проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"18" червня 2020 р. Справа № Б-50/120-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,
за участі секретаря судового засідання Полупан Ю.В.,
за участі:
представника ГУ ДПС у Харківській області (заявника) - Щербина А.Ю., довіреність № 8711/9/20-40-08-07-01 від 16.04.2020;
представника ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (боржника) - Моргун А.М., довіреність № 120-27/211 від 15.01.2020;
керуючого санацією боржника - Булижин І.В., свідоцтво № 1524 від 15.07.2013;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області (вх. № 1356Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2020 року по справі № Б-50/120-09 (повний текст складено 21.04.2020), винесену за результатами розгляду заяви керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Булижина І.В. від 16.03.2020 за вх. 6612 (з урахуванням уточнень від 14.04.2020 за вх. 9140) про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника по справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Україна С. Р. Л.", м. Київ,
до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків,
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 у справі № Б-50/120-09 (суддя Усатий В.О.) задоволено заяву керуючого санацією ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" від 16.03.2020 за вх. 6612 з урахуванням уточнень від 14.04.2020 за вх. 9140. Заборонено Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області звертати стягнення (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку) на кошти, що містяться на банківських рахунках боржника - Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк", МФО 334851 - UA243348510000026001962505885, UA023348510000000000260413079 (т. 97 а.с. 78-86).
Повний текст зазначеної ухвали складено 21.04.2020.
Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 06.05.2020 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на підставі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 у справі № Б-50/120-09, відмовити в задоволенні заяви керуючого санацією ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про заборону примусового списання (стягнення) коштів з рахунків боржника в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що за приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного при порушені справи про банкрутство, не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів. Зазначає, що податковий борг ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» станом на 23.03.2020 складає 58338680,50 грн, сума визнаних поточних кредиторських вимог складає 30903910,16 грн, сума поточних кредиторських вимог, не заявлених у справі про банкрутство складає 27434770,34 грн, з яких 14234707,97 грн грошових зобов'язань земельного податку та рентної плати за спеціальне використання води. Вказані суми боргу виникли після винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство (05.08.2009), тому є поточними та підлягають стягненню відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України. У зв'язку з несплатою боржником 14234707,97 грн грошових зобов'язань земельного податку та рентної плати за спеціальне використання води Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області винесено рішення від 23.01.2020 № 1 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу».
Керуючий санацією боржника - арбітражний керуючий Булижин І.В. у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні скарги, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 у справі № Б-50/120-09 залишити без змін. Зазначає про безпідставність посилання скаржника на наявність у боржника поточних кредиторських вимог в сумі 14234707,97 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо визнання вказаних сум. Вважає, що стягнення податковою службою в примусовому порядку поточної заборгованості без визначення конкретної суми та строку заборгованості з рахунків боржника, унеможливить здійснення виплат заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, сплату податків та зборів з заробітної плати, виплату лікарняних листів, що спричинить порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, зашкодить виконанню плану санації боржника та зробить неможливим погашення вимог кредиторів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № Б-50/120-09 задоволено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено розгляд скарги на 11.06.2020 об 11:30 год.
В судовому засіданні 11.06.2020 оголошено перерву до 18.06.2020 о 12:30 год.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 у справі № Б-50/120-09 на підставі ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинною на момент порушення справи про банкрутство) порушено провадження в справі про банкрутство ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зокрема заборонено: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2009 у справі № Б-50/120-09 введено (запроваджено) процедуру санації ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", призначено керуючого санацією та скасовано арешт, накладений на майно боржника, зокрема податкову заставу та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження майном боржника; ухвалено, що арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника відносно його майна можуть бути накладені судом тільки в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам інших конкурсних кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2010 у справі № Б-50/120-09 задоволено клопотання керуючого санацією, продовжено строк процедури санації на 6 місяців, тобто до 06.05.2011, затверджено запропонований керуючим санацією план санації боржника, який передбачає повне погашення заборгованості перед поточними кредиторами та реєстровими кредиторами, в тому числі виконання зобов'язань боржника перед бюджетом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2013 у справі № Б-50/120-09 призначено керуючим санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" арбітражного керуючого Булижина І.В.
Керуючий санацією боржника - арбітражний керуючий Булижин І.В. звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою від 16.03.2020 за вх. № 6612 (т. 96 а.с. 97-102) про заборону примусового списання (стягнення) коштів з рахунків боржника, в якій (з урахуванням уточнень від 14.04.2020 за вх. 9140 - т. 97 а.с. 3-9) просить заборонити контролюючим органам, в тому числі Головному управлінню Державної податкової служби в Харківській області звертати стягнення на кошти (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку), що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (ідентифікаційний код 14315500) - у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк" МФО 334851, UA243348510000026001962505885; UA023348510000000000260413079.
В обґрунтування заяви про заборону примусового списання (стягнення) коштів з рахунків боржника керуючий санацією посилається на те, що 25.02.2020 боржник - ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" отримав рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.01.2020 № 1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (т. 96 а.с. 115), яким контролюючий орган відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу підприємства шляхом стягнення безготівкових коштів з його рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та в інших фінансових установах. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2014 у справі № Б-50/120-09 визнано рахунок № 26001962505885 (UA243348510000026001962505885) у відділенні ПУМБ РЦ у м. Харків МФО 334851 спеціальним рахунком для супроводження процедури санації. Зазначений рахунок для супроводження процедури санації є єдиним діючим розрахунковим рахунком, який також використовується і для здійснення виплати заробітної плати працівникам підприємства. Крім того, на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.06.2015 у справі № Б-50/120-09 у відділенні ПУМБ РЦ у м. Харків ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка відкрито рахунок № 260413079 (UA023348510000000000260413079) зі спеціальним режимом використання - окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках (виплата лікарняних листів). Як вважає керуючий санацією, Головне управління ДПС в Харківській області шляхом винесення рішення № 1 від 23.01.2020 має намір безспірно стягнути з рахунків ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка поточну заборгованість з податків, значна частина з якої - це безнадійний податковий борг, за яким сплинув строк давності щодо його стягнення, та заборгованість перед бюджетом зі сплати частини чистого прибутку, яка не є податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України. Безспірне стягнення податковою службою в примусовому порядку поточної заборгованості без визначення конкретної суми та строку заборгованості з рахунків боржника, які призначені для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, сплати податків та зборів з заробітної плати, а також для зарахування страхових коштів від Фонду соціального страхування (виплата лікарняних листів), унеможливить здійснення таких виплат, що призведе до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, перешкодить виконанню плану санації боржника, зробить неможливим погашення вимог кредиторів та утруднить досягнення мети з відновлення платоспроможності боржника.
Законом України від 22.12.2011 № 4212-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом» в редакції, яка набрала чинності 19.01.2013.
21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства та 21.10.2019 зазначений Кодекс було введено в дію у відповідності до ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що провадження по справі про банкрутство ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" було порушено 05.08.2009, тобто до набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (19.01.2013) та враховуючи, що підприємство боржника перебуває в процедурі санації, яка триває на теперішній час, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка була чинною до 19.01.2013.
З аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в будь-якій редакції) вбачається, що головною метою провадження у справі про банкрутство є можливість відновити платоспроможність боржника та відновити його господарську діяльність, а також забезпечити дотримання прав кредиторів щодо задоволення їх вимог. Єдиною можливістю отримати кредиторам задоволення їх вимог є успішне проведення заходів, передбачених процедурою санації боржника, зокрема задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих керуючим санацією згідно затвердженого судом плану, яким передбачено певний порядок надходження коштів на рахунки боржника так їх розподілу.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013), санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка була чинною до 19.01.2013).
Тобто, положеннями ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013) прямо виключається можливість накладення арешту третіми особами поза межами процедури санації.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013), господарський суд має право за клопотанням сторони або учасника провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за копотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна.
Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013), передбачено, що одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013), дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною до 19.01.2013), планом санації визначаються заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
Запропонований керуючим санацією план санації боржника, який був затверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2010 у справі № Б-50/120-09 (з урахуванням розроблених до цього плану доповнень), визначає порядок поступового виконання зобов'язань боржника перед бюджетом щодо сплати податкового боргу.
Таким чином, у разі необхідності змін такого графіку (плану) чи зміни обсягу зобов'язань боржника перед бюджетом, податковий орган має звернутись до суду з метою розгляду заявлених до стягнення вимог та встановлення порядку їх задоволення у процедурі санації боржника.
Здійснення податковим органом безспірного списання коштів (всієї суми податкового боргу) з рахунків боржника поза межами цього порядку ставить під загрозу виконання плану санації, а також призводить до порушення рівності інших кредиторів боржника, які отримують задоволення своїх вимог відповідно до визначеної та затвердженої судом у плані черговості та розмірі.
Згідно з Рішенням заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.01.2020 № 1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (т. 96 а.с. 115), контролюючий орган відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" шляхом стягнення безготівкових коштів з його рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та в інших фінансових установах.
Як встановлено судом та не заперечується представниками податкового органу та керуючим санацією заборгованість яку, відповідно до рішення № 1 від 23.01.2020 стягує податковий орган, є поточною.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань (абзац другий пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України).
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Водночас у разі наявності у платника податків податкового боргу, який перевищує 5 мільйонів гривень та виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Механізм виконання рішень ДПС про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, зокрема до пп. 11.2 глави 11 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 глави 11 цієї Інструкції з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України). При цьому судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлене інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.
Таким чином, для виконання рішення ДПС законодавством встановлено інший порядок стягнення грошових коштів (податкового боргу), який не передбачає звернення ДПС до державної виконавчої служби, якщо боржником є юридична особа. Як контролюючий орган за рішенням керівника ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Однак, в даному випадку боржник - ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" перебуває в особливому правовому режимі та в особливій процедурі - санації, яка запроваджена та покликана задля досягнення мети відновити фінансове становище боржника, зберегти можливість здійснення ним господарської діяльності, запобігти ліквідації підприємства, при цьому зберегти та захистити права кредиторів щодо отримання ними задоволення своїх вимог. Задоволення вимог кредиторів повинно відбуватися із застосуванням принципу справедливого та встановленого законом порядку черговості, пропорційності розподілу між ними коштів.
Задля цієї мети законодавцем чітко та конкретно визначений такий порядок задоволення та розподілу коштів між кредиторами, який, крім іншого забезпечує збереження майна боржника та акумулювання обсягу майна та коштів протягом всієї процедури. План санації передбачає джерела та періоди надходження коштів на рахунки боржника, з яких здійснюються в свою чергу відповідні відрахування в тому числі і на задоволення вимог кредиторів.
Безконтрольне порушення встановленого законом порядку та затвердженого судом плану санації призведене до порушення прав та інтересів як самого боржника, так і працівників підприємства, а також інших кредиторів.
З наданих керуючим санацією відомостей вбачається, що станом на квітень 2019 року на підприємстві боржника обліковувалась часткова заборгованість зі сплати заробітної плати перед працівниками у розмірі 3388,9 тис. грн.
Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність на обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2014 визнано рахунок № 26001962505885 у відділенні ПУМБ РЦ в м. Харків МФО 334851 спеціальним рахунком для супроводження процедури санації.
Зазначений рахунок є єдиним діючим розрахунковим рахунком, який використовується для здійснення виплати заробітної плати працівникам підприємства. З даного рахунку перераховуються кошти на заробітну плату у відповідності до укладеного боржником з банком договору про надання комплексних послуг з відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб, зарахування та виплати заробітної плати та інших платежів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2015 зобов'язано керуючого санацією боржника відкрити у банківській установі окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів, що надходять від Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (виплата лікарняних листів).
На виконання вимог ухвали від 18.06.2015 у відділенні ПУМБ РЦ у м. Харків відкрито рахунок № 260413079 зі спеціальним режимом використання - окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.
З наявної в матеріалах справи довідки Відділення ПУМБ "РЦ Північно-Східний" (МФО 334851) вбачається, що банківські рахунки боржника було сформовано за стандартом IBAN, а саме: рахунок № 26001962505885 (спеціальний рахунок для супроводження процедури санації) сформований на рахунок UA243348510000026001962505885; рахунок № 260413079 (поточний рахунок для зарахування страхових коштів) сформований на рахунок UA023348510000000000260413079.
Приписами ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
У п. 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 453 "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Стягнення податковою службою грошових коштів з рахунку боржника UA243348510000026001962505885, який є єдиним діючим розрахунковим рахунком та використовується для здійснення заробітної плати працівникам підприємства та інших виплат працівникам підприємства та з рахунку UA023348510000000000260413079, що є спеціальним рахунком для зарахування страхових коштів (виплата за листками непрацездатності), унеможливить своєчасне здійснення таких виплат.
На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Булижина І.В. про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 , ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази які підтверджують, що особа здійснювала всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені позивачем в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та залишення без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 у справі № Б-50/120-09.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2020 року по справі № Б-50/120-09 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.06.2020.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна