22 червня 2020 р.Справа №160/6719/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) третя особа Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) (місцезнаходження: 49127, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
19.06.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), у якому позивач просить суд:
- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області (43145015) про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 р., № Ф-95152-17/64 У на суму 18276,72 грн. із сплати ЄСВ ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- вжити заходи забезпечення позову та зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 62252805 в Самарському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) (49127, м.Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-в. ЄДРПОУ: 34984535 тел 056 7677315), відкритому 03.06.2020р. на підставі виконавчого документа - вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області № Ф-95152-17/64 У від 04.02.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 18276,72грн. до моменту набуття законної сили рішення суду по справі.
В обґрунтування вказаної позовної заяви, та заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що державним виконавцем вчиняються дії щодо примусового стягнення за оскаржуваним виконавчим документом з позивача суми, в той час як позивач заперечує законність дій податкового органу.
У випадку стягнення виконавцем вказаних сум до державного бюджету, вказане суттєво утруднить їх повернення позивачу з державного бюджету і зведе нанівець сенс судового захисту.
Вказана вимога містить дату набрання чинності 26.11.2019 рок, хоча передумовою цього має бути повідомлення платника податків та вичерпання строку на оскарження, чого не було. Платник податків вказану вимогу взагалі не отримував, доказів надсилання та отримання її поштою немає.
Разом з тим ГУ ДПС у Дніпропетровській області в травні 2020р. направила вимогу до ДВС у Самарському районі для виконання і 03.06.2020р. було відкрито виконавче провадження ВП 62252805.
Матеріали виконавчого провадження не містять взагалі доказів як направлення, так і отримання податкової вимоги.
Оскільки на сьогоднішній день вимога № Ф-95152-17/64 від 04 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 18276,72 грн. є чинною і звернена відповідачем до виконання, на підставі якої відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти боржника, що згодом може утруднити відновлення порушених прав позивача, у звя'зку з чим існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким є вищезазначена вимога.
Також позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за подання позову та заяви про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що позивач є членом багатодітної сім'ї, що підтверджується посвідченням, копію якого надано до позову.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на наведені норми суд вважає за доцільне задовольнити вказане клопотання позивача та відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
За положеннями ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.5 ч. 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
З наданих до матеріалів позовної заяви доказів вбачається, що у провадженні Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження від 03.06.2020 № 62252805 відносно боржника ОСОБА_1 з примусового виконання вимоги № Ф-95152-17/64, виданої 04.02.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області 18276,72 грн.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За положеннями абзацу 4 статті 24 Закону №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
З аналізу наведених норм вбачається, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Отже, вимоги органів Державної податкової служби про сплату боргу (недоїмки) є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред'явлені до виконання до органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підставі зупинення виконавчих дій, пунктом 2 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Позовною вимогою є саме правомірність прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області №Ф-95152-17/64, виданої 04.02.2019, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску у розмірі 18276,72 грн.
Матеріалами адміністративного позову підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження ВП №62252805, крім того, наявна постанова про арешт коштів боржника від 05.06.2020 року, видана державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ковалем В.С. на підставі оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання вимоги №Ф-95152-17/64 від 04.02.2019.
Таким чином, у разі визнання протиправною оскаржуваної вимоги і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Оскільки, правомірність оскаржуваного вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що частково заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.
Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за подання заяви про забезпечення позову - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/6719/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області третя особа Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі вимоги №Ф-95152-17/64 від 04.02.2019 року у виконавчому провадженні № 62252805 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 18276,72 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/6719/20.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: ОСОБА_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 .
Боржник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43145015; адреса: вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49000.
Строк пред'явлення до виконання: до 23 червня 2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно