ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2020Справа № 910/6934/20
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А, розглянувши у підготовчому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Шкляра Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" (вул. Червонопрапорна, 28-А, м. Київ, 03083)
про стягнення 4 076 167,72 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Шкляра Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" про стягнення 4 076 167,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1 про виконання робіт від 12.10.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 22.06.2020.
22.06.2020 від позивача до суду надійшла заява про неможливість явки представника позивача в підготовче засідання та про розгляд справи без його участі. В даній заяві позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
19.06.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до даного відзиву відповідач позовні вимоги визнає повністю та просить справу розглядати без участі його представника.
Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В підготовче засідання представники сторін не з'явилися, про час та місце засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що відповідно до поданого відзиву відповідачем визнано позовні вимоги, а таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у даній справі за відсутності представників сторін, неявка яких не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
12.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тантієма" (надалі відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Шклярем Андрієм Васильовичем (надалі позивач) укладено Договір №1 про виконання робіт (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується виконати робіти, передбачені п. 1.2 Договору впродовж строку дії цього Договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.
Відповідно до п. 1.2 Договору позивача виконує наступні роботи: фарбування металовиробів, дробоструминна обробка виробів, патинування художнє виробів, шпаклювання зварних швів на виробах, підготовка під фарбування, фарбування, збір металоконструкцій.
Сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторону від виконання прийнятих, але не виконаних до моменту закінчення терміну дії Договору, зобов'язань. У разі якщо в строк не пізніше 30 днів до момент закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить про небажання продовжувати співпрацю в рамках Договору, дія Договору продовжується щоразу на один рік. Оскільки після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заяви про припинення дії договору, даний Договір неодноразово був продовжений і є чинним на день вирішення спору.
Згідно з п. 4.1 Договору вартість робіт визначається сторонами за фактом їх надання та фіксується в актах про виконані роботи.
Відповідач зобов'язаний оплатити визначену в акті про виконанні роботи вартість робіт у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів після підписання акту про виконанні роботи (п. 4.3 Договору).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було виконано роботи у період з 13 листопада 2019 по 13 грудня 2019 року на суму 4 175 149,50 грн. Позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного та повного здійснення оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4 076 167,72 грн.
30.04.2020 між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за договором №1 від 12.10.2016 відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 076 167,72 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи у період з 13.11.2019 по 13.12.2019 на суму 4 175 149, 50 грн., а відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами здачі - приймання виконаних робіт №№22 - 32, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, проте відповідачем була здійснена лише часткова оплата за виконані й прийняті роботи в розмірі 98 981,78 грн, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами п. 4.3 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити визначену в акті про виконанні роботи вартість робіт у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів після підписання акту про виконанні роботи.
Отже, оскільки строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором настав, враховуючи часткову оплату виконаних робіт, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" перед Фізичною особою - підприємцем Шклярем Андрієм Васильовичем за Договором становить 4 076 167,72 грн.
За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 4 076 167,72 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 4 076 167,72 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
За таких обставин, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця Шкляра Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" про стягнення 4 076 167,72 грн основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 61 142 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" (вул. Червонопрапорна, 28-А, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 39302676) на користь Фізичної особи - підприємця Шкляра Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) борг у розмірі 4 076 167 грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 61 142 грн 70 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.06.2020
Суддя Т. Ю. Трофименко