Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
24 червня 2020 р. Справа №200/5498/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
про визнання протиправними дій, скасування постанов, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про:
- визнання протиправними дій щодо винесення постанов по ВП № 26877273 , а саме: постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві полювання від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 04.05.2020 року;
-скасування постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві полювання від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 04.05.2020 року.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі “Zand v. Austria” зазначив, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “всю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”.
З огляду на це, не вважається “судом, встановленим законом” орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
- спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
- спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
- за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
- спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
- спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
- спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
- спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
- спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України “Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень”.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, специфіку публічно - правового спору визначають: суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
Що стосується кола суб'єктів публічно - правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об'єктів управління.
Специфіка публічно - правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.
Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.
Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимоги про визнання протиправними дій щодо винесення постанов державного виконавця, винесених в рамках виконання рішення місцевого суду, ухваленого відносно позивача про стягнення аліментів.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства визначається Розділом VIІ Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом..
Згідно ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження, здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 26877273, яке є предметом розгляду у спірних правовідносинах, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Вугледарським міським судом про стягнення аліментів з позивача.
Враховуючи те, що даний позов стосується порушення прав особи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказана справа не повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутись до місцевого загального суду в порядку цивільного процесуального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 34032339, юридична адреса: 85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Трифонова, 22) про:
- визнання протиправними дій щодо винесення постанов по ВП № 26877273 , а саме: постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві полювання від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 04.05.2020 року;
-скасування постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві полювання від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом від 04.05.2020 року; постанови Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 04.05.2020 року - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Т.В. Давиденко