24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/6211/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
16 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплата пенсії за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем на виконання рішення суду здійснено їй перерахунок пенсії з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року у справі №284/2305/14-а. Позивач зазначає, що відповідач хоча і провів перерахунок та виплату належної позивачу доплати до пенсії, однак заборгованість сплатив лише 4 грудня 2019 року, тобто з порушенням строків виплати, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
29 травня 2020 року відповідачем надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с.21-23), у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу дійсно на виконання рішення Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року був проведений перерахунок відповідних пенсійних виплат. Така виплата на виконання судового рішення мала разовий характер, а тому не підлягає компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, що підтверджується виданим їй посвідченням (а.с.14) та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, позов задоволено частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.07.2014 до 02.08.2014 протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") у розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, визначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, (ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") із розрахунку 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 01.07.2014 до 02.08.2014 з урахуванням виплачених коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю (а.с.5-8).
На виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року та перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 суму в розмірі 3996,92 грн.
Дані грошові кошти перераховані на виконання рішення суду у справі №284/2305/14-а на картковий рахунок 4 грудня 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку на зазначену суму (а.с.4).
Оскільки вказана сума коштів була виплачена позивачу без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати, то 26 грудня 2019 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою, в якій просила провести розрахунок та виплатити їй компенсації втрати частини доходу (пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплат частини пенсії згідно судового рішення №284/2305/14-а за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року до дня фактичної її виплати, а саме до 4 грудня 2019 року (а.с.9).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №Н-6547, Н-6548 від 10 січня 2020 року позивачу було повідомлено про виконання судового рішення у справі №284/2305/14-а, проте про добровільне нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення №284/2305/14-а за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року у листі відповідача зазначено не було та на даний час не проведено, що позивач розцінює, як відмову від вчинення даних дій (а.с.10).
З такими діями відповідача позивач не погоджується, що слугувало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність права у позивача на проведення доплати до пенсії та виплати компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
4 грудня 2019 року постанову Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а відповідачем виконано, ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок грошові кошти у сумі 3996,92 грн.
Відповідно до виписки по банківському рахунку від 19 грудня 2019 року, встановлено, що вказана сума зарахована на картковий рахунок позивача 4 грудня 2019 року (а.с.4).
Отже, належними письмовими доказами у справі, а саме випискою по банківському рахунку від 19 грудня 2019 року підтверджено, що заборгованість на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а у сумі 3996,92 грн виплачена у повному обсязі.
Виплата компенсації ОСОБА_1 за вказаним рішенням не нараховувалась та не проводилась.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 Закону №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, вимоги вказаного закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Згідно з статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок №159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, Закон №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Тобто, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Водночас, слід зауважити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Положеннями статті 55 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262-XII) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ, статтею 55 Закону №2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17, від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17, від 5 жовтня 2018 року у справі №162/787/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Із матеріалів справи встановлено, що нарахування та виплата позивачу пенсії відбулась на підставі відповідного розрахунку ГУ ПФУ в Житомирській області на виконання судового рішення за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року (вказане сторонами не заперечувалось).
Отже, несвоєчасне нарахування суми відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, починаючи з 1 липня 2014 року.
Крім того, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами виплата коштів позивачу здійснена Пенсійним органом 4 грудня 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку банку від 19 грудня 2019 року (а.с.4).
Оскільки у ході розгляду справи підтверджено наявність права позивача на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року до дня проведення фактичного розрахунку з позивачем та встановлено протиправність дій відповідача щодо такої невиплати, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що виразились у відмові у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплатиту ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 1 липня 2014 року до 2 серпня 2014 року, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі №284/2305/14-а, до дня фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Д.М. Гурін