24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/7288/20
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
20 травня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання вх. №20860/20 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а та відзив на адміністративний позов вх. №20859/20.
Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Приписами частини 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Предметом розгляду у даній адміністративній справі є правомірність зменшення основного розміру пенсії позивача з 1 січня 2018 року після проведеного перерахунку на підставі постанови КМУ №103.
Водночас, предметом у спору у справі №510/1286/16-а є зокрема, дії управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії, як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.
Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у адміністративній справі №240/7288/20,оскільки відсутні обставини, що вказували б на неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №510/1286/16-а.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованими.
Керуючись статтями 236, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі №240/7288/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.М. Гурін