Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "23" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1253/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн у межах справи №906/1253/19 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про неплатоспроможність
за участю учасників судового процесу:
- від Акціонерного товариства "Альфа-Банк": Михніцький Г.Ю. - довіреність №012573/20 від 27.03.2020, посвідчення адвоката України від 08.12.2018;
- від кредиторів: Менський В.В. - представник Головного управління ДПС у Житомирській області (довіреність №1729/06-30-10-04 від 21.12.2019);
- від боржника: не з'явились,
- керуючий реструктуризацією: Болховітін В.М.
у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник).
Ухвалою господарського суду від 04.02.2020 відкрито провадження у справі №906/1253/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
05.02.2020 оприлюднено оголошення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1253/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1
27.04.2020 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", кредитор, банк) від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн (т. 4 а.с. 136-159), яку ухвалою господарського суду від 29.04.2020 прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні суду (т. 4 а.с. 161-162).
Обґрунтовуючи вимоги до божника, АТ "Альфа-Банк" у заяві повідомлено, що 11.09.2018 між банком та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту за № 501064671. На виконання умов вказаної угоди АТ "Альфа-Банк" було надано ОСОБА_1 73 584,00 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 зобов'язання за угодою про надання кредиту у повному обсязі не виконано, у зв'язку з чим станом на 03.02.2020 його заборгованість за угодою перед АТ "Альфа-Банк" становить 109 090,41 грн, а саме: 72 581,44 грн - тіло кредиту; 6,95 грн - проценти; 27 502,02 грн - комісія та 9000,00 грн - штраф.
Крім того, кредитором зазначено про необхідність покладення на боржника 4204,00 грн судового збору, сплаченого АТ "Альфа-Банк" за подання до суду заяви з вимогами до боржника.
29.04.2020 до суду від АТ "Альфа-Банк" надійшов супровідний лист від 27.04.2020 з доданими доказами направлення ОСОБА_1 та Болховітіну В.П. заяви з вимогами до боржника.
12.05.2020 до суду надійшли пояснення представника боржника адвоката Кувшина І.Р. на заяву АТ "Альфа-Банк" у якому заперечено щодо визнання вимог кредитора у повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора боржника є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України). Таке прощення є безумовним одностороннім правочином.
Порядок списання банком заборгованості позичальника за зобов'язаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної. Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до Методики, встановленої Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 30.06.2016 № 351.
Згідно з випискою АТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 03.02.2019, безнадійну заборгованість ОСОБА_1 списано 26.12.2019 за рахунок резерву відповідно до протоколу № 1 від 19.12.2019 засідання КУНАРБ по КД № 501064671.
Кредитор не повідомив боржника про списання кредиту, проте його воловиявлення вбачається із бухгалтерських документів. Більш того, ЦК України не містить вимогу оформляти прощення боргу у конкретний спосіб.
Списання АТ "Альфа-Банк" 19.12.2019 боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 501064671 від 11.09.2018 за рахунок резерву по своїй правовій природі та ознаками співпадає з прощенням боргу в розумінні статті 605 ЦК України, оскільки термін списування тлумачиться як документальне оформлення, запис як витраченого або непридатного. Оскільки своїми діями кредитор в односторонньому порядку звільнив боржника від його обов'язків, то банк втратив право вимоги за кредитним договором.
Списавши безнадійну заборгованість АТ "Альфа-Банк" відшкодував витрати по списаному кредиту згідно договору № 501064671 від 11.09.2018 за рахунок спеціального резерву банку, а отже банк податки з даного кредиту не заплатив, а відніс собі на витрати. Таким чином, списана безнадійна заборгованість не приймає участі у фінансово-господарській діяльності банку і не обліковується на балансі банку.
Крім того, наслідком визнання кредитором заборгованості повністю безнадійною є її списанням з позабалансового рахунку банку, тобто вона вважається ліквідованою.
Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід банку (т. 4 а.с. 167-170).
15.05.2020 до суду надійшли письмові пояснення АТ "Альфа-Банк" від 13.05.2020 з додатками (т. 4 а.с. 178-232).
18.05.2020 до суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М. від 14.05.2020 № 02-02/288 на заяву АТ "Альфа-Банк" з вимогами до боржника у якому заперечено щодо визнання вимог кредитора до боржника з огляду на те, що згідно з випискою АТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 03.02.2020, безнадійна заборгованість була списана 26.12.2019 за рахунок резерву відповідно до протоколу № 1 від 19.12.2019 засідання КУНАРБ по КД № (т. 4 а.с. 233-235).
18.06.2020 на електронну пошту суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М. від 18.06.2020 № 02-02/352 на заяву АТ "Альфа-Банк" з вимогами до боржника у якому заперечено щодо визнання вимог кредитора до боржника з підстав, аналогічних тим, що зазначені у відзиві від 14.05.2020 № 02-02/288 (т. 5 а.с. 15-17).
19.06.2020 до суду надійшли письмові пояснення АТ "Альфа-Банк" від 18.06.2020 у яких заперечено щодо доводів боржника та керуючого реструктуризацією боржника з огляду на те, що за рахунок резерву може бути списана безнадійна заборгованість, але це не є прощенням боргу, це питання облікової політики банку, коли безнадійна заборгованість відображається на інших рахунках. Банк у разі списання заборгованості за непрацюючими активами з відображенням її в позабалансовому обліку відповідно до облікової політики банку, за наявності правових підстав для її стягнення, продовжує вживати заходів щодо повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення заборгованості. Списання заборгованості за рахунок резервів на позабалансовий рахунок відбувається в період дефолту, враховуючи, що зазначені вище норми дають можливість банку припиняти дефолт, то відповідно про прощення (анулювання) боргу не йдеться. Крім того, ЦК України не передбачено такого способу припинення зобов'язання як відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості (т. 5 а.с. 18-22).
У судове засідання представники АТ "Кредобанк", АТ "Приватбанк" та боржника не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Представником АТ "Альфа-Банк" у судовому засіданні підтримано у повному обсязі заяву з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн з урахуванням поданих до суду додаткових пояснень.
Судом оглянуто, надані представником АТ "Альфа Банк", оригінали документів, що долучено до заяви кредитора з вимогами до боржника та подано до суду у подальшому в копіях.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Болховітін В.П. та представник Головного управління ДФС у Житомирській області при вирішенні заяви АТ "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника поклалися на розсуд суду.
Дослідивши заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн та матеріали справи, заслухавши пояснення керуючого реструктуризацією боржника, представників АТ "Альфа-Банк" та Головного управління ДПС у Житомирській області, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву частково, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду від 04.02.2020 відкрито провадження у справі № 906/1253/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі № 906/1253/19 арбітражного керуючого Болховітіна В.М.; призначено попереднє засідання суду.
05.02.2020 оприлюднено оголошення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1253/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
27.04.2020 до господарського суду надійшла заява АТ "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн (т. 4 а.с. 136-158). Відповідно до інформації на поштовому конверті вказану заяву надіслано до суду 24.04.2020, тобто після закінчення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (т. 4 а.с. 159).
Ухвалою господарського суду від 29.04.2020 прийнято заяву АТ "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн та призначено її до розгляду в попередньому засіданні суду на 19.05.2020 об 14:30 год (т. 4 а.с. 161-162).
З матеріалів справи судом встановлено, що 11.09.2018 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", яка містить анкетні дані ОСОБА_1 , прохання відкрити поточні рахунки на його ім'я, а також повідомлення про підтвердження акцепту публічної пропозиції та укладення договору з АТ "Альфа-Банк", на умовах, викладених у Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua (т. 4 а.с. 182).
Також, 11.09.2018 ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту за № 501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, згідно якої ОСОБА_1 запропонував банку укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на наступних умовах: тип кредиту - "кредит готівкою", сума кредиту - 73584,00 грн; процентна ставка, % річних - 0,01%, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 48 місяців.
Далі, за текстом вказаної оферти зазначено, що ОСОБА_1 запропоновано банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких запропоновано встановити комісійну винагороду, а саме:
- за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення угоди без ПДВ;
- за обслуговування кредиту: за період з 1-го місяця по 4-й місяць користування кредитом - 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ; за період з 5-го місяця користування кредитом по 48-й місяць користування кредитом - 3,25 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.
Дату повернення кредиту ОСОБА_1 запропоновано визначити - 11.09.2022.
11.09.2018 ОСОБА_1 отримано підписаний представником АТ "Альфа-Банк" акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту за №591048462, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2018.
Також, 11.09.2018 сторонами було підписано Додаток №1 до Угоди про надання кредиту за № 501064671 від 11.09.2018, що містить "Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг" (т. 4 а.с.143).
Таким чином, між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено угоду про надання особистого кредиту за № 501064671 від 11.09.2018, яка, на думку кредитора, складається з анкети-заяви ОСОБА_1 від 11.09.2018 про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк"; оферти ОСОБА_1 на укладення угоди про надання особистого кредиту за № 501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2018; акцепту АТ "Альфа-Банк" пропозиції ОСОБА_1 про укладення угоди про надання особистого кредиту за №501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2018; Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк"; договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (додаток № 5).
Відповідно до розрахунку АТ "Альфа-Банк" у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов угоди про надання особистого кредиту за № 501064671 від 11.09.2018 у боржника виникла заборгованість, яка станом на 03.02.2020 становить 109 090,41 грн, а саме:
-72 581,44 грн - тіло кредиту;
- 6,95 грн - проценти;
- 27 502,02 грн - комісія;
- 9000,00 грн - штраф
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ "Альфа-Банк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Як вже було зазначено вище, обґрунтовуючи вимоги до боржника, АТ "Альфа-Банк", серед іншого, посилається на публічну пропозицію АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (додаток № 5 до даного договору), що розміщені на сайті: https://www.alfabank.ua як невід'ємні частини спірного договору та роздруківки яких, долучено кредитором до матеріалів справи.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці публічні пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додаток № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву та оферту від 11.09.2018, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Банком не надано до суду підписану ОСОБА_1 публічну пропозицію АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб, додаток № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", а лише надано їх роздруківки з веб-сайту.
Крім того, роздруківка із сайту АТ "Альфа-Банк" належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано кредитором при розгляді вказаної справи.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки публічна пропозиція АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб, додаток № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", що розміщені на офіційному сайті кредитора неодноразово змінювалася самим АТ "Альфа-Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з заявою з вимогами до боржника, тобто кредитор міг додати до заяви вказані документи у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення заяви з вимогами до боржникам.
За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретну запропоновану боржнику публічну пропозицію АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб, додаток № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" долучені банком до матеріалів справи публічна пропозиція АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додаток № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказані обставини.
Долучені до матеріалів справи публічна пропозиція АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додаток № 5 до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, оскільки вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, враховуючи, що ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві та оферті позичальника, які безпосередньо підписані ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, відсутні підстави вважати, що у публічній пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатку № 5 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" сторони обумовили у письмовому вигляді будь-які умови кредитного договору.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб, договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (додатку № 5 до договору), оскільки це значні за обсягом документи, що стосуються усіх аспектів надання банківських послуг, та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Разом з тим, як було зазначено вище, кредитор, обґрунтовуючи право вимоги до боржника посилається, серед іншого, на підписану ОСОБА_1 та погоджену АТ "Альфа-Банком" оферту від 11.09.2018 на укладання угоди про надання кредиту за №501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка визначає умови кредитного договору.
Судом встановлено, що у підписаній ОСОБА_1 11.09.2018 та погодженій АТ "Альфа-Банк" оферті на укладання угоди про надання кредиту за № 501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, сторонами передбачено наступні умови договору: тип кредиту - "кредит готівкою", сума кредиту - 73584,00 грн; строк кредиту - 48 місяців. Дату повернення кредиту сторонами визначено - 11.09.2022.
Відповідно до виписки АТ "Альфа-Банк" з особових рахунків ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 03.02.2020 (т. 4 а.с. 145-155), АТ "Альфа-Банк" свої зобов'язання за кредитним договором виконано у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 73 584,00 грн; ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано, передбачені кредитним договором платежі у повному обсязі не сплачено, у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед АТ "Альфа-Банк".
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.
Частиною 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів направлення кредитором ОСОБА_1 вимоги про дострокове погашення кредиту, господарський суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" настав з дати відкриття провадження у справі про банкрутство - 04.02.2020.
За викладених обставин, перевіривши розрахунок АТ "Альфа-Банк" (т. 4 а.с. 144), судом встановлено, що арифметично вірною, обґрунтованою та підтвердженою доказами є заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" по тілу кредиту на загальну суму 72 581,44 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1019 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 3 статті 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Підписаною ОСОБА_1 та погодженою АТ "Альфа-Банк" офертою від 11.09.2018 на укладання угоди про надання кредиту № 501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, визначено, що процентна ставка за кредитним договором становить - 0,01% річних, тип ставки - фіксована (т. 4 а.с. 142).
Отже, за викладених обставин, перевіривши розрахунок АТ "Альфа-Банк" щодо процентів річних за період з 11.09.2018 по 03.02.2020, судом встановлено, що арифметично вірною, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами є заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" по процентах річних на загальну суму 6,95 грн.
Щодо комісійної винагороди за період з 11.09.2018 по 03.02.2020 на загальну суму 27502,02 грн, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У підписаній ОСОБА_1 11.09.2018 та погодженій АТ "Альфа-Банк" оферті на укладання угоди про надання кредиту за № 501064671, встановлено комісійну винагороду за обслуговування кредиту за період з 1-го місяця по 4-й місяць користування кредитом - 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ; за період з 5-го місяця користування кредитом по 48-й місяць користування кредитом - 3,25 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.
Отже, за викладених обставин, перевіривши розрахунок АТ "Альфа-Банк" комісійної винагороди за період з 11.09.2018 по 03.02.2020, судом встановлено, що арифметично вірною, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами є заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" по комісійній винагороді на загальну суму 27502,02 грн.
Щодо штрафу за прострочку платежів за період з 11.09.2018 по 03.02.2020 на загальну суму 9 000,00 грн, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
АТ "Альфа-Банк" здійснено нарахування ОСОБА_1 штрафу за прострочку платежів за період з 11.09.2018 по 03.02.2020 на загальну суму 9 000,00 грн.
Обґрунтовуючи правові підстави нарахування штрафу, АТ "Альфа-Банк" зазначено, що згідно з пунктом 4.2. додатку 5 до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" у разі повного або часткового прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування ним та/або комісій, якщо сплата комісій передбачена угодою та з врахуванням умов цього додатку № 5 та/або інших платежів за угодою, позичальник зобов'язується сплати банку штраф для готівкового кредиту при сумі кредиту від 50 000,00 грн включно у розмірі 200,00 грн за кожне допущене позичальником прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів (включно) з моменту виникнення прострочення платежу. При цьому у випадку, якщо прострочення платежу триває 5 і більше календарних днів додатково до штрафу, визначеному попереднім абзацом цього пункту, позичальник зобов'язуєть сплатити кредитору штраф у розмірі 400,00 грн за кожний випадок допущеного прострочення платежу (т. 4 а.с. 222-231).
Разом з тим, офертою на укладання угоди про надання кредиту № 501064671, обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 11.09.2018, підписаною ОСОБА_1 та погодженою АТ "Альфа-Банк", не передбачено жодних випадків нарахування позичальнику штрафу за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Крім того, господарським судом відхиляються посилання кредитора на необхідність застосування публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" про укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб та додатку 5 до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", якими передбачено порядок та розмір нарахування штрафу, оскільки з підстав викладених вище у даній ухвалі та з врахуванням правової позиції Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 вказані докази не можуть бути взяті до уваги
Також, слід зазначити, що відповідно до змісту статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а відтак умова про нарахування штрафу в твердій грошовій сумі прямо суперечить нормам закону.
Отже, враховуючи не визначення умовами кредитного договору випадків нарахування штрафу за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язань перед АТ "Альфа-Банк", у суду відсутні підстави для його застосування, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог АТ "Альфа-Банк" до боржника на суму 9000,00 грн штрафу.
За викладених обставин, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" за кредитним договором № 501064671 від 11.09.2018 становить 100 090,41 грн (72581,44 грн тіла кредиту + 6,95 грн процентів + 27 502,02 грн комісійної винагороди).
Господарським судом відхиляються доводи представника ОСОБА_1 адвоката Кувшина І.Р. та керуючого реструктуризацією боржника Болховітіна В.П. про необґрунтованість вимог кредитора до боржника, у зв'язку з припиненням зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, що відбулося в результаті списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву згідно протоколу № 1 від 19.12.2019 КУНАРБ по КД № 501064671 з огляду на наступне.
З виписки АТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам Савицького В.П . за період з 11.09.2018 по 03.02.2019, судом встановлено, що безнадійну заборгованість ОСОБА_1 за угодою про надання кредиту № 501064671 від 11.09.2018 списано 26.12.2019 за рахунок резерву відповідно до протоколу № 1 від 19.12.2019 засідання КУНАРБ по КД № 501064671 (т. 4 а.с. 145-155).
Згідно зі статтею 598 ЦК України (підстави припинення зобов'язання) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Правові підстави припинення зобов'язань визначені статтями 599-601, 604-609 ЦК України.
Відповідно до статті 605 ЦК зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
При цьому поняття "прощення боргу", як воно вжито у статті 605 ЦК України, не тотожне поняттю "списання безнадійної заборгованості". Безнадійна заборгованість за банківським кредитом є категорією бухгалтерського обліку у банках.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку. У разі коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервів щорічних відрахувань до них. Банки зобов'язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України (стаття 59 Закону України "Про Національний банк України").
Пунктом 1.3 глави 1 розділу I Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (далі - Правила), затверджених постановою Правління Національного банку України від 27.02.2018 № 17, передбачено, що Правила застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу II Правил доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківської діяльності згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та від іншої діяльності, що здійснюється відповідно до законодавства України, з метою відображення їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу II Правил у результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати: процентні доходи і витрати; комісійні доходи і витрати; прибутки (збитки) від торговельних операцій; дохід у вигляді дивідендів; витрати на формування спеціальних резервів банку; доходи від повернення раніше списаних активів; інші операційні доходи і витрати; загальні адміністративні витрати; податок на прибуток.
Пунктом 2.7 глави 2 розділу II Правил передбачено, що витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.
Відповідно до пункту 132 розділу X Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, затвердженого Постановою Національного банку України від 18.07.2019 № 97, банк у разі списання заборгованості за непрацюючими активами з відображенням її в позабалансовому обліку відповідно до облікової політики банку, за наявності правових підстав для її стягнення, продовжує вживати заходів щодо повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення заборгованості.
Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджені постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89, визначено, що раніше списана безнадійна заборгованість по кредитам повертається і для цього існують відповідні рахунки.
Таким чином, списуючи безнадійну заборгованість, банк не відмовляється від отримання коштів, що можуть надійти для погашення цієї заборгованості, а формує страхові резерви за кредитами та нарахованими за ними процентами зі своїх коштів, і за їх рахунок компенсує збитки, що виникають у зв'язку з непогашенням заборгованості безнадійними боржниками.
Отже, таке списання не звільняє боржника від зобов'язання. Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, не свідчить про відмову банку від відповідних вимог до боржників, оскільки банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Так, згідно з положеннями статті 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку України з питань, віднесених до його повноважень, є обов'язковими для банків, а тому на підставі АТ "Альфа-Банк" був зобов'язаний здійснити віднесення заборгованості до безнадійної та перенести таку заборгованість на рахунки позабалансового обліку відповідно до облікової політики банку.
"Безнадійна заборгованість за банківським кредитом" є різновидом бухгалтерського обліку у банках та не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента в силу прощення боргу відповідно до статті 605 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 921/303/16-г/10.
Відтак, враховуючи, що списання банком безнадійної заборгованості боржника є категорією бухгалтерського обліку та не звільняє боржника від зобов'язання, розмір кредиторських вимог банку у справі про банкрутство не змінюється в результаті списання банком безнадійної заборгованості боржника у документах бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною 4 статті 133 кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Зважаючи на викладене в сукупності, господарський суд приходить до висновку заяву АТ "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн задовольнити частково; визнати вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника ОСОБА_1 на суму 100 090,41 грн основного боргу (друга черга); відхилити вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника у сумі 9000,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
АТ "Альфа-Банк" за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.03.2020 № 1285832 (т. 4 а.с. 138).
У зв'язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України на боржника покладається сплата 4204,00 грн судового збору, що сплачені кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника, та є витратами, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись статтями 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" від 24.04.2020 з вимогами до боржника на суму 109 090,41 грн задовольнити частково.
2. Визнати вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, ідентифікаційний код 23494714) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на суму 100 090,41 грн основного боргу (друга черга); 4204,00 грн - судовий збір (витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
3. Відхилити вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до боржника у сумі 9000,00 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили 23.06.2020.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складений та підписаний 24.06.2020.
Суддя Костриця О.О.