ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2020Справа № 910/3341/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/3341/20
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та
експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕЗ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 59 799,26 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Проценко П.Ю., довіреність №077/221-673 від 03.03.2020;
від відповідача: Ігнатенко О.О.;
від третьої особи: Онищенко Т.О., довіреність № 062/01/10-123 від 08.01.2020.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕЗ" про стягнення 59 799,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № с1532-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 08.04.2014 № 1532) від 28.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
16.03.2020 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 20.03.2020 судом було відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання; судове засідання призначено на 21.05.2020.
21.05.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 21.05.2020 повідомлено учасників судового процесу про відкладення судового засідання на 18.06.2020.
11.06.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.
12.06.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів та відзив, в якому останній проти позову заперечує. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що застосування позивачем розмірів орендних ставок, встановлених рішеннями Київської міської ради, при нарахуванні орендної плати відповідачу відповідало вимогам чинного в України законодавства та умов договору оренди, а відтак позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Також, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги порушують принцип правомірного очікування, принцип належного урядування та створюють надмірний тягар для орендаря. У відзиві зазначено, що відповідно до рахунків та актів приймання передачі наданих послуг, сторони фіксували обсяг та розміри орендної плати, отже позивач надав орендні послуги, відповідач оплатив їх згідно виставлених рахунків, сторони підписали акти приймання передачі наданих послуг, а тому відповідач вважає, що після підписання таких актів ціна наданих послуг не може бути односторонньо змінена позивачем та донараховано збільшений розмір орендної плати.
Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2020 підтримав позовні вимоги та просив суд відкласти розгляд справи для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
Суд відмовив в задоволенні усного клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки до відзиву відповідачем долучено докази направлення його 11.06.2020 позивачу та згідно відомостей офіційного веб-сайту Укрпошта відправлення за № 0308705577956 надійшло у точку видачі/доставки 12.06.2020, проте позивачем не вчинено дій щодо його отримання.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача.
Представник відповідача просив задовольнити клопотання про витребування доказів та проти позову заперечив з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Так, відповідача просить суд витребувати у позивача акти наданих послуг за договором.
Частиною 2 статті 81 ГПК України передбачено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Тобто, необхідність подання клопотання про витребування доказів обумовлюється відсутністю у сторони певних доказів у справі, що мають підтвердити або спростувати певні обставини та аргументи.
Втім, обґрунтування відповідача щодо необхідності отримання актів про надання послуг зводяться до підтвердження належного виконання ним обов'язків зі сплати орендної плати.
Разом з тим, предметом розгляду у даній справі є неналежне виконання ним обов'язків зі сплати орендної плати, а наявність підстав для донарахування орендної плати на підставі рішень Київської міської ради про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280.
Таким чином, клопотання про витребування доказів у справі не пов'язане із предметом спору у цій справі та не направлене на підтвердження якихось обставин у справі.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд з'ясував правову позицію позивача, відповідно до якої він проти підписання витребувуваних актів та надання послуг за ними не заперечував.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Згідно ч.1,5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
28 квітня 2017 року між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утримані та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (надалі - Підприємство Балансоутримувач), товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕЗ», (скорочено ТОВ «ЧЕЗ» (надалі - Орендар), та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Орендодавець) було укладено Договір №1532-1 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду».
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 07,11 квітня 2017 № 45 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлова споруда - вбиральня), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва ( далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Оболонський район, Пуща - Водиця (7-8 лінія) літ. 1А для кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно п. 3.1. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішеннями Київської міськради від 07.07.2016 № 583/583) і пункту 11 цього рішення та:
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1.1) становить без ПДВ: 115 гривень 69 копійок за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року 6316,67 грн;
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 57 гривень 84 копійки за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року 3 158,34 грн. та застосовується з 28.04.2017 і діє до моменту набрання чинності рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва», але не більше ніж до 01 липня 2017 року.
Згідно п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 9.1 цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28 квітня 2017 року до 26 квітня 2020 року.
Порядок передачі майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду регулюється зокрема рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 (зі змінами) «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».
Відповідно до рішення Київської міської ради від 22 червня 2017 року N 606/2768 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:
1. Пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» викласти у такій редакції:
« 11. Встановити, що до 31 жовтня 2017 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, для об'єктів оренди, дата оцінки яких встановлена після 01 вересня 2014 року, орендні ставки, визначені Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, застосовуються у розмірі 50 % встановленого обсягу, крім: ставок, визначених пунктами 1 - 5 таблиці 2 Методики (за винятком банків), погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики і орендної плати, визначеної за результатами конкурсу».
Відповідно до рішення Київської міської ради від 9 листопада 2017 року N 199/3206 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:
1. Пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" викласти у такій редакції:
« 11. Встановити, що з 01 листопада 2017 року до 01 березня 2018 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, для об'єктів оренди, дата оцінки яких встановлена після 01 вересня 2014 року, орендні ставки, визначені Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, застосовуються у розмірі 50 % встановленого обсягу, крім ставок, визначених пунктами 1 - 5 таблиці 2 Методики (за винятком банків), погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики і орендної плати, визначеної за результатами конкурсу».
Відповідно до п. 8 рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року N 21/4085 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:
Встановити, що до 31 грудня 2018 року орендні ставки, що визначені цим рішенням для видів діяльності, визначених у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовується у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, Визначеної за результатами конкурсу.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» було вирішено:
Пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» викласти в новій редакції:
« 11. Встановити, що до 31 грудня 2019 року орендні ставки, визначені у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 23, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовуються у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу, погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики».
В період з 09.12.2019 по 16.12.2019, на підставі направлень від 28.11.2019 № 1444 та № 1445 головним державним аудитором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - Управління) Кузьменко Л.А. та заступником начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку Управління Ciлiцькою С.М. проведено зустрічну звірку у комунальному підприємстві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", (далі - Підприємство, КП «Плесо») щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.
Зустрічну звірку було проведено в ході планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту, що проводиться Держаудитслужбою відповідно до п. 1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2019 року за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.
За результатами проведення зустрічної звірки представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було встановлено недотримання вимог п. 3.1, п. 3.4 та п. 9.2 Договору № 1532 - 1, що призвело до недоотримання орендної плати Підприємством на загальну суму 46 496,63 грн (з ПДВ), в т. ч. 2017 рік - 25 979,44 грн, 2018 рік - 7 978,18 грн та 9 місяців 2019 року - 12 539,01 гривень, у зв'язку з тим, що не було внесено змін до договору в частині зменшення орендної плати як це передбачено рішеннями Київської міської ради від 22 червня 2017 року N 606/2768, від 9 листопада 2017 року N 199/3206, від 8 лютого 2018 року N 21/4085, від 20 грудня 2018 року N 476/6527 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» шляхом укладення додаткової угоди.
На виконання вимог акту ревізії та вимог Департаменту комунальної власності міста Києва (лист вих. № 062/05/20-190 від 10.01.2020 року), КП «Плесо» здійснило донарахування орендної плати за період з моменту укладення договору по 31.12.2019 року в сумі 59 799 грн. 26 коп.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що станом на 07.02.2020 року заборгованість відповідача по договору № 1532-1 від 28.04.2017 року становить 59 799,26 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
Пунктом 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.
Нормами частини 1 статті 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Орендна плата, як істотна умова договору оренди, за розміром, формою та порядком її сплати визначається статтями 19, 20 цього Закону.
У відповідності до пункту 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішеннями Київської міськради від 07.07.2016 № 583/583) і пункту 11 цього рішення та:
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1.1) становить без ПДВ: 115 гривень 69 копійок за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року 6316,67 грн;
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 57 гривень 84 копійки за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року 3 158,34 грн. та застосовується з 28.04.2017 і діє до моменту набрання чинності рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва», але не більше ніж до 01 липня 2017 року.
Згідно з частиною 2 статті 284 Господарського кодексу України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).
Таким чином, сторонами договору оренди було узгоджено розмір орендної плати з визначенням її у сумах на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за наступні періоди шляхом корегування на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свобода договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В силу приписів частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, статей 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
Згідно п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з пунктом 9.2. договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання.
Судом встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру орендної плати.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо розміру орендної плати, у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті коштів в іншому розмірі, у зв'язку із внесенням змін до рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 59 799,26 грн донарахованої позивачем орендної плати, у зв'язку із чим у задоволенні позову відмовляє.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 23.06.2020.
Суддя А.І. Привалов