ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2020Справа № 910/4752/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМ Україна»
про стягнення 251241,40 грн.,
Представники:
не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМ Україна» про стягнення 251241,40 грн., з яких: 226089,23 грн. боргу, 22680,67 грн. пені, 2471,50 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив заборгованість за спожиту у вересні-жовтні 2019 року електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 439 від 28.12.2018 (далі - Договір № 439).
Суд своєю ухвалою від 09.04.2020 відкрив провадження у справі № 910/4752/20, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги відхилив. Відповідач вважає, що оскільки комерційна пропозиція, яка встановлює строк дії договору, та договір втратили силу з початку дії нового ринку електричної енергії - 01.07.2019, і доказів замовлення і отримання ним електричної енергії суду не надано, позов задоволенню не підлягає. Акт звірки взаємних розрахунків від 19.03.2020 № 1045, що долучений позивачем, не підписаний відповідачем, а тому не є належним доказом наявності заборгованості у відповідача.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
28.12.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «BIM Україна» (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 439 (далі - Договір).
Згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість фактично спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 3.3 Договору істотні умови постачання окрім умов цього договору визначаються також комерційною пропозицією «споживач - TOB «ВІМ Україна» (далі - комерційна пропозиція), що є невід'ємною частиною цього договору.
Отже, комерційна пропозиція є складовою Договору, умови якої є умовами Договору як домовленості сторін щодо взаємних прав і обов'язків.
До таких істотних умов постачання електричної енергії, які повинні визначатись комерційною пропозицією, Договір відніс умови щодо визначення ціни на електричну енергії (п. 5.3 Договору), спосіб і порядок оплати вартості електричної енергії (п. 5.5 Договору), термін дії Договору (п. 13.1 Договору).
Комерційна пропозиція, яка є додатком № 2 до Договору, підписана тими ж представниками, що і основний текст Договору. Вона (комерційна пропозиція) містить умови про порядок визначення ціни на електричну енергію, період оплати, спосіб та порядок оплати, тобто ті умови, які сторонами визначені як істотні і щодо яких необхідне досягнення згоди.
Формуючи у комерційній пропозиції умову щодо строку дії Договору сторони заначили, що Договір вступає в дію з моменту підписання та діє строком до 31.12.2019, при цьому строк поставки електричної енергії починається з 01.01.2019.
Водночас, сам термін дії комерційної пропозиції встановлено з 01.01.2019 до дати початку дії нового ринку електричної енергії, тобто до настання певної події пов'язаної зі змінами законодавства України.
Ринок електричної енергії - це система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Правові, економічні та організаційні засади функціонування такого ринку електричної енергії встановлює Закон України «Про ринок електричної енергії». За приписами п. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону новий ринок електричної енергії розпочав роботу з 1 липня 2019 року.
Отже, за приписами комерційної пропозиції, з 01.07.2019 вона припинила дію.
Таким чином, в цьому випадку такі категорії як строк дії Договору та термін дії комерційної пропозиції не збігаються у часі. Припинення строку дії комерційної пропозиції з 01.07.2019 зумовлює і припинення дії її умов, які визнані сторонами істотними - про порядок визначення ціни на електричну енергію, період оплати, спосіб та порядок оплати. А тому, незважаючи на те, що строк Договору встановлено було до 31.12.2019, з моменту припинення істотних умов Договору, тобто таких, щодо яких повинна бути досягнута згода, закінчився строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що строк Договору закінчився з 01.07.2019.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 76 ГПК України передбачає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування
Позивач не надав жодних доказів досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов постачання електричної енергії споживачу починаючи з 01.07.2019, рівно як і доказів фактичного постачання відповідачу та споживання останнім електричної енергії у вересні-жовтні 2019 року. Акт звірки взаємних розрахунків № 1045, який складений тільки позивачем, не є документом, що фіксує здійснення господарської операції відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не є допустимим доказом у розумінні ст. 76 ГПК України.
З урахуванням викладеного, факт існування у відповідача заборгованості перед позивачем на суму 226089,23 грн. за вересень-жовтень 2019 року є недоведеним, тому підстави для стягнення з відповідача 226089,23 грн. заборгованості відсутні.
У зв'язку з недоведеністю існування заборгованості, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення 22680,67 грн. пені та 2471,50 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМ Україна».
Судові витрати покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун