 2020 року.
Згідно із частиною 2 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи вразі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відтак, приходжу до висновку про доцільність та необхідність продовження судового розгляду скарги за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та без застосування фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.
За змістом скарги, скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що, як на його, скаржника, думку, він є потерпілим, у кримінальному провадженні, оскільки саме за його заявою було внесено відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000709 від 12.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, скаржник покликається на те, що він звернувся до слідчого із клопотанням про визнання його потерпілим, зважаючи що: «… він, ОСОБА_3 , звернувся до суду за отриманням неупередженого та законного захисту його, скаржника, прав. Йому, скаржнику, відомо, що суддя, при вчиненні судочинства зобов'язаний виконати вимоги норм процесуального права. Відомо також, як виглядає на практиці виконання наведених норм. Відповідно він, скаржник, був шокований діями та ухвалою судді ОСОБА_5 ; шокований таким зухвалим порушенням його, скаржника, права на належний судовий захист - вже з цього приводу він отримав величезну моральну шкоду у розмірі не меншому 2000 Євро. Таку ж моральну шкоду він, скаржник, отримав стосовно втрати довіри до його боротьби від кожного громадянина з 516 учасників народної ініціативи, які повірили у те, що він, зможе за допомогою звернення до суду, звернення до слідчого судді Личаківського районного суді м. Львова ОСОБА_5 (який мав забезпечити панування закону та як наслідок, забезпечення реалізації народної ініціативи (конституційних прав).
Таким чином, тільки за цим показником розмір спричиненої йому, скаржнику, моральної шкоди складає щонайменше (516 громадян + 1 ОСОБА_3 ) х 2000 Євро (мінімальне середнє відшкодування за практикою Європейського суду, яке є складовою українського судового законодавства (ч. 5 ст.9 КПК України - "5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахування, практики Європейського суду з прав людини.")) > 517 х 2000 > 1 034 000 євро > 26 884 000 гривень….»
14.11.2019 року слідчим слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувані, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 прийнята постанова про відмову у визнанні його, ОСОБА_3 , потерпілим.
Уважає постанову протиправною, оскільки, як на його, скаржника, думку, слідством моменту відкриття кримінального провадження було порушено вимоги ч. 1 ст. 55 КПК України.
Зазначає, що якби слідчий виконував вимоги норм процесуального права, то він би дослідив заяву/повідомлення про кримінальне правопорушення (звернення до Прем'єр міністра України ОСОБА_7 № 5 від 31.10.2017, яке стало підставою для постановлення ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_8 від 22.01.2018 (справа № 461/458/18) щодо фактів корупційних протиправних дій та рішень (тобто, факти за ст. 364 КК України) представників влади м. Львова).
Як уважає скаржник: «… відповідно, слідчий ознайомився б з фактами порушення його, скаржника, та 516 громадян прав (які сподівались, що він, скаржник, змусить за допомогою свого фаху та законних дій посадовців влади виконати вимоги закону його запеклої боротьби у захист людей /приклад - ОСОБА_9 , небезпечно хвора жінка похилого віку, яку представники влади переслідують за намір реалізувати народну ініціативу, за намір захистити свої права; жінка, на захист якої, він, витратив величезну кількість зусиль, часу, енергії (у тому числі нервової енергії), фаху у судочинстві, використав час звичайних занять пенсіонера та таке інше), які хоча б частково висвітлені у тридцяти додатках до заяви/повідомлення про кримінальне правопорушення (звернення до Прем'єр міністра України ОСОБА_7 № 5) від 31.10.2017. А це свідчить, що для нього, скаржника, є надзвичайно важливим як неупереджений та законний суд так і законна ухвала суду, як засіб боротьби за відновлення порушених прав - тобто, він, скаржник, належить до категорії людей, які енергійно реагують на порушення свої прав….»
Уважає також, що крім того, слідчий мав дослідити заяву/повідомлення про кримінальні правопорушення (зверненні до Голови Верховної Ради України Парубія А. № 25) від 17.04.2019, яка є фактом його, скаржника, боротьби за виконання ухвали суду (ухвала слідчого судці
Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_8 від 22.01.2018 (справа № 461/458/18)), постановленої у відновлення його, скаржника, порушених прав. Слідчий мав врахувати, що боротьба є наслідком спричиненої йому, скаржнику, шкоди (у тому числі, моральної). Але слідчим таке дослідження не вчинене, а це є порушенням ним норм процесуального права.
Уважає, що: «…Моральна шкода у цьому випадку (вчинення суддею кримінального правопорушення за ст. 382 КК України) визначається згідно судової практики Європейського суду з прав людини - у середньому 2 000 - 5 000 Євро, так це є фактом порушення посадовими особами державної влади прав громадянина.
Так само, моральна шкода у цьому випадку (вчинення суддею кримінального правопорушення за ст. 364 КК України) визначається згідно судової практики Європейського суду з прав людини - у середньому 2 000 - 5 000 Євро, так це є фактом порушення посадовими особами державної влади прав громадянина.
І знову ж таки, моральна шкода у цьому випадку (вчинення суддею кримінального правопорушення за ст. 375 КК України) визначається згідно судової практики Європейського суду з прав людини - у середньому 2 000 - 5 000 Євро, так це є фактом порушення посадовими особами державної влади прав громадянина.
Таким чином, тільки розмір моральної шкоди, який є його, скаржника, негативним реагуванням суто на факти вчинення слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_10 кримінальних правопорушень за ст.ст. 364, 375, 382 КК України складає у середньому 6 000 - 15 000 Євро.
У підрахунку з врахуванням моральної шкоди через втрату довіри людей, що вдасться у законний спосіб реалізувати народну ініціативу 516 громадян + 1 ОСОБА_3 , моральна шкода складає щонайменше 1 034 000 Євро + 6 000 - 15 000 > 1 040 000 - 1 049 000 Євро….».
Скаржник покликаючись на практику Європейського Суду та ч. 4 ст. 23 ЦК України, уважає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За змістом скарги: «… Він, скаржник, повідомив людям, що досить бути у такому ганебному стані, запропонував відновити гідність через реалізацію конституційних прав. Результатом стало те, що до нього (до нас - до групи активістів) приєдналась велика кількість громадян і їх стало 516 громадян, які висловили свою надію ("Ми, мешканці ОСОБА_11 (Сихів, м. Львов) та продавці сільгосппродукції звертаємось щодо вирішення питання організації торгівлі на Санта Барбарі (р-н кінцевої зупинки тролейбусів, маршруток) та уповноважуємо ОСОБА_3 вживати законні заходи по вирішенню цього питання") на те, що йому вдасться втілити у життя цю народну ініціативу - тобто, він, скаржник, отримав довіру та сподівання 516 громадян у його, ОСОБА_3 , здатність домогтися реалізації їхніх прав, їхніх сподівань.
Але, як уважає скаржник, через наведену ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 відбулась втрата віри людей у вищенаведене, йому, скаржнику, спричинило втрату репутації та відповідні страждання перед кожним з 516 учасником народної ініціативи.
Щодо матеріальної шкоди то з 11.07.2017 до 06.06.2018, ним, скаржником, було створено, подано неменше 100 юридичних документів, середня вартість кожного становить не менше 500 грн/стор. (див. рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару на 2018 рік). Тобто 100 х 500 > 50 000 гривень. Але до цього слід додати участь у судових засіданнях та у засіданнях адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради, як представника з вчиненням юридичного захисту прав ОСОБА_9 , участь у судових засіданнях як заявника у справах щодо прокурорів.
Відтак, вважає, що він, скаржник, на підставі наведеного, має бути внесеним до ЄРДР як "потерпілий". …».
Просить скасувати постанову слідчого від 14.11.2019 року про відмову у визнанні його, ОСОБА_3 , потерпілим.
Вивчивши зміст та матеріали скарги, зважаючи на процесуальні рішення, які за ними приймалися та беручи до уваги ухвалу апеляційного суду про визначення підсудності, як слідчий суддя, приходжу до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Так, скаржник ОСОБА_3 , вважаючи себе потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000709 від 12 серпня 2019 року, асоціюється як: «…щонайменше (516 громадян + 1 ОСОБА_3 ) х 2000 Євро…». З даного вбачається, що ОСОБА_3 просить визнати його потерпілим, як особу якій «моральна шкода?» завдана як представнику певної частини суспільства, а саме: «…516 громадян + 1 ОСОБА_3 …».
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України, потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
Відмовляючи ОСОБА_3 , у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000709 від 12 серпня 2019 року, слідчий Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_12 (на далі у тексті ухвали - слідчий), своє процесуальне рішення мотивував саме вказаною нормою закону, а відтак, прийняте слідчим рішення визнаю правильним та законним.
Що стосується решти доводів скаржника про неправомірність прийнятого слідчим рішення, то такі за своєю природою, змістом та суттю виходять за межі переліку дій слідчого чи прокурора, що визначені ст.. 303 КПК України, та підлягають оскарженню у порядку, передбаченому ст. 304 КПК України, а крім того, такі твердження та доводи, виходять за межі можливого їх тлумачення та не вписуються у рамки «потерпілого», в розумінні ст.. 55 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст.. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, про відмову у задоволенні скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст.. 2, п.18 ст. 3, статтями 7,9,11, 21,24,28, 55, 60, 303 - 307, 309 КПК України, -
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його скарги про скасування постанови слідчого ОСОБА_4 від 14 листопада 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000709 від 12 серпня 2019 року.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_13