Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 червня 2020 р. Справа№200/4434/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження від 21 лютого 2020 року, яким відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 14 лютого 2020 року;
- зобов'язання призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, а тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 14 лютого 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, де йому було призначено допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У травні 2018 рок позивач працевлаштувався до Структурного підрозділу «Лиманської колійної машинної станції», у зв'язку з чим 18 січня 2019 року став на облік в Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області, однак у призначенні допомоги позивачу було відмовлено розпорядженнями від 20 лютого 2019 року та від 28 серпня 2019 року. За результатом оскарження в суді зазначених відмов, рішенням суду від 16 січня 2020 року позовні вимоги були задоволені, відповідача зобов'язано призначити та виплатити допомогу відповідно до заяв від 23 січня 2019 та від 27 серпня 2019 року.
14 лютого 2020 року позивач надав до управління заяву про призначення щомісячної адресної допомоги на наступний виплатний період та надав необхідні документи, однак, отримав повідомлення відповідача від 21 лютого 2020 року про відмову в наданні такого виду допомоги у зв'язку з відсутністю права відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг.
Не погоджуючись із таким рішенням управління, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 05 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
22 травня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву,в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що рішенням від 21 лютого 2020 року управлінням було відмовлено у призначенні соціальної допомоги, оскільки позивачем не було надано підтверджуючі документи про працевлаштування після припинення виплати допомоги протягом двох місяців.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд зазначає, Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом продовження процесуальних строків, в тому числі строків розгляду адміністративних справ.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеної особою відповідно до довідки від 18 січня 2019 року № 1442-5000015351.
Відповідно до довідки від 30 березня 2020 року № 233, позивач працює в структурному підрозділі «Лиманська колійна машинна станція» на посаді монтера колії 3 розряду.
Судом встановлено, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) про зобов'язання призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, визнано протиправним та скасовано розпорядження управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) від 20 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 23 січня 2019 року, зобов'язано управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 23 січня 2019 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) від 28 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 27 серпня 2019 року, зобов'язано управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 27 серпня 2019 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20-а, код ЄДРПОУ 25953557) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На виконання зазначеного рішення, за заявами позивача від 23 січня 2019 року та 27 серпня 2019 року була призначена адресна допомога внутрішньо переміщеним особам, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначене підтверджується листом відповідача №09вхТ-16-6.2 від 20.03.2020 р.
14 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Рішенням управління від 21 лютого 2020 року позивачу було відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, оскільки останній втратив право та зазначено, що ОСОБА_1 не включений до розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015 р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок №505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
За приписами п.3 Порядку №505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (п.5 Порядку №505).
Пунктом шостим Порядку №505 передбачені підстави, коли грошова допомога не призначається, а саме: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Вказаний перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п.7 Постанови №505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
За приписами п.12 Порядку №505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
На підставі аналізу вищевказаного Порядку №505 суд дійшов висновку, у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.
З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав.
Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.
Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути продовжено.
Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, рішенням від 21 лютого 2020 року позивачу було відмовлено у призначенні допомоги у зв'язку з тим, що заявником не було надано документи, що підтверджують його працевлаштування після припинення виплати допомоги протягом двох місяців.
Однак, як вбачається з наданої відповідачем копії особової справи позивача, останній надавав відповідачу довідку № 195 від 11 лютого 2020 року, видану АТ «Українська залізниця» Філія «Центр будівництва та ремонту колії», відповідно до якої ОСОБА_1 з 07 травня 2018 року і на даний час працює в структурному підрозділі Лиманської колійної машини станції і зараз займає посаду монтера колії 3 розряду.
Зазначене також підтверджується записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 942090.
Таким чином, суд приходить висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні адресної допомоги ОСОБА_1 , оскільки він є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог чинного законодавства має право на отримання вказаної допомоги, що обумовлює наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 89988 від 23 квітня 2020 року, судові витрати у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області від 21 лютого 2020 року про відмову у наданні ОСОБА_1 допомоги переміщеним особам на проживання.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20а, код ЄДРПОУ 25953557) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, за його заявою від 14 лютого 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (місцезнаходження: м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20а, код ЄДРПОУ 25953557) на корить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 18 червня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Даний строк продовжується на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.І. Грищенко