проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" червня 2020 р. Справа № 922/3711/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю:
позивача - Коваль Г.Ю. - на підставі посвідчення №3519,
відповідача - Бугай О.С. - на підставі довіреності від 29.10.2019р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, м.Харків, (вх.№1049 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 (суддя Пономаренко Т.О., ухвалене в м.Харків о 12:18год., дата складення повного тексту - 16.03.2020р.)
за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”,м.Харків,
про стягнення безпідставно збережених коштів,
Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 7305149, 15 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Приватне акціонерне товариство “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” у період з 01.08.2017р. по 31.10.2019р. не сплачувало за користування земельною ділянкою площею 2,5307 га по просп. Ювілейному у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 позов Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 7305149,15грн., а також судовий збір у розмірі 109577,24грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної форми власності свідчить про втрату позивачем майна, що у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
При цьому господарським судом першої інстанції було зазначено про те, що відновлення порушених прав Харківської міської ради в спосіб, передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України, не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Враховуючи, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 7305149,15грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, яка розрахована на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням ставки річної орендної плати за період з 01.11.2016р. по 31.10.2019р.
Приватне акціонерне товариство “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Зокрема, апелянт посилаючись на положення частини 2 статті 20 Закону України “Об оцінку земель”, а також Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України от 25.11.2016р. №489 “Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”, зазначає, що усі визначальні коефіцієнти, необхідні для розрахунку плати за землю, містяться у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивачем було надано розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2017р. по 31.10.2019р., Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки надано за 2019 рік. Кожен розрахунок, в залежності від періоду здійснення розрахунку, містить різні добуткові коефіцієнти, які відрізняються від зазначених коефіцієнтів у наданому витязі. Отже, з розрахунків позивача неможливо встановити, чи є правильними застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем.
Апелянт також не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності взятої позивачем при розрахунку суми безпідставно збережених коштів ставки річної орендної плати на рівні 8%, крім того, звертає увагу суду на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться високовольтна лінії електропередач, площа якої не врахована позивачем при здійсненні розрахунку позовних вимог.
Таким чином, надані Харківською міською радою розрахунки розміру безпідставно збережених ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” коштів у вигляді орендної плати за 2017р., 2018р. та за 2019р. суперечать нормам закону та є необґрунтованими, оскільки в наданих позивачем за вказаний період розрахунках відсутня інформація щодо джерел зазначених в розрахунках показників, а отже, при прийнятті рішення суд безпідставно визнав ці розрахунки, які не можуть і не повинні використовуватись судом при вирішенні спору, належними та допустимими доказами правомірності позовних вимог.
Окрім викладеного, апелянт також не згоден з зарахуванням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за реквізитами: код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA158999980000031419611020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) з посиланням на наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” та лист Міністерства фінансів України від 28.12.2019р. де код класифікації доходів бюджету 24062200 застосовується лише для зарахування шкоди відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284. Вважає, що предметом позовної заяви є стягнення шкоди (збитків), у зв'язку з чим позивач має довести факт спричинення відповідачем збитків.
Також, до апеляційної скарги апелянтом було додано виконавчу зйомку спірної земельної ділянки в масштабі 1:500, заяву відповідача від 11.02.2019р. №98, адвокатський запит від 29.08.2019р. та лист Департаменту земельних відносин від 02.09.2019р.
В обґрунтування клопотання про долучення вказаних документів, як додаткових доказів у даній справі, апелянт посилається на те, що оскаржуваним рішенням було надано висновки стосовно необізнаності та недоведеності відповідачем, а також відсутності розташування у технічній документації на зазначеній земельній ділянці ЛЕП 110кВт, тобто наявності охоронної зони.
З урахуванням наведеного, з метою спростування тверджень суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні та обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вважає за необхідне надати документи, підтверджуючі, що на земельній ділянці розташована охоронна зона, докази її розташування є частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться у відповідача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаюся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Колегія суддів, зазначає, що апеляційним господарським судом в силу приписів Господарського процесуального кодексу України переглядаються виключно ті обставини, які були предметом розгляду місцевого господарського суду, у зв'язку із чим, додані до апеляційної скарги документи, апеляційним господарським судом не розглядаються та не приймаються до уваги в якості додаткових доказів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020р. залишено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
21.04.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази сплати судового збору (вх.№3666).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” на рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19; встановлено позивачу у справі строк до 07.05.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 18.05.2020р.
05.05.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4178), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 залишити без змін.
13.05.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" на усій території України введено карантин, що перешкоджає представнику відповідача прибути в судове засідання (вх.№4554).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 10.06.2020р.; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного письмового повідомлення суду; у зв'язку із запровадженням карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" явку сторін у судове засідання визнано необов'язковою; на період карантинних заходів рекомендовано учасникам справи всі необхідні документи (відзиви, заяви, пояснення, клопотання) надавати до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою або факсом (відповідно до листа Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р.).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020р. оголошено в судовому засіданні перерву до 22.06.2020р.
19.06.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№5988).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.06.2020р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали відповідні пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановленого господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.07.2003р. на підставі рішення Харківської міської ради від 24.09.2003р. № 187/03 та рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 11.05.2004р. №126 між Харківською міською радою (надалі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко” (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №6670/03 (надалі - договір т.1 а.с.157-158), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) за адресою: місто Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ у м. Харкові, загальною площею 2,5307га, в тому числі: ріллі ___ га, багаторічних насаджень __ га, сіножатей __ га, пасовищ __ га , лісів ___ га, під забудову 0,0485га, інших угідь 2,4822га, згідно з планом земельної ділянки, що додається (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору, земельна ділянка надається в оренду строком до 01.01.2028 року для експлуатації та обслуговування оптової частини торговельного центру.
За Актом приймання передачі земельної ділянки від 20.08.2003р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,5307га для експлуатації і обслуговування оптової частини торговельного центру (т.1 а.с.159 на звороті).
На підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017р. залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. у справі №922/698/17 було розірвано договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Харківському міському управлінні земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 20.08.2003р. за №6670/03, укладений між Харківською міською радою та Акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко"; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" повернути земельну ділянку, загальною площею 2,5307 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по проспекту Ювілейному (колишній проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2019р. № 186953099 ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” 06.07.2017 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017 № 922/698/17 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,5307 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування оптової частини торговельного центру (т.1 а.с. 18).
Інше речове право припинено 05.07.2017р.
Згідно акту приймання земельної ділянки до земель запасу від 19.10.2017р., орендодавець в односторонньому порядку на підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017р. у справі №922/698/17 прийняв до земель запасу земельну ділянку, яка була в оренді у відповідача на підставі договору оренди землі від 20.08.2003р. №6670/03. (т.1 а.с.160).
При цьому, судова колегія зауважує, що наявність даного акту не унеможливлює фактичне використання відповідачем зазначеної земельної ділянки після її одностороннього повернення позивачем до земель запасу.
Як зазначав в позовній заяві позивач, Харківською міською радою, відповідно до статті 189 Земельного кодексу України, було здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.
Зокрема, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 31.10.2019р. здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові розробленого ТОВ “Геодезично-вишукувальний центр” та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) від 01.07.2019р. №1096/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Згідно з вказаним витягом, а також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.11.2018р. №НВ-6306765992018 про земельну ділянку по по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006), площа вказаної земельної ділянки становить - 2,5307га. Дана земельна ділянка зареєстрована як об'єкт цивільних прав. Форма власності - комунальна. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови (т.1 а.с.27, 161-165).
За результатами обстеження земельної ділянки по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові складено акт обстеження від 31.10.2019р. (т.1 а.с.32-37).
Обстеженням на місцевості встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2019р. № 186953099 ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” 06.07.2017 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017 № 922/698/17 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,5307 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування оптової частини торговельного центру.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2019 № 186954314 також вбачається, що з 07.11.2017р. за ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. “Э -1” загальною площею 170,7 кв.м. по просп. Ювілейному з 07.11.2017р. на підставі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р.
Рішенням Харківської міської ради 21 сесії 7 скликання «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об'єктів самочинного будівництва» від 22.08.2018р. № 1183/18 надано ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” дозвіл на збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. “А-2”, літ. “Б-1”, літ. “Г-2”, літ. “Д-1”, літ. “Є-1”, літ. “Ж-1”, літ. “ 3-2”, літ. “И-2”, літ. “І-1”, літ. Ї-1”, літ. “Й-1”, літ. “К-2”, літ. “Н-1”, літ. “0-2”, літ. “П-1”,літ. “Р-1”, літ. “С-1”, літ. “Т-2”, літ. “У-2”, літ. “Ф-2”, літ. “Х-2”, літ. “Ц-2”, літ. “Ч-2”, літ. “Ш-2”, літ. “ 3-1”, літ. “Щ-2”, літ. “Ю-1”, літ. “ДД-2”, літ. “Я-2”, літ. “АА-1”, літ. “ББ-2”, літ. “ВВ-2”, літ. “ГГ-2” по просп. Ювілейному. Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) площею 2,5307 га по просп. Ювілейному на “для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів”. Надано вказану земельну ділянку в оренду строком до 22.08.2028. Завершення будівництва об'єкту виконати до 22.08.2021р.
Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій, розташованих на території розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торгівельного центра по просп. Ювілейному в м. Харкові та можливості їх подальшої експлуатації, виконаного ТОВ “Інститут Градпроект” на замовлення ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” торгівельні споруди № 3, 4, 6 некапітальні.
Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019р. № 1096/0/45-19 площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по просп. Ювілейному у м. Харкові складає 2,5307 га.
З 05.07.2017р. земельна ділянка площею 2,5307га по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові кадастровий номер 6310136600:09:001:0006 використовується без виникнення права власності /користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125,126 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” після припинення на підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017р. у справі №922/698/17 права оренди земельної ділянки площею 2,5307га по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові кадастровий номер 6310136600:09:001:0006, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речового права на вказану земельну ділянку.
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006, та з урахуванням приписів ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 2,5307га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.11.2018р. №НВ-6306765992018.
Як вказує позивач, у період з 01.08.2017р. по 31.10.2019р. відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:09:001:0006, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) від 01.07.2019р. №1096/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а також листа Офісу Великих Платників податків ДПС України від 31.10.2019р. №7097/10/28-10-54-10-13.
Враховуючи вказані обставини, 13.11.2019р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” про стягнення безпідставно збережених кошти у розмірі орендної плати у сумі 7305149,15грн. (т.1 а.с.4-61).
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у даній справ позов задоволено, з підстав викладених вище (т.1 а.с.209-219).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, предметом позову у даній справі є стягнення з Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, як власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Виходячи зі змісту зазначених статей, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що право власності чи право користування на відповідну земельну ділянку було зареєстровано за попереднім власником будівлі, що дало б можливість стверджувати про перехід права власності чи права користування відповідачу на земельну ділянку, на якій вони розміщені, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.
Таким чином, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2019р. № 186953099 ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” 06.07.2017 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017 № 922/698/17 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,5307 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м. Харкові для експлуатації та обслуговування оптової частини торговельного центру.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2019 № 186954314 також вбачається, що з 07.11.2017р. за ПРАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. “Э -1” загальною площею 170,7 кв.м. по просп. Ювілейному з 07.11.2017р. на підставі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р.
Крім того, рішенням Харківської міської ради 21 сесії 7 скликання «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об'єктів самочинного будівництва» від 22.08.2018р. № 1183/18 надано ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” дозвіл на збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. “А-2”, літ. “Б-1”, літ. “Г-2”, літ. “Д-1”, літ. “Є-1”, літ. “Ж-1”, літ. “ 3-2”, літ. “И-2”, літ. “І-1”, літ. Ї-1”, літ. “Й-1”, літ. “К-2”, літ. “Н-1”, літ. “0-2”, літ. “П-1”,літ. “Р-1”, літ. “С-1”, літ. “Т-2”, літ. “У-2”, літ. “Ф-2”, літ. “Х-2”, літ. “Ц-2”, літ. “Ч-2”, літ. “Ш-2”, літ. “ 3-1”, літ. “Щ-2”, літ. “Ю-1”, літ. “ДД-2”, літ. “Я-2”, літ. “АА-1”, літ. “ББ-2”, літ. “ВВ-2”, літ. “ГГ-2” по просп. Ювілейному. Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) площею 2,5307 га по просп. Ювілейному на “для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів”. Надано вказану земельну ділянку в оренду строком до 22.08.2028. Завершення будівництва об'єкту виконати до 22.08.2021р.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.11.2018р. №НВ-6306765992018 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 площею 2,5307 га знаходиться в м. Харкові по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) та належить територіальній громаді міста Харкова на праві власності (т.1 а.с. 161-165).
Таким чином, земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля літ. “Э-1” загальною площею 170,7 кв.м., яка належить відповідачу праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р., а також самочинно збудовані нежитлові будівлі (торгівельного призначення): літ. “А-2”, літ. “Б-1”, літ. “Г-2”, літ. “Д-1”, літ. “Є-1”, літ. “Ж-1”, літ. “ 3-2”, літ. “И-2”, літ. “І-1”, літ. Ї-1”, літ. “Й-1”, літ. “К-2”, літ. “Н-1”, літ. “0-2”, літ. “П-1”,літ. “Р-1”, літ. “С-1”, літ. “Т-2”, літ. “У-2”, літ. “Ф-2”, літ. “Х-2”, літ. “Ц-2”, літ. “Ч-2”, літ. “Ш-2”, літ. “ 3-1”, літ. “Щ-2”, літ. “Ю-1”, літ. “ДД-2”, літ. “Я-2”, літ. “АА-1”, літ. “ББ-2”, літ. “ВВ-2”, літ. “ГГ-2” по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) дозвіл на збереження яких надано на підставі рішення Харківської міської ради 21 сесії 7 скликання «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об'єктів самочинного будівництва» від 22.08.2018р. № 1183/18, знаходиться у комунальній власності Харківської міської ради.
Отже, як вірно встановленого господарським судом першої інстанції, відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею, розташованою на земельній ділянці просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) у м.Харкові. Проте, відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Стаття 123 Земельного кодексу України регламентує порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У відповідності до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідачем не надано доказів та не обґрунтовано, що ним були вчинені дії, спрямовані на набуття права оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, зокрема, доказів звернення для надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, для оформлення договору оренди землі.
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, новий власник чи орендар земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Однак, в матеріалах справи відсутні, сторонами не надано доказів державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Харківська міська рада, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послалась на положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 7305149,15грн., зауважила, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.08.2017р. по 31.10.2019р., внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано шкоди у виді неодержаної орендної плати за землю.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Господарським судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, правомірно володіючи майном - нежитловою будівлею літ. “Э -1” загальною площею 170,7 кв.м. за адресою м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (змінено на просп. Ювілейний) на підставі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р., користується спірною земельною ділянкою.
При цьому, відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою не вчинив, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права на земельну ділянкою ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”, зокрема укладення договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.
Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
З огляду на викладене ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження №3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і №922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів також зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17 та у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020р. у справі № 913/169/18.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.02.2020р. у справі № 922/981/18, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Так, визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статі 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закон України “Про Державний земельний кадастр” Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
Згідно зі статтею 15 Закону України “Про Державний земельний кадастр” встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, що земельна ділянка по просп. Ювілейному у м. Харкові із кадастровим номером: 6310136600:09:001:0006, площею 2,5307га, сформована як об'єкт цивільних прав.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Отже, з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов'язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.
Вказаний правовий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 922/902/18, від 08.08.2019р. у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019р. у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019р. у справі № 922/3607/18).
Так, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з державного земельного кадастру від 21.11.2018р. №НВ-6306765992018 земельна ділянка загальною площею 2,5307 га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 є сформованою як об'єкт цивільних прав. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 17.05.2011р. (т.1 а.с.161-165).
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013р. № 1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., яка застосовується з 01.01.2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18грн.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.05.2020р. №922/2843/19, чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.
Отже, за наведених обставин, доводи апелянта щодо необхідності надання позивачем до суду при зверненні з відповідним позовом Витягів з нормативної грошової оцінки землі станом на 2017р., 2018р. та 2019р. є безпідставними.
Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019р. № 1096/0/45-19, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 просп. Ювілейному у м. Харкові у м. Харкові становить 128020268грн. (т.1 а.с.27).
Розрахунок розміру безпідставно збережених ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою саме на підставі вищевказаного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, під час здійснення розрахунків Харківська міська рада також керувалась Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітки від 25.11.2016р. № 489 “Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”, наказом Мінагрополітики від 27.01.2006р. № 18/15/21/11, рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008р. № 41/08 та від 03.07.2013р. № 1209/13.
Разом з тим, як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи, відповідач заперечував факт використання земельної ділянки 6310136600:09:001:0006 у визначеній площі 2,5307га, наголошуючи на фактичному використанні лише 170,70кв.м., однак як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, спірна земельна ділянка є сформованою як об'єкт цивільних прав, та саме на вказаній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, яка належить відповідачу.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що земельна ділянка площею 2,5307 га не використовується повністю з огляду на наявність на ній ЛЕП 110 кВт, оскільки з наданої технічної документації щодо відведення зазначеної земельної ділянки, яку розробляв саме відповідач, не вбачається розташування на спірній земельній ділянки електрогенеруючих об'єктів.
При цьому, з наданого відповідачем листа AT “Харківобленерго” № 02-15/1380 від 03.03.2018р. вбачається, що він наданий на звернення щодо узгодження збудованих та реконструйованих нежитлових будівель по вул. Районній (ділянка площею 0,6157 га), просп. Ювілейному, 5 (ділянка площею 2,2115 га) та просп. Ювілейному (ділянка площею 2,5307 га). При цьому, інформація про знаходження на земельній ділянці по просп. Ювілейному опори № 1/66 двоколової ПЛ 110 кВт зазначена без конкретизації, на якій саме земельній ділянці по просп. Ювілейному знаходяться вказана опора, яку площу вона займає та які спричиняє обмеження на право використання земельної ділянки площею 2,5307га (кадастровий номер: 6310136600:09:001:0006) (т.1 а.с. 83-84).
Більш того, з наданих до місцевого господарського суду документів не вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 площею 2,5307 га має будь-які обмеження по її використанню у зв'язку з наявністю ЛЕП 110 кВт. З попередньо діючого договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем, встановлено, що передана в оренду земельна ділянка немає недоліків, які могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням (т.1 а.с. 157-165).
Доказів виникнення таких перешкод після припинення дії договору оренди як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду відповідачем надано не було.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта, які викладено останнім в обґрунтування своїх заперечень не спростовують даних, що зазначені в Акті обстеження земельної ділянки по просп. Ювілейному у м. Харкові від 31.10.2019р.
Щодо заперечень апелянта відносно ставки річної орендної плати на рівні 8% яка була застосована позивачем при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 2.5. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові від 27.02.2008р. № 41/08 затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області 19 сесії 5 скликання, в основу розрахунку базової ставки орендної плати покладена компенсація відстроченої вигоди, яку має одержати власник (Харківська територіальна громада) за надання земельної ділянки в оренду. Розмір відстроченої вигоди представляє різницю між тими доходами, які би Харківська міська рада отримала сьогодні, продав земельну ділянку (одноразові надходження від первинного продажу ділянки та капіталізовані поточні надходження земельного податку), і тими доходами, які вона мала би від цього продажу по закінченні строку оренди, приведених у часі (продисконтованих).
Вказаним пунктом положення також визначено розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, який становить 0,08 (тобто, 8%).
При цьому, пунктом 4.1. Положення встановлені ставки річної орендної плати щодо окремих видів використання земельної ділянки (спеціальні ставки), жодна з яких не може бути застосована при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, використовуваної відповідачем, оскільки земельна ділянка по просп. Ювілейному у м.Харкові з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 відноситься до земель комерційного використання.
Пунктом 4.3. Положення визначено, що на період будівництва та реконструкції об'єктів встановлюється ставка річної орендної плати за земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт будівництва або реконструкції, на рівні 3% від нормативної грошової оцінки лише за умови належного оформлення будівництва та реконструкції об'єкту у встановленому порядку.
Враховуючи те, між сторонами у справі договір оренди укладено не було, а також те, що споруди розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 були самовільно побудовані, доказів належного оформлення будівництва та реконструкції об'єктів у встановленому порядку в період, за який здійснено нарахування безпідставно збережених коштів, матеріали справи не містять і відповідачем не було надано, позивачем при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по просп. Ювілейному у м.Харків ставка річної орендної плати застосовувалась у розмірі 8% (тобто, поточна базова ставка орендної плати визначена пунктом 2.5 Положення).
Щодо заперечень апелянта стосовно застосування при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів коефіцієнту Кф із зазначенням 2 за період з 01.08.2017р. по 31.12.2017р., з 01.01.2018р. по 31.07.2018р., та Кф із зазначенням 3 за період з 01.08.2018р. по 31.10.2019р., колегія суддів зазначає наступне.
Так, наказом Мінагрополітики України від 25.11.2016р. № 489 було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (надалі - Порядок), який введений в дію з 01.01.2017р.
У пункті Порядку наведені значення коефіцієнтів, які застосовуються при визначенні розміру нормативної грошової оцінки тієї чи іншої земельної ділянки, зокрема встановлено, що:
КмЗ - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.
Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Пунктом 10 Порядку визначено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не меншого, ніж 1:10000 (для міст з чисельністю населення понад 100 тис.чол. та 1:5000 (для інших населених пунктів).
Для обчислення КмЗ враховують локальні фактори, зазначені в рішенні міської ради від 03.07.2013р. №1209/13, при цьому добуток по факторних оцінках не повинен бути нижче 0,50 та вище 1,50.
Отже, розрахунок значення коефіцієнта КмЗ при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремих земельних ділянок у м.Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу “Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.” в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій.
У Додатку 1 цього Порядку встановлені коди видів класифікації земель із відповідними коефіцієнтами функціонального використання.
Зі змісту витягу від 01.07.2019р. № 1096/0/45-19 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що у земельної ділянки площею 2,2115 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0006 по просп. Ювілейному, у м. Харкові відсутній код класифікації видів цільового призначення земель (т.1 а.с.27).
Відповідно до примітки 1 даного Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
Разом з тим, наказом Мінагрополітики України від 27.03.2018р. № 162 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів було внесені зміни, а саме: “У примітках до Додатку 1 цифри “ 2,0” замінено цифрами “ 3,0”.
Наказ набрав чинності 17.07.2018р.
Враховуючи вищевикладене, Харківською міською радою було обґрунтовано застосовано за період з 01.08.2017р. по 31.07.2018р. коефіцієнт Кф із значенням 2, а у період з 01.08.2018р. по 31.10.2019р. - коефіцієнт Кф із значенням 3.
Окрім викладеного, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт також посилається на те, що в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за реквізитами: код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA158999980000031419611020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649; банк отримувача: Казначейство України -(ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 7305149,15грн”.
Разом з цим, як зазначає, апелянт, враховуючи наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011р. №11 “Про бюджетну класифікацію” затверджено Класифікацію доходів бюджету та лист Міністерства фінансів України від 28.12.2019р., зазначений код класифікації доходів бюджету (24062200) застосовується лише для зарахування шкоди відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284.
Отже, за висновком апелянта, згідно з характером заявленої позовної вимоги позивач вимагає до стягнення саме відшкодування шкоди (збитків), у зв'язку з чим має довести саме факт спричинення йому відповідачем саме збитків, проте позивач обґрунтовував свої позовні вимоги саме як стягнення безпідставно збережених коштів, фактично підмінюючі поняття.
Проте, судова колегія не погоджується з вказаними доводами, та вважає їх безпідставними, враховуючи наступне.
Так, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Зі змісту позовної заяви у даній справі вбачається, що позивач в обґрунтування підстав позову посилається на обставини користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належного оформлення права землекористування.
При цьому у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 7305149,15грн. саме як безпідставно збережені кошти та посилається на норми статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, які регулюють кондикційні, а не деліктні правовідносини.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17 (пункт 65), до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів статей 152, 156 Земельного Кодексу України та частини 2 статті 22 та статті 1166 Цивільного Кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи порушення прав власника земельної ділянки. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17.
Отже, як предмет позову у даній справі, так і його підстави свідчать про його кондикційний характер, тоді як код бюджетної класифікації не є за своєю суттю елементом позову, а стосується лише процедурних питань.
Крім того, лист Міністерства фінансів України від 28.12.2019р. № 35120-04-2/35595, на який посилається апелянт, лише зазначає про те, що відповідного коду для зарахування надходжень у вигляді безпідставно збережених коштів бюджетною класифікацією не передбачено, тоді як водночас існують коди 18010600 (орендна плата) та 24062200 (збитки).
Слід зазначити, що статтею 9 Бюджетного кодексу України передбачені розділи класифікації доходів бюджету, серед яких є неподаткові, які, у свою чергу, поділяються на доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 2) власні надходження бюджетних установ; 3) інші неподаткові надходження.
Зарахування безпідставно збережених коштів відноситься до інших неподаткових надходжень доходу місцевого бюджету в розумінні статті 9 Бюджетного кодексу України, для якого Міністерство фінансів України не передбачило існування окремого коду бюджетної класифікації.
Отже, з метою фактичної реалізації судових рішень щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати Харківською міською радою було застосовано реквізити для зарахування окремих платежів місцевого бюджету м. Харкова, які щорічно отримуються Харківською міською радою від УДКСУ у м. Харкові.
Судова колегія також зазначає, що саме Міністерство фінансів України підтверджує відсутність окремого коду бюджетної класифікації доходів бюджету для зарахування безпідставно збережених коштів, отже позивачем з метою дотримання принципу обов'язковості виконання судових рішень, встановленого статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, застосовується код бюджетної класифікації 24062200.
Крім того, Харківська міська рада як розпорядник бюджетних коштів місцевого бюджету м. Харкова (відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України) та як орган місцевого самоврядування (відповідно до статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” забезпечує виконання місцевого бюджету, яке полягає в обліку та контролі доходів місцевого бюджету. Оскільки інші неподаткові надходження, до яких відноситься і безпідставно збережені кошти, є одним із джерел формування доходів місцевого бюджету, УДКСУ у м. Харкові і передбачений код бюджетної класифікації для даного виду платежу як для окремого елемента формування доходу бюджету м. Харкова.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що права та охоронювані законом інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені відповідачем, а обраний позивачем спосіб захисту свої прав, як землевласника, є належним та ефективним, у зв'язку із чим, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.08.2017р. по 31.10.2019р. в сумі 7305149,15грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2020р. у справі №922/3711/19 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24 червня 2020р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна