Справа № 420/3320/20
(додаткове)
23 червня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Золотоверх М.С. (згідно ордеру),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у адміністративній справі за позовом колективного підприємства «БУДОВА» до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 16 квітня 2020 року надійшов адміністративний позов колективного підприємства «БУДОВА» до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо зазначення в постанові №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року датою набрання законної сили 23.08.2019 року;
2. Визнати протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо подання заяви про примусове виконання постанови №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року;
3. Зобов'язати управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подати вимогу про повернення виконавчого документа в порядку п. 10 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позов колективного підприємства «БУДОВА» задоволено. Визнано протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо зазначення в постанові №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року дату набрання законної сили 23.08.2019 року. Визнано протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо подання заяви про примусове виконання постанови №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року. Зобов'язано управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подати вимогу про повернення виконавчого документа - постанови №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року в порядку п.10 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Також, 30 квітня 2020 року до суду від представника позивача за вх.№17213/20 надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу, яку обґрунтовує тим, що вартість витрат КП «БУДОВА» на правничу допомогу складає згідно договору та акту прийому-передачі наданих послуг 15765,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи те, що судом під час винесення рішення від 18 червня 2020 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн. згідно квитанції №64 від 16 квітня 2020 року (а.с.6).
В той же час, позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії) та одну похідну до них вимогу (зобов'язання вчинити дії), судовий збір за яку не сплачується.
Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь колективного підприємства «БУДОВА'судовий збір у розмірі 4208,00 грн., сплачений згідно квитанції №64 від 16 квітня 2020 року.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
У відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Судом встановлено, що 19 липня 2019 року ОСОБА_1 (адвокат) та колективним підприємством «БУДОВА» (клієнт) укладено договір №15/1 про надання правової допомоги (а.с.66-69), за умовами якого адвокат зобов'язується надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (п.1.1). Клієнт сплачує гонорар протягом 90 днів після підписання акті приймання-передачі наданих послуг. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно (п.4.2). У разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання його обов'язків за цим договором, понесені в інтересах клієнта (обов'язкові платежі, витрати на відрядження, тощо), сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладання письмових додаткових угод (п.4.3).
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №15/1 від 19.07.2019 року викладено пункт 4.1 договору в наступній редакції: вартість послуг адвоката становить 1051,00 грн. за одну годину здійснення адвокатом своїх функцій, кількість годин буде визначена остаточно в акті приймання-передачі послуг.
На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача разом із позовною заявою та заявою про розподіл судових витрат по справі, надано до суду:
1) ордер серії ОД №434208, виписаний на представництво адвокатом Золотоверх Мариною Сергіївною інтересів колективного підприємства «БУДОВА» у Одеському окружному адміністративному суді;
2) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003594 від 16.01.2019 року;
3) акт приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2020 року, згідно якого вартість однієї години адвоката становить 1051,00 грн., та адвокатом надано наступні правничі послуги:
- складання та направлення листа на адресу начальника Першого приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Шуляченко ОСОБА_2 .Б ОСОБА_3 - вартістю (1 год.) 1051,00 грн.;
- складання позовної заяви (аналіз норм діючого законодавства, аналіз матеріалів справи, формування пакету документів, виготовлення копій пояснень по справі) - вартістю (10 год.) 10510,00 грн.;
- заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду - вартістю (2 год.) 2102,00 грн.;
- заява про усунення недоліків позовної заяви від 28.04.2020 року - вартістю (2 год.) 2102,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг - 15765,00 грн.;
4) квитанцію №19/06-2020 від 19.06.2020 року про оплату послуг адвоката ОСОБА_1 у сумі 15765,00 грн., згідно якої види юридичної допомоги ідентичні зазначеним в акті приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2020 року.
Відповідачем у відзиві на позов було заявлено заперечення щодо розміру судових витрат на правничу допомогу, які обґрунтовує тим, що вважає розрахунок витрат на правничу допомогу необґрунтованим та не підтвердженим. Вказує, що адвокатом не доведено критерій розумності розміру та реальності таких витрат. З яких саме критеріїв виходив позивач - розумність розміру за 1 годину надання правової допомоги позивачем у своїй заяві не зазначено.
Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених КП «БУДОВА» адвокату Золотоверх М.С.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вважає необґрунтованим перший пункт витрат на правничу допомогу «складання та направлення листа на адресу начальника Першого приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Шуляченко М.Б.», оскільки копії такого листа до суду не надано. Натомість позивачем до суду надано копію заяви від 13.04.2019 року про закінчення виконавчого провадження в порядку п.5 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», адресовану начальнику Першого приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Шуляченко М.Б.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що така послуга адвоката як «складання та направлення листа на адресу начальника Першого приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Шуляченко М.Б.» не мала впливу на хід розгляду справи та не відповідає критерію необхідності, а відтак відшкодуванню не підлягає.
Щодо такого виду правової допомоги та суми витрат за неї, як «складання позовної заяви (аналіз норм діючого законодавства, аналіз матеріалів справи, формування пакету документів, виготовлення копій пояснень по справі)», суд вважає зазначений адвокатом час на їх надання (10 годин) необґрунтованим та неспівмірним.
Так, обсяг складеної представником позивача позовної заяви становить 5 аркушів, перший з яких на більшу половину складається із зазначення інформації про учасників справи, а останній містить на меншій половині аркушу список додатків до позовної заяви. Зазначення такої інформації у позовній заяві не потребує значного часу та особливих зусиль.
Суд також зазначає, що обсяг доданих до позовної заяви документів не містить вказаних позивачем в акті «копій пояснень по справі» та не містить доказів вжиття адвокатом додаткових дій по збиранню таких доказів, зокрема адвокатських запитів, тощо.
Таким чином, суд зазначає, що заявлений адвокатом час, потрачений на складання позовної заяви та формування додатків до неї, а саме 10 годин, є неспівмірним обсягу та змісту такої позовної заяви та додатків до неї, а також предмету розгляду даної справи, яка відноситься до справ незначної складності. Суд вважає, що на складання позовної заяви по даній справі достатньо не більше 3-х годин часу.
Щодо такого виду правової допомоги та витрат на неї, як «заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду», суд теж вважає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з позовної заяви позивач про порушення свої прав відповідачем дізнався 09.11.2019 року, з чим суд погоджується та, відповідно, суд не залишав без руху дану позовну заяву з підстав подання позовної заяви з порушенням статті 122 КАС України.
Тобто, суд при дослідженні позовної заяви КП «БУДОВА» та відкритті провадження по справі дійшов висновку, що позивач звернувся до суду у 6-місячнмий термін без порушення строків такого звернення.
Відтак, суд вважає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду впливу на хід розгляду даної справи не мала та що її складання не відповідає критерію необхідності, а відтак вартість послуг адвоката за її складання стягненню на користь позивача не підлягає.
Щодо такого виду правової допомоги та витрат на неї, як «заява про усунення недоліків позовної заяви від 28.04.2020 року», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.6 Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, представник позивача як адвокат, тобто особа з вищою юридичною освітою, яка є досконало обізнаною зокрема з нормами діючого процесуального законодавства, при прийнятті на себе зобов'язань по наданню правової допомоги у вигляді представництва особи у суді повинна чітко дотримуватись норм такого процесуального законодавства при складанні позовної заяви, зокрема норм Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, у випадку виявлення судом на етапі відкриття провадження по справі недоліків позовної заяви, яка складена адвокатом, та які адвокатом на виконання ухвали суду усунені, суд вважає, що тягар витрат за усунення таких недоліків позовної заяви повинен нести саме адвокат, який зобов'язаний надавати правову допомогу клієнту (у обсязі, обумовленому сторонами) професійно та якісно, без здійснення додаткових дій, які би можна було уникнути, та відповідно без створення необхідності у їх додатковій оплаті клієнтом.
Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що на усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року по справі №420/3320/20 позивач повинен був надати докази лише на підтвердження звернення до суду саме 22.08.2019 року з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови №052/19/388-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2019 року, суд вважає, що вказаний вид судових витрат є необґрунтованим, а їх розмір є неспівмірним з позиції часу, потраченого на надання такої послуги та заявленої суми.
Відтак, судові витрати за вид правової допомоги «заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду» стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заяви представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3153,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 167, 252, 248, 252 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача - задовольнити частково.
Стягнути з управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь колективного підприємства «БУДОВА» судовий збір у розмірі 4208,00 грн., сплачений згідно квитанції №64 від 16 квітня 2020 року та 3153,00 витрат на правничу допомогу.
В решті вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - колективне підприємство «БУДОВА» (вул.Осипова, 25, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ22484783).
Відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул.Черняховського, 6, м.Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728).
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Польський узвіз, 6, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41405070).
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2020 року.
Суддя Вовченко O.A.