24.06.2020 м.Дніпро Справа № 904/5496/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про роз'яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020, ухваленої колегією суддів у складі: головуючий суддя: Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г, Березкіна О.В, у справі № 904/5496/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "КОРУНД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м.Дніпро
про стягнення 5 196 891 грн. 27 коп.
У листопаді 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання КОРУНД" з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" 5 196 891 грн. 27 коп., з яких: 4 702 400 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов Договору від 05.01.2018 №51/2018, 142 630 грн. 95 коп. - 3% річних та 351 860 грн. 32 коп. - втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №51/2018 від 05.01.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/5496/19 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "КОРУНД" 4 702 400 грн. 00 коп. - боргу, 351 860 грн. 32 коп. - інфляційних нарахувань, 142 630 грн. 95 коп. - річних та 77 953 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування всіх фактичних обставин справи, ненадання належної оцінки доводам сторін, просить скасувати рішення господарського суду від 20.02.2020, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 по цій справі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі № 904/5496/19 залишено без змін.
22.06.2020 до Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису із клопотанням про роз"яснення судового рішення (постанови) звернувся відповідач (апелянт) по справі, в якій з посиланням на норму ст.245 ГПК України просив роз"яснити постанову суду апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що вказане клопотання відповідачем подано суду без будь-яких додатків, що підтверджується актом канцелярії про відсутність вкладень від 23.006.2020 №06-21/95/20.
Вирішуючи питання про відповідність клопотання нормам чинного законодавства, суд вважає, що вказану заяву слід повернути заявнику, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1-3 ст.245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.3 п.2 ч.2 ч.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз'яснення судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року.
Таким чином, за подання заяви про роз"яснення судового рішення заявник мав сплатити 1051,00 грн судового збору.
Відповідач вказаної суми судового збору за подання заяви про роз"яснення рішення не сплатив, натомість у п.2 клопотання просив звільнити його від сплати судового збору.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено, зменшено його розмір або звільнено від такої сплати, з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору, відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів заяви, заявник не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення/звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної заяви/скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти заяву/апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
За приписами статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини 1 ст.170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За приписами частини 2 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 ст.170 ГПК України).
З урахуванням наведеного, встановивши, що заявником до клопотання про роз"яснення рішення (постанови) Центрального апеляційного господарського суду не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів направлення вказаної заяви (клопотання) іншим учасникам процесу, зокрема позивачу, суд апеляційної інстанції, керуючись нормами ч.4 ст.170 ГПК України, вважає необхідним повернути вказану заяву відповідачу без розгляду.
Керуючись ст. ст.169, 170, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Повернути клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (№б/н від 22.06.2020) про роз'яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 904/5496/19 заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Додаток (на адресу скаржника): клопотання № б/н від 22.06.2020, всього на 2 аркушах та протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису на 1 аркуші.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік