24 червня 2020 року Справа № 160/3478/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Офісу великих платників податків ДПС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
30.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул. Симбірцева, 1А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029, код ЄДРПОУ 00191307) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС (пр-т. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДПС від 19.02.2020 року № 0000925013.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, податковим органом було складено акт, за висновками якого встановлено завищення податкового кредиту, в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 334 142 грн. у зв'язку з віднесенням платником податків до складу витрат суми придбаних товарів у суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна». Придбання вказаними товариствами продукції, яку в подальшому реалізовано позивачу не підтверджено по ланцюгу постачання.
Позивач зазначає, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, адже податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Під час перевірки посадовим особам контролюючого органу позивачем були надані податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних вище вказаними контрагентами згідно вимог законодавства України. На сторінках 21, 27, 32 Додатку до акту перевірки № 8/28-10-50-13/00191307 контролюючий орган підтверджує факт реєстрації податкових накладних контрагентами постачальниками ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна» та зазначає, що розбіжності за даними ІС «Податковий блок» у визначенні сум податкового кредиту ПАТ «Кривбасзалізрудком» та податкових зобов'язань ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна» за жовтень 2019 року відсутні. Враховуючи приписи ст. 198 Податкового кодексу України, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні зазначених контрагентів надають позивачу абсолютне право на формування податкового кредиту на відповідні суми ПДВ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної податкового служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3478/20та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, в якому наполягав на тому, що рішення про визначення грошових зобов'язань за результатом перевірки ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» прийнято з урахуванням результатів розгляду заперечень товариства до акту перевірки, відповідно до пунктів 86.7. та 86.8 Податкового кодексу України та розділу V наказу Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами». На підставі висновків про результати розгляду заперечень до акту перевірки Дніпропетровським управлінням ОВПП прийнято та направлено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 № 0000925013 (та розрахунок штрафних санкцій до нього), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 334142 грн. та застосовано штрафні санкції на 83 535,50 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено поштою з повідомленням про вручення 25.02.2020. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту і заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2019 року на суму 334142 грн., у тому числі по постачальникам: ТОВ «ДЗНВА-КР» - 165396,20 грн., ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ» - 56135,47 грн., ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна» - 112610,42 грн. Відображенню у бухгалтерському обліку та податкові звітності підлягає лише та операція, яка фактично відбулась при наявності первинних документів, що підтверджують таку господарську операцію. Проведеною перевіркою встановлено неможливість здійснення господарської операції з одержання (купівлі), постачання (продажу) та виробництва товарів (композиція полімерна КП-1 ТУ У 19.2-34488510-001:2013 (3824909790); пристрій подачі напруги УПН-ВП-250 (8536); пристрій подачі напруги УПН-В-250 (8536)) у зв'язку з невідповідністю наявним трудовим ресурсам (враховуючи те, що господарська операція потребує значного обсягу трудових витрат, наявності спеціальних знань (фаху) працівників, особистої уваги персоналу тощо). Підприємством не надано до перевірки: акти приймання продукції за кількістю та якістю; заявки, листи, виробничі звіти тощо; довіреності, журнал видачі довіреностей, для встановлення осіб, які приймали участь безпосередньо при здійсненні господарських операцій; документи, що підтверджують якість товару, продукції; товарно-транспортні накладні на транспортування ТМЦ. Враховуючи відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу тощо, відсутність даних, що підтверджували б придбання сировини для виробництва послуг транспортування; незначна кількість (4 особи) працівників, встановлена неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром протягом 2019 року у зв'язку з відсутність факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реальності задекларованого виробництва.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатом документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» з питання формування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС складено акт від 17.01.2020 № 8/28-10-50-13/00191307, у якому за результатом перевірки задекларованих взаємовідносин між позивачем з ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна» встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2019 року на суму 334 142 грн.
Позивачем подано заперечення до акту від 07.01.2020 року № 8/28-10-50-13/00191307, на які листом від 17.02.2020 № 6887/10/28-10-80-50-13 надано відповідь про розгляд заперечень, згідно з якою, висновки перевірки відносно порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 2001, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України по задекларованим взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками, є такими, що обгрунтовані матеріалами перевірки, відповідають нормам чинного податкового законодавства та перегляду не підлягають. Рішення про визначення грошових зобов'язань за результатом перевірки підлягають прийняттю з урахуванням результатів розгляду заперечень товариства до акту перевірки.
На підставі висновків акту перевірки та розгляду заперечень відповідачем 19 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000092501, яким публічному акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 334142 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 83535,50 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки контролюючого органу про неможливість здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна».
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200---1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІУ).
Відповідно до ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХГУ, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами Податкового кодексу України.
Також виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Вище вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 р. №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 р. №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 р. №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14), 04 04.2018 р № К/9901/27694/18 (у справі №808/2519/15).
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року сформовано від'ємне значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., внаслідок чого контролюючим органом проведено позапланову документальну перевірку, за висновками якого, по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна».
За висновком контролюючого органу, документальне оформлення взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами вчинено без реального здійснення господарських операцій, внаслідок чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларуванню податкового кредиту за господарськими операціями з вище вказаними контрагентами.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне дослідити господарські взаємовідносини позивача з визначеними в акті контрагентами.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ «ДЗНВА-КР» суд зазначає таке.
Поставки ТОВ «ДЗНВА-КР» на адресу позивача пристроїв подачі напруги УПН-ВП- 250, УПН-В-250, композиції полімерной КП-1 та ізоляторів ІТ-40 здійснювались на підставі договору поставки № 294 від 09.04.2019р., специфікацій до нього №№ 4, 5 від 19.09.2019р., № 6 від 01.10.2019р. та заявок позивача № 53-15/1998 від 24.09.2019р., № 53-15/2087 від 01.10.2019р., N° 53-15/2168 від 10.10.2019р.
Господарські операції з поставки зазначених товарів підтверджуються наступними первинними документами: видатковими накладними № 64 від 01.10.2019р., № 65 від 08.10.2019р., № 69 від 15.10.2019р., № 70 від 15.10.2019р., рахунками-фактурами № 59 від 01.10.2019р., № 60 від 08.10.2019р., № 62 від 15.10.2019р., № 63 від 15.10.2019р., товарно-транспортними накладними № 31 від 01.10.2019р., № 32 від 08.10.2019р., № 34 від 15.10.2019р., № 34 від 15.10.2019р.
Вказані товари оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими ордерами № 332 від 10.10.2019р., № 325 від 08.10.2019р., № 323 від 15.10.2019р., № 322 від 15.10.2019р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗНВА-КР» виписано податкові накладні: № 1 від 01.10.2019, № 4 від 08.10.2019, № 6 від 15.10.2019, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, контролюючий орган на сторінці 25 Додатку 5 до акту перевірки підтверджує факт відображення даних господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ» суд зазначає таке.
Поставки ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ» на адресу позивача запасних частин до тепловозу ЧМЕ-3 здійснювались на підставі договору поставки № 334 від 17.03.2017р., специфікацій до нього № 29 від 23.05.2019р., № 31 від 19.06.2019р., № 32 від 18.07.2019р. та заявок позивача № 53-15/1456 від 16.07.2019р., № 53-15/1458 від 16.07.2019р., № 53- 15/1766 від 22.08.2019р.
Господарські операції з поставки зазначених товарів підтверджуються наступними первинними документами: видатковими накладними № 24 від 25.09.2019р., № 25 від 26.09.2019р., № 26 від 27.09.2019р., № 27 від 30.09.2019р., рахунками-фактурами № 25 від 25.09.2019р., № 26 від 26.09.2019р., № 27 від 27.09.2019р., № 28 від 30.09.2019р.
Дані товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими ордерами № 940 від 03.10.2019р., № 941 від 18.10.2019р., № 942 від 03.10.2019р., № 943 від 22.10.2019р.
Товариством з обмеженою відповідальністю НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ» виписано податкові накладні: № 1 від 25.09.2019, № 2 від 26.09.2019, № 3 від 27.09.2019, № 4 від 30.09.2019, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, на сторінці 29 Додатку 5 до акту перевірки контролюючий орган підтверджує факт відображення даних господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС-УКРАЇНА» суд зазначає таке.
Поставки ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС-УКРАЇНА» на адресу позивача рудстійки та пиловика здійснювались на підставі договору поставки № 639 від 07.08.2019р., специфікації до нього № 1 від 07.08.2019р. та заявки позивача № 53-15/В-1122 від .2019р.
Господарські операції з поставки зазначених товарів підтверджуються наступними первинними документами: видатковими накладними № 6 від 12.09.2019р., № 8 від 18.09.2019р., № 14 від 12.09.2019р., N 15 від 12.09.2019р., № 17 від 12.09.2019р., № 18 від 12.09.2019р., № 20 від 12.09.2019р., N 21 від 12.09.2019р., № 22 від 18.09.2019р., № 23 від 25.09.2019р., № 24 від 25.09.2019р., рахунками-фактурами № 3 від 12.09.2019р., № 11 від 12.09.2019р., N 12 від 12.09.2019р., N 14 від 12.09.2019р., № 15 від 12.09.2019р., № 17 від 12.09.2019р., N 18 від 12.09.2019р., № 19 від 18.09.2019р., N 20 від 18.09.2019р., N 21 від 25.09.2019р., № 22 від 25.09.2019р., залізничними накладними від 30.08.2019р., 02.09.2019р., 09.09.2019р., 17.09.2019р.
Дані товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими ордерами № 289 від 10.10.2019р., № 299 від 10.10.2019р., № 291 від 10.10.2019р., № 290 від 2019р., № 292 від 10.10.2019р., № 293 від 10.10.2019р., № 294 від 10.10.2019р., № 295 10.10.2019р., № 296 від 10.10.2019р., № 297 від 10.10.2019р., № 298 від 10.10.2019р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКРОТЕХСЕРВІС-УКРАЇНА» виписано податкові накладні: № 3 від 12.09.2019, № 6 від 12.09.2019, № 18 від 18.09.2019, № 7 від 12.09.2019, № 8 від 12.09.2019, № 9 від 12.09.2019, № 11 від 12.09.2019, № 12 від 12.09.2019, № 19 від 18.09.2019, № 22 від 25.09.2019, № 23 від 25.09.2019, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, на сторінці 34 Додатку 5 до акту перевірки контролюючий орган підтверджує факт відображення даних господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача.
При цьому, на час здійснення відповідних господарських операцій з поставки товарів вказані вище контрагенти позивача мали статус юридичних осіб, платників податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб'єктності.
Факт поставки вищевказаними контрагентами товару на адресу позивача підтверджений наведеними вище документами, виходячи із їх змісту яких вбачається, що вони є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
Доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань матеріали справи не містять.
Використання придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: видатковими та прибутковими накладними.
Відсутність у позивача: актів приймання продукції за кількістю та якістю; листів, виробничих звітів та інших предбачених підстав щодо необхідності придбання, використання ТМЦ у виробництві; документів, що підтверджують якість товару, які не є обов'язковими первинними документами для бухгалтерського та податкового обліку, не може бути свідченням нереальності господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, оскільки подані позивачем документи, зазначені вище, в повній мірі підтверджують факт поставки на адресу позивача обумовленого договорами товару і використання його у власній господарській діяльності позивача.
В акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними правочинами поставок, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у його господарській діяльності, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Також безпосередні контрагенти позивача, у яких було придбано відповідні товари належним чином задекларували поставку таких товарів ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», тому висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з підприємствами, які ґрунтуються на податковій інформації відносно ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», який був задіяний в ланцюгу постачання товару та який не мав господарських взаємовідносин із позивачем, не свідчать про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ НВП «ДОН-ТТЕХНОЛОГІЯ».
Також, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, твердження відповідача, що відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності є свідченням неможливості поставки (продажу) позивачеві певного товару.
Чинним законодавством України не передбачено, яке конкретно майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для здійснення певної діяльності.
Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.
При цьому, право платника податків - покупців товарів (робіт, послуг) на відображення в податковому обліку певних господарських операцій не залежить від виконання його контрагентами вимог податкового законодавства в частині подання звітності та сплати податків.
Позивач, як сторона за відповідними господарськими договорами, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.
Також не можуть бути прийняті твердження відповідача, що аналізом ЄРПН не встановлено факт придбання контрагентами позивача товару у кількості, який реалізований позивачу, оскільки товар міг бути придбаний в інші (попередні) періоди, а також із залученням третіх осіб, які не є платниками ПДВ, що відповідачем фактично не досліджувалось.
Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб'єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а, від 11.06.2018 р. у справі № 826/4565/14, від 18.05.2018 р. у справі № П/811/1508/16, від 03.04.2018 р. у справі № 2а-7462/10/2170, від 07.03.2018 р. у справі № 804/3420/16.
Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява N 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява N 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява N 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»),
Отже, платник податків не має повноважень та обов'язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, обов'язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов'язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ «ДЗНВА-КР», ТОВ НВП «ДОН-ТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «МІКРОТЕХСЕРВІС Україна» відповідають усім необхідним ознакам для визнання господарських операцій реальними, а саме:
1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (обидві сторони на момент здійснення операцій були зареєстровані як платники ПДВ);
2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця (факт подальшої поставки покупцям);
3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності (отримання прибутку від операції),
4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання (наявна первинна бухгалтерська документація, яка оформлена належним чином);
5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (наявні).
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям з вказаними контрагентами.
Отже, відповідач під час прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, діяв з порушенням приписів чинного законодавства, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 19.12.2020 року № 0000925013 є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, яким встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6265,16 грн. відповідно до платіжного доручення № 3339 від 28.02.2020.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул. Симбірцева, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50029, код ЄДРПОУ 00191307) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДПС від 19.02.2020 року № 0000925013
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул. Симбірцева, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50029, код ЄДРПОУ 00191307) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6265,16 грн. відповідно до платіжного доручення № 3339 від 28 лютого 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя О.С. Луніна