17.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1771/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.,
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2019р. (суддя Азізбекян Т.А., повне рішення складено 24.01.2020), у справі № 908/1771/19
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро
до відповідача Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м.Запоріжжя
про стягнення суми.
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Українська залізниця в особі в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про стягнення плати за користування вагонами в сумі 228 281, 00 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 668 281, 56 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 позов задоволено в повному обсязі.
Вказане рішення обгрунтовано тим, що факт затримки вагонів на коліях станції Запоріжжя - Ліве засвідчуються актами загальної форми ГУ -23 №№ 1816, 1820, 1821, 1879, 1880, 1885, 1886, 1887, 1888, а також тим, що повноваження посадових осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2, які підписали акти, пам'ятки та накази встановлені довіреністю від 29.10.2018 № 2129 та довіреністю від 29.10.2018 №2122 посвідчених Кретовою Н.Б. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необгрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- довіреності, які видані на посадових осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не передбачають повноважень стосовно видачі наказів про затримання поїздів на підходах до станції призначення та про збільшення розміру збору за зберігання вантажів;
- суд дійшов помилкового висновку стосовно наявності належних і допустимих доказів щодо скупчення вагонів, адресованих відповідачу та неможливість прийняття поїзда №1766, оскільки з наданих позивачем документів неможливо встановити дійсну кількість поїздів, що простоювали після настання інтервального часу по станції Запоріжжя-Ліве та наявність підстав для затримання вагонів, при цьому, дані таблиці, яка представлена позивачем, не підтверджені належними первинними документами, якими є, в даному випадку, акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів на ст. Запоріжжя-Ліве;
- затримки вагонів за актами загальної форми №№1821, 1820, 1816 від 15.02.2019, №№1879, 1880, 1887, 1885, 1886, 1888 від 17.02.2019 пов'язані з систематичним невиконання позивачем умов договору про експлуатацію залізничної під'їздної колії ПАТ «Запорізький металургійний завод «Запоріжсталь», яка примикає до ст. Запоріжжя-Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» №ПР/М-16-3/1-708/НЮдч від 30.09.2016, а саме: позивачем порушуються умови про інтервальний проміжок часу, що встановлений цим договором для повернення вагонів з під'їзної колії;
- суд безпідставно застосував до спірних правовідносин приписи ст. 36 статуту залізниць України, оскільки вивезення та вивантаження вагонів, що прямували у складі поїзду №2704 можливе лише після прибуття їх на станцію призначення Запоріжжя-Ліве, однак, у зв'язку з тим, що вагони не прибули та простоювали на іншій станції - Кушугум - вони не могли бути вивезені та вивантажені вантажоодержувачем на ст. Запоріжжя-Ліве.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2019 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №908/1771/19 та розглянути апеляційну скаргу в судовому засіданні.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (замовник) укладений договір № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 1.1 договору визначено, що перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.
Згідно пункту 1.3 договору, надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Сторони за договором погодили, що замовник зобов'язаний сприяти виконанню узгодженого технологічного часу перебування вагонів на під'їзних коліях згідно з договором про експлуатацію під'їзної колії, договором про подачу та забирання вагонів, та не використовувати вагони як місця для зберігання вантажів.
Пунктом 2.1.7 договору встановлений обов'язок замовника відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, , що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
В розділі 12 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Мес план» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь - якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо кожна з сторін не звернеться з письмовою пропозицією за один місяць до закінчення дії договору до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Додатками № № 1, 2, 3, 4 до договору сторони погодили: - ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами; - ставки плати за використання вагонів перевізника (Спл) та плати за користування вагонами перевізника за межами України; - коефіцієнти порожнього пробігу до навантаженого (Кпп); - протокол погодження Договірної ціни (вартість плати та додаткових зборів) при перевезенні вантажів на транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад.
Судом встановлено, що між Регіональною філією «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції «Запоріжжя - Ліве» № ПР/М-16-3/1 708-НЮ; 20/2016/2889 від 30.09.2016 з терміном дії з 01.12.2016 по 30.11.2021 року включно.
До договору № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 сторонами були підписані наступні додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018, № 4 від 14.12.2018.
Пунктом 1 вказаного договору визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах договору № ПР-М-16-3/1-708НЮдч експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя - Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б» і яка обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є сигнальні знаки «Межа під'їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя - Ліве на відстані 71, 7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341, 5 метрів від вістря пера стрілки примикання № 172.
Пунктами 6-8 договору визначено що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на приймально - відправні колії №№ 2-11 парку «А» станції «Запоріжжя - Ліве»; - на сортувально - відправні колії №№ 32-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії становить: - по парку «А»- завантажені маршрути, крім маршрутів із хоперів, здаються у тій кількості, у якій прибули на станцію Запоріжжя - Ліве, але не більше 56 напіввагонів; - завантажені маршрути із вагонів - хоперів у тій кількості, у якій вони прибули на станцію Запоріжжя - Ліве; по парку «Б»: збірні поїзди готові до здачі, але не більше 43 вагонів.
З під'їзної колії вагони повертаються через інтервал часу - 40 хвилин.
З під'їзної колії вагони повертаються: - порожні вагони - хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; - інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника відповідно до Правил перевезень вантажів.
Пунктом 14 договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 до договору № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "акціонерне товариство "Українська залізниця".
У лютому 2019 за перевізними накладними №№ 46118592, 46118600, 46118584, 46118618, 46108007 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», на станцію призначення «Запоріжжя - Ліве» Придніпровської залізниці.
На шляху прямування вагони були затримані: - на підставі наказу № 24 від 17.02.2019 вагони з вантажем поїзд № 1766 (індекс поїзда 4766-992-4600), на станції Кушугум Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям їх вантажовласником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на станції призначення «Запоріжжя - Ліве»).
З письмових пояснень начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. за вих. № 467 від 09.08.2019р. встановлено, що в період з 01.02.2019р по 27.02.2019р. по ст.Запоріжжя-Ліве на коліях № 2, № 4, № 6, № 8, № 9, № 10, № 11 парку "А" та колії № 36 парку "Б" відбувалось постійне прибуття та відправлення поїздів, колія № 3 парку "А" зайнята транспортерами, на колії № 5 парку "А" та № 33 парку "Б" відбулось накопичення вагонів 05.02.2019, на колії № 7 парку "А" відбулось накопичення порожніх вагонів за планом формування, на колії № 12 парку "А" в період з 01.02.2019 по 22.02.2019 знаходяться 34 транспортера та 2 господарчих вагона, на коліях № 11 - 25, 27, 28 парку "Б" відбулось накопичення призначенням за планом формування, колії № 26, № 31 парку "Б" - колії для виконання додаткових технологічних операцій, колія № 38 парку "Б" - колія накопичення та відстою транспортерів та для вагонів, які потребують виконання додаткових технологічних операцій (том 2, а.с. 42-51).
Вищенаведеним підтверджується те, що на момент прибуття вагонів з вантажем у складі поїзду № 1766 на станцію Кушугум Придніпровської залізниці, на станції призначення Запоріжжя-Ліве приймально-здавальні колії для прийняття вантажу відповідачем були зайняті, у зв'язку з чим поїзд №1766 був затриманий станцією Кушугум та простоював з 18.02.2019р. по 25.02.2019р.
За вказаним фактом станцією затримки вагонів Кушугум Придніпровської залізниці відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами був складений акт про затримку вагонів за формою ГУ-23а № 7 від 17.02.2019.
Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 1766, індекс поїзда 4766-992-4600, станція призначення повідомила замовника про затримку вагонів 17.02.2019 о 18год.00 хв.
Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ -23а № 7 від 17.02.2019 затримані вагони, що прибули поїздом № 1766, о 16:34 з 18.02.2019 та відправлені поїздом № 1766 25.02.2019 згідно наказу на відновлення руху №36 від 25.02.2019 об 11:32 25.02.2019.
Позивачем 19.02.2019 о 10 год. 45 хв. видано наказ № 1856 про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру, у порядку передбаченому підпунктом 2.2 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг
За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника перевізником була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№: 26029093, 26029094, 26029095, 27029100, 28029103, 01039109 у розмірі 228 281, 00 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі по накопичувальній картки ф. ФДУ-92 № 27029034 в сумі 668 281, 56 грн., всього - 896 562, 56 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідачем вказані нарахування сплачено не було, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За приписами ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст.71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно ст.36 Статуту, у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.
Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктами 3, 6, 8 - 10, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6)…
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій (п.6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п.13).
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на шляху прямування на станції Кушугум за наказом № 24 у зв'язку зі скупченням на станції призначення вагонів, які прибули на адресу відповідача, з причин не прийняття вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини відповідача.
При цьому, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту .
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Затримка вагонів на ст.Кушугум відбулася з вини відповідача, а саме: через неможливість приймання їх станцією призначення з причин накопичення вагонів, що прибули на адресу відповідача та зайнятості приймально-здавальних колій на станції Запоріжжя-Ліве.
Факт накопичення вагонів на станції призначення підтверджується актами форми ГУ-23 №№ 1816, 1820, 1821, 1879, 1880, 1885, 1886, 1887, 1888, а також актами, складеними на час закінчення затримки форми ГУ-23 №№1884, 1882, 1883, 1987, 1986, 1988, 2003, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства, тому господарським судом обгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 228 281, 00 грн..
Що стосується нарахування збору за зберігання вантажу, то колегія суддів не погоджується з його нарахуванням з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що застосування ст.36 Статуту можливе лише до вантажів, які несвоєчасно вивантажені і вивезені і саме у зв'язку з цим вантажем виникли ускладнення на станції. Тобто дана норма застосовується саме до вантажу який знаходиться на станції з якої підлягає вивантаженню та вивезенню. Обов'язковою умовою для застосування даної норми є наявність ускладнень внаслідок несвоєчасного вивантаження і вивезення вантажу.
19.02.2019 був виданий наказ №1856 про застосування двократного
розміру збору за зберігання вантажу відповідача з 19.02.2019, з посиланням на ст. 36 Статуту залізниць України.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, останнім нараховано збір за зберігання вантажів у однократному розмірі за період простою з 18.02.2019. - 16год.34хв. по 19.02.2019 -16год34хв. у сумі 44179,40 грн. (без ПДВ), та за період з 19.02.2019 - 16год35хв. по 25.02.2019- 11год.32хв. у подвійному розмірі в сумі 512721,90 грн. (без ПДВ).
Але, відповідно до приписів ст.36 Статуту залізниць, ускладення повинні виникнути саме на станції, з якої підлягає вивантаженню та вивезенню вантаж, а не на станції затримки на шляху прямування.
Водночас, наявність ускладнень на ст.Кушугум не доведена. Вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню зі ст.Кушугум.
Отже, збір за зберігання за період з 19.02.2019 - 16год35хв. по 25.02.2019- 11год.32хв. повинен нараховуватися в однократному розмірі і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в сумі 256350,95грн. (без ПДВ).
Враховуючи наведене, всього до стягнення підлягає збір за зберігання вантажу в сумі 360636,42грн. (з ПДВ).
У зв' язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні.
Вказане вище спростовує твердження скаржника про відсутність його вини у затримці вагонів.
Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що довіреності, які видані на посадових осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не передбачають повноважень стосовно видачі наказів про затримання поїздів на підходах до станції призначення та про збільшення розміру збору за зберігання вантажів.
Так, в матеріалах справи наявна довіреність № 4524 від 26.10.2018 року, видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П., якою останній уповноважив директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчука О.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Вказана довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019 року.
Директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М. були видані довіреності № 2129 від 29.10.2018 та №2122 від 29.10.2018, якими уповноважено: начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Соколова В.Ю., головного інженера структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Полягая М.А. та в.о. начальника структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_2 здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів. Вказані довіреності дійсні до 02.08.2019.
Цими довіреностями підтверджені повноваження зазначених осіб на підписання наказу про затримку вагонів та наказу про застосування збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
Витрати з судового збору покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
За подання позовної заяви з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8833,76грн. судового збору. За подання апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 6922,01грн.
На підставі ч.11 ст.129 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача 1 911,75 грн. витрат з с удового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2019р. змінити, виклавши в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 228 281, 00 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 360636,42грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 911,75 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст складено 24.06.2020р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін