22.06.2020 Справа № 908/1548/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Сан Сіті Люкс" про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову № 908/1548/20
позивач: Обслуговуючий кооператив "Сан Сіті Люкс" (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 104),
відповідач: Обслуговуючий кооператив "Сан Сіті" (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 104)
треті особи: Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, Приморський бульв., буд. 1),
Державний реєстратор виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаїівського району Запорізької області Пелих Віталій СМиколайович (70132, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Терсянка, вул. 50 років Жовтня, буд. 63)
Без виклику представників сторін
Обслуговуючий кооператив "Сан Сіті Люкс" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою вх. 82/08-11/20 від 18.06.20 про забезпечення до пред'явлення позову в якій останній просить в порядку приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України заборонити Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області приймати будь-які рішення щодо передачі у власність, користування, в. ч. на умовах оренди, та укладати договір оренди відносно земельної ділянки кадастровий номер: 2320355400:01:005:0232, площа 0,1339 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення , яка розташована по вул. Коса Пересип в смт. Кирилівка Якимівського райоону Запорізької області.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.06.20 наведену вище заяву про забезпечення позову № 908/1548/20 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Обґрунтовуючи подану заяву Обслуговуючий кооператив "Сан Сіті Люкс" зазначає, що Кирилівська селищна рада прийняла рішення від 18.04.2019 року № 5 «Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, які або право на які виставляється на земельні торги», яким було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1339 га. для будівництва та обслуговування об'ектів рекреаційного призначення, місце розташування: смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови для продажу права оренди на земельних торгах окремим лотом. В подальшому, 28.12.2019 року Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької области зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:01:005:0235.
У зв'язку з тим, що Обслуговуючий кооператив «САН CITI ЛЮКС» володів іформацією щодо підготовки земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0235 для продажу на земельних торгах та мав намір приймати участь у земельних торгах з продажу права оренди земельної ділянки, булла подана заява з проханням надати земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:01:005:0235, у довгострокову оренду.
Однак, 21.04.2020 року за Обслуговуючим кооперативом «САН CITI» було зареестровано в державному реестрі речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме майно: будівлю вигрібної ями літ. А1 площею 24,4 кв. м., будівлю вигрібної ями лгг. А2 площею 24,4 кв.м. та замощення I, які розташовані за адресою: вул. Коса Пересип, 104 в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.
При цьому, звертає увагу, що відповідно до даних з Державного реестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реестру заборон відчуження об'ектів нерухомого майна щодо об'екта нерухомості від 24.04.2020 № 207529137 - підставою для державної реєстрації права власності будівель вигрібних ям літ. А1, літ. А2 та замощения I були: акт про уточнения поштової адреси, який виданий 01.04.2020 р. та технічний паспорт, виданий інженером з інвентаризації нерухомого майна Суржко Н.Л. 01.04.2020 р., про що зазначено в інформаційній довідці з державного реестру.
Таким чином, вважає, що за Обслуговуючим кооперативом «САН CITI» на земельній ділянці, з кадастровим номером 2320355400:01:005:0235, право оренди на яку планується продати на земельних торгах - було зареестровано право власності з підстав, не передбачених ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстращю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вважає, що незаконна державна реєстрація речового права на нерухоме майно за Обслуговуючим кооперативом «САН CITI» надає останньому першочергове та пріоритетне право на оформления права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 2320355400:01:005:0235) i відповідно може бути наслідком протиправного заволодіння Обслуговуючим кооперативом «САН CITI» земельною діянкою (кадастровий номер 2320355400:01:005:0235) у разі доведення в судовому порядку незаконної державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Також звертає увагу, що у paзi не застосування заходів забезпечення позову i доведення в судовому порядку незаконності державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Обслуговуючим кооперативом «САН CITI», дане може істотно ускладнити виконання судового рішення, унеможливить захист прав Обслуговуючоого кооперативу «САН CITI ЛЮКС», як конкурентного учасника земельних торгів, i може призвести до додаткового звернення до судових інстанцій відносно припинення права оренди (користування) земельною ділянкою, що є порушенням принципу ефективного захисту прав та iнтересів.
Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується із ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Однак, Обслуговуючим кооперативом "Сан Сіті Люкс" не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області приймати будь-які рішення щодо передачі у власність, користування, в. ч. на умовах оренди, та укладати договір оренди відносно земельної ділянки кадастровий номер: 2320355400:01:005:0232, площа 0,1339 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення , яка розташована по вул. Коса Пересип в смт. Кирилівка Якимівського райоону Запорізької області, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Разом з тим, доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не може бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.
З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Суд роз'яснює позивачу, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Сан Сіті Люкс" про забезпечення позову № 908/1548/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 22.06.2020 року та відповідно до ч. 8 ст. 140, ст. 235, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256 та пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.Г. Смірнов