ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2020Справа № 910/4266/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна"
доПриватного підприємства "Транс Логістик"
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
простягнення 102 142 грн 42 коп.
Представники:не викликались
25.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" з вимогами до Приватного підприємства "Транс Логістик" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 102 142 грн 42 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-2 в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_2 , цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК8795238, та право вимоги за якою перейшло до позивача. Крім того, позивач вважає, що різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням повиненн відшкодувати відповідач-1 як роботодавець винної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/4266/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
10.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
22.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-112 надійшов відзив на позовну заяву.
29.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
18.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до постанови Макарівського районного суду Київської області від 25.07.2019 у справі № 370/1351/19 та довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3019121432425724, ОСОБА_1 , 28.04.2019, керуючи автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_2 , порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем MAN державний номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
30.05.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 127587, відповідно до умов якого, зокрема, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки МАН, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з рахунком-фактурою від 02.05.2019 № ОК-00001479, виставленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп", фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_1 , складає 118 030 грн 85 коп. (з ПДВ).
Згідно з страховим актом від 07.06.2019 № UA2019042800012/L11/01 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 102 142 грн 42 коп.
Позивачем виплачено страхове відшкодування на рахунок Приватного підприємства "Транс Логістик" у розмірі 102 142 грн 42 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2019 № 31136, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8795238 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн 00 коп.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача-2 страхової виплати (страхового відшкодування) та з відповідача-1 різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою № 344/2019 в порядку суброгації на суму 102 142 грн 42 коп.
У відповідь на вказану вимогу, відповідач-2 листом від 18.09.2019 № 03/4804 відмовив у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди були належні відповідачу-1 автомобілі, що унеможливлює вимагання відшкодувати шкоду, оскільки відсутня третя особа.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки МАН, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8795238, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_2 , водію автотранспортного засобу марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача-2.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8795238 розмір франшизи складає 0 грн 00 коп.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статей 12, 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 100 000 грн 00 коп.
Суд відхиляє твердження відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неправомірності відшкодування страхової суми з урахуванням ПДВ, оскільки з платіжного доручення від 10.06.2019 № 31136 вбачається, що сума страхового відшкодування виплачена без ПДВ.
Крім того, згідно з статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , транспортний засіб МАН, державний номер НОМЕР_2 , належить Приватному підприємству "Транс Логістик" на праві власності.
Таким чином, відповідальним за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля МАН, державний номер НОМЕР_1 , в межах розміру різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою є Приватне підприємство"Транс Логістик".
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства "Транс Логістик" шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 2 142 грн 42 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Стосовно тверджень відповідача-2, викладених у відзиві щодо того, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 28.04.2019, не є страховим випадком суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 3 зазначеного Закону унормовано, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За приписами статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Стаття 5 Закону встановлює, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Пунктом 22.1. Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положення Закону не обмежують страхувальника в отримані страхового відшкодування у разі нанесення забезпеченим транспортним засобом шкоди іншому транспортному засобу, що належить страхувальнику. Оскільки в даному випадку особою, яка нанесла шкоду є не страхувальник, а водій забезпеченого транспортного засобу, в свою чергу страхувальник є потерпілою особою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У даному випаду особою, відповідальність якої застрахована є ОСОБА_2 , водій забезпеченого транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_2 за полісом АК/8795238 , страхувальником за яким є відповідач-1. Потерпілою особою є Приватне підприємство "Транс Логістик", власник пошкодженого транспортного засобу МАН, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, законом покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група".
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Івана Федорова, 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 20782312) грошові кошти у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 057 (дві тисячі п'ятдесят сім) грн 91 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" (вул. Теплична, 27С , смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005, ідентифікаційний код 34307753) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 20782312) грошові кошти у розмірі 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 44 (сорок чотири) грн 09 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б. Плотницька