24 червня 2020 року Справа № 203/1038/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в здійснені перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ "Червоний профінтерн" про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.03.2005 та ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод" про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015;
- зобов'язати відповідача здійснити, з моменту звернення, перерахунок пенсії позивачу згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі довідок ВАТ "Червоний профінтерн" про заробіток для обчислення пенсії № 38 від 01.03.2005 та ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод" про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача для здійснення перерахунку пенсії згідно довідок ВАТ Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015 року. Проте, відповідач всупереч вимогам діючого законодавства листом від 16.08.2016 року відмовив йому в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що довідка ВАТ «Червоний профінтерн» №38 від 01.06.2005 року не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі №202/6523/16-а було визнано протиправними дії відповідача щодо відмови йому в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ «Червоний профінтерн» №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» №965 від 14.07.2015 року та зобов'язано відповідача повторно розглянути звернення щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі цих довідок. Однак, згідно витягу з протоколу №6 від 24.02.2017 року засідання комісії з питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії, йому знов було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Вважаючи таку відмову відповідача безпідставною позивач звернувся до суду з цим позовом. Зауважив, що відмова відповідача у здійснені перерахунку його пенсії не ґрунтується на вимогах Закону та суперечить Конституції України, оскільки довідку ВАТ «Червоний профінтерн» було видано позивачу до затвердження Порядку №22-1. При цьому, відповідач у своїй відмові не навів, в чому саме довідка ВАТ «Червоний профінтерн» не відповідала законодавству, чинному на час її видачі та не навів підстав неврахування довідки ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» для перерахунку пенсії.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01 червня 2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14 липня 2015 року. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі з 23 червня 2016 року провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01 червня 2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14 липня 2015 року. Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в сумі 640 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі залишено без задоволення, постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року скасовано постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р., справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року адміністративну справу № 203/1038/17 було прийнято до провадження судді Неклеси О.М., допущено заміну відповідача його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровський області, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає позовну заяву та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що для перерахунку пенсії позивач надав довідку про заробітну плату від 01.03.2005 року № 38, що видана ВАТ «Червоний Профінтерн», яка відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - не відповідає вимогам, а також видана ВАТ «Червоний Профінтерн» в період дії сталої злочинної групи. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Червоний Профінтерн» ліквідовано у зв'язку банкрутством, про що 05.07.2006 року внесено відповідний запис про Державну реєстрацію припинення юридичної особи. Акт експертної комісії по ліквідації архіву ВАТ «Червоний Профінтерн» від 01.04.2010 року підтверджує, що архівні документи ВАТ «Червоний Профінтерн» за останні 15 років зберігались в сирих та неопалюваних приміщенням, неодноразово перевозились, підтоплювались, частково загорались. Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач надав довідку №38 від 01.03.2005 року, яка є невірогідною і не може бути прийнята відповідачем в якості підтвердження страхового стажу позивача. Крім того, зауважив про вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року у кримінальній справі №1/205/8/14 (422/5133/12), в якому встановлено, що в період видачі довідки діяла організована злочинна група, яка видавала підроблені довідки з печаткою та штампом «Червоний профінтерн» для подальшого подання їх до органів пенсійного фонду з метою призначення (перерахунку) пенсії за Списком №2. На підставі зазначених довідок, злочинна організована группа заволодівала коштами різних відділень Пенсійного фонду України в особливо великих розмірах. Також посилався на інші вироки, якими різні особи були визнані винними у шахрайстві та використані завідомо підроблених документів ВАТ «Червоний Профінтерн», з метою отримання пенсії, не маючи будь-яких законних на це підстав. Відповідно до вищезазначеного, відповідач вважає, що довідку про заробітну плату № 38 від 01.03.2005 року видану ВАТ «Червоний Профінтерн» немає можливості врахувати. Окрім того, провести розрахунок пенсії по довідці про заробітну плату № 965 від 14.07.2015 року за період з липня 1996 по березень 1998 видану ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» неможливо, оскільки вона містить менше ніж 60 календарних місяців (всього 21 місяць).
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на цей час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 02.07.2015 року.
Пенсія позивачу була розрахована відповідно до довідки про заробітну плату №4 від 13.05.2009 року за період з 1985 року по 1989 рік та індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 2000 року по 2015 рік.
23 червня 2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (на обліку в якому перебував на момент звернення) із заявою від 09.06.2016 року про здійснення перерахунку призначеної пенсії на підставі довідки про заробітну плату №965 від 14.07.2015 року, виданої ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за період з липня 1996 року по березень 1998 року, та довідки про заробітну плату №38 від 01.03.2005 року, виданої ВАТ «Червоний профінтерн» за період з жовтня 1992 року по червень 1996 року, що не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи.
Листом від 16.08.2016 року № 4380/06/33 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі відмовило у задоволенні заяви позивача та проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи прийняте рішення тим, що довідка про заробітну плату №38 від 01.03.2005 року, видана ВАТ «Червоний профінтерн», не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції постанови Пенсійного фонду №13-1від 07.07.2014 року, із змінами внесеними постановою Пенсійного фонду №13-2 від 30.07.2015 року).
Вказане рішення відповідача було оскаржено позивачем в судовому порядку та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі №202/6523/16-а позов ОСОБА_1 було частково задоволено, визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ Червоний профінтерн» №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» №965 від 14.07.2015 року та зобов'язано відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі цих довідок.
Згідно витягу з протоколу №6 від 24.02.2017 року засідання комісії з питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (індустріальний район), на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року у справі №202/6523/16-а), звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (по заяві від 23.06.2016 року) було повторно розглянуто та комісією прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Підставами для відмови стало те, що довідка №38 від 01.03.2005 року, видана ВАТ «Червоний профінтерн», не відповідає вимогам ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, який, на думку Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, діяв на момент звернення за перерахунком пенсії (23.06.2016 року) та на момент видачі довідки (01.03.2005 року). Також, провести перерахунок пенсії по довідці №965 від 14.07.2015 року, виданій ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод», неможливо, оскільки вона містить менше ніж 60 календарних місяців (всього 21 місяць).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в здійснені перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ "Червоний профінтерн" про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.03.2005 року та ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод" про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Абзацом 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Згідно з абз.4,5 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абз.1 ч.1 ст.40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до ч.2 ст.40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п.2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок) до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Згідно з пп.3 п.2.1 Порядку, в редакції на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).
За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року (додаток 1).
За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п.4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п.4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку).
Відмовляючи в перерахунку пенсії відповідач посилався на невідповідність довідки ВАТ Червоний профінтерн» №38 від 01.06.2005 року вимогам Порядку та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, зазначений Порядок набрав чинності 07.01.2006 року.
А тому, суд вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з підстав невідповідності довідки №38 від 01.03.2005 року, виданої ВАТ «Червоний профінтерн», вимогам Порядку та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не ґрунтується на положеннях ст.43 вказаного Закону та суперечить ст.58 Конституції України, оскільки довідку ВАТ «Червоний профінтерн» №38 від 01.03.2005 року було видано позивачу до затвердження Порядку.
Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що на момент видачі довідки від 01.03.2005 року №38 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», діяв та був чинний, оскільки наведений Порядок було затверджено лише постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, тоді як довідка була видана значно раніше.
Крім того, положення ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають перерахунок пенсій за віком на підставі документів, які відповідають вимогам законодавства, чинного на час їх видачі, і є нормами вищої юридичної сили порівняно з нормами Порядку, на які посилається відповідач в обґрунтування відмови у перерахунку пенсії.
Пунктом 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою КМУ №919 від 05 липня 2006 року, запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та підприємствами заробітної плати за основним місцем роботи застрахованої особи та страхового стажу.
Так, відповідно до Порядку №919 за період роботи до 01 січня 1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні, визначається за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
За відсутності на підприємстві або в його правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві або в його правонаступника. Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, де працює (працювала) особа, або його правонаступником.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Проте, підтвердити правильність відображених відомостей у довідці ВАТ "Червоний профінтерн" від 01.03.2005 №38 первинним документам за даними матеріалами справи немає можливості.
Як вбачається з акту експертної комісії по ліквідації архіву ВАТ "Червоний профінтерн" від 01.04.2010 року, архівні документи підприємства прийшли в непридатність і стали нечитабельними, у зв'язку з чим були ліквідовані шляхом утилізації, оскільки відновити їх неможливо та відсутні кошти для їх подальшого зберігання та обслуговування.
Крім того, відповідно до Порядку та ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснення перевірки правильності оформлення та достовірності відомостей, наведених у цих довідках, покладено саме на відповідача.
В свою чергу, подані позивачем для перерахунку пенсії довідки ВАТ «Червоний профінтерн» №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» №965 від 14.07.2015 року містять дату їх видачі, відомості про заробітну плату позивача з розшифруванням сум, засвідченні підписом уповноважених осіб та печатками підприємств.
Факт перебування позивача у трудових відносинах з підприємствами в період, за який видано довідки про заробітну плату, підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача.
А тому, ці довідки в силу ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є документами, що надають право позивачу на перерахунок пенсії.
Скасовуючи постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2017 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 р., Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2020 року зазначив, що не має повноважень надавати оцінку вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року у справі №422/5133/12, на який посилався відповідач в касаційній скарзі та яким встановлено, що в період видачі довідки діяла організована злочинна група, яка видавала довідки з печаткою та штампом «Червоний профінтерн» для подальшого подання їх до органів пенсійного фонду для призначення, перерахунку пенсії, у зв'язку з чим направив справу на новий розгляд.
При цьому зауважив, що довідка, видана ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод" №965 від 14.07.2015 сумнівів не викликає, проте зазначений в ній період становить менше 60 місяців, а саме з липня 1996 року по березень 1998 року.
Отже, з урахуванням висновків зроблених Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2020 року, для правильного вирішенні цього спору слід надати оцінку вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року у справі №422/5133/12.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.12.2014 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська було винесено вирок у кримінальній справі №1/205/8/14 (422/5133/12), в якому встановлено, що в січні 2002 року була організована злочинна група, яка займалась пошуком осіб предпенсійного віку, з метою вмовляння їх на вчинення злочинів - заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману. Наведена злочинна група здійснювали збір та підготовку підробних документів, необхідних для подачі до управління Пенсійного фонду України з метою оформлення фіктивних пенсій, приймали участь в розподілі грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, між членами організованої групи. Вироком було встановлено, що для призначення пільгової пенсії деякими особами були надані до УПФУ трудові книжки, в яких містилися підроблені записи стосовно працевлаштування на ВАТ "Червоний профінтерн" та ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», а також довідки видані від наведених підприємств, завдяки яким наведені у вироку особи набула право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах при наявності пільгового стажу зі зниженням пенсійного віку.
При цьому, як встановлено судом, інформація щодо довідки ВАТ «Червоний профінтерн» від 01.03.2005 року №38, виданої на ім'я ОСОБА_1 , у вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року відсутня, наведена довідка не досліджувалась Ленінським районним судом м.Дніпропетровська під час розгляду кримінальної справи №1/205/8/14, також у вироку відсутня жодна інформація стосовно ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що довідка ВАТ «Червоний профінтерн» від 01.03.2005 №38 підписана головою ліквідаційної комісії Шевченко В.К. та головним бухгалтером ліквідаційної комісії Цукановою Н.Ф., які у кримінальній справі №1/205/8/14 фігурують як свідки. Під час розгляду кримінальної справи наведені особи підтвердили, що входили до складу ліквідаційної комісії ВАТ «Червоний профінтерн», при цьому не визнали, що підписували довідки уточнюючі характер та умови праці стосовно осіб щодо яких розглядалась наведена кримінальна справа, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .
Жодної інформації з приводу того, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 не підписували довідку від 01.03.2005 року №38, видану на ім'я ОСОБА_1 , у вироку суду не міститься.
При цьому, у вироку не досліджувались обставини видачі чи підробки усіх довідок ВАТ «Червоний профінтерн» протягом часу існування організованої злочинної групи, відсутні відомості про те, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 взагалі не підписували жодної довідки у цей період, а тому доводи відповідача про те, що довідка від 01.03.2005 року №38 є невірогідною з огляду на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року є необґрунтованими та безпідставними.
Суд наголошує на тому, що вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року у кримінальній справі №1/205/8/14 було винесено стосовно конкретних осіб, фактів та епізодів щодо підробки офіційних документів, використання завідомо підроблених документів та заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману, серед яких відсутні відомості щодо позивача та виданої йому довідки від 01.03.2005 №38, а тому наведений вирок не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача з урахуванням цієї довідки.
Інші вироки надані відповідачем на підтвердження своєї правової позиції також не стосуються позивача та виданої йому довідки від 01.03.2005 року №38, а тому не можуть бути прийняті судом, як доказ підробки наведеної довідки.
Також суд бере до уваги той факт, що у вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року у кримінальній справі №1/205/8/14 встановлено факт підробки документів, необхідних для подачі до управління Пенсійного фонду України з метою оформлення фіктивних пенсій, тоді як пенсія позивач була призначена ще у 2015 році, а з довідкою від 01.03.2005 року №38 він звернувся з метою скористатися своїм правом на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Окрім того, суд бере до уваги той факт, що згідно протоколу №6 від 24.02.2017 року засідання комісії з питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (індустріальний район), підставами для відмови позивачу у перерахунку пенсії стало те, що довідка №38 від 01.03.2005 року, видана ВАТ «Червоний профінтерн», не відповідає вимогам ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а провести перерахунок пенсії по довідці №965 від 14.07.2015 року, виданій ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод», неможливо, оскільки вона містить менше ніж 60 календарних місяців (всього 21 місяць). Жодних посилань на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року у кримінальній справі №1/205/8/14 чи інші вироки, які стосуються ВАТ «Червоний профінтерн» протокол не містить, отже відмовляючи позивачу в здійснені перерахунку пенсії, відповідач не керувався такими вироками суду, а повторно відмовив позивачу з тих самих підстав, які були визнані протиправними раніше.
За наведених обставин та положень законодавства, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії на підставі довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» є безпідставною та незаконною, а позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії на підставі довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01 червня 2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14 липня 2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо заявлених вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії на підставі зазначених вище довідок про заробітну плату, суд враховує, що після встановлення постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі №202/6523/16-а протиправності дій відповідача щодо не врахування довідок та не здійснення перерахунку пенсії, а також зобов'язання повторно розглянути звернення позивача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі останніх, відповідачем наведені в постанові суду висновки враховано не було та за наслідками повторного розгляду звернення знов відмовлено в перерахунку пенсії з тих саме підстав, які постановою суду від 08.02.2017 року були визнані неправомірними.
Отже, з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача, виникає необхідність задовольнити позовні вимоги позивача у заявлений ним спосіб та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як правонаступника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі провести перерахунок пенсії останньому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.06.2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015 року.
Позивач у позовній заяві просив зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок з моменту звернення із заявою.
Як встановлено судом та підтверджено позивачем у позовній заяві, а відповідачем у відзиві, із заявою від 09.06.2016 року про здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі 23 червня 2016 року.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи те, що із заявою про перерахунок пенсії та усіма необхідними документами позивач звернувся після 15 числа, суд прийшов до висновку, що перерахунок призначеної йому пенсії повинен бути здійснений з першого числа наступного місяця, а саме з 01.07.2016 року, отже позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача підлягають задоволенню з 01.07.2016 року.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom, № 44277/98).
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic, № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Аналізуючи поняття «якість закону», Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (Заява №2440/07), зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об'єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1) 6538/74 пункти 48-49); «Мелоун протии Об'єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу в здійснені перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ "Червоний профінтерн" про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01.03.2005 та ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод" про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14.07.2015.
В свою чергу, враховуючи дату звернення позивача із заявою та документами для перерахунку пенсії, існують підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 лише з 01 липня 2016 року, а не з дати звернення із заявою.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити часткового.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01 червня 2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14 липня 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 липня 2016 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок ВАТ «Червоний профінтерн» про заробіток для обчислення пенсії №38 від 01 червня 2005 року та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод» про заробіток для обчислення пенсії №965 від 14 липня 2015 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 2173200636) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2020 р.
Суддя О.М. Неклеса