проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"18" червня 2020 р. Справа № 922/3958/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Черкас В.М.,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Карабак В.А., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.02.2018 №001567) - на підставі ордеру від 18.02.2020 серії ЗП №77297;
від відповідача за первісним позовом: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, м.Запоріжжя,
на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 (суддя Лавренюк Т.А.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Харкові о 15год 45хв, повний текст якого складений 03.04.2020,
у справі 922/3958/19
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, м.Запоріжжя,
до відповідача за первісним позовом: Державного підприємства “Чугуївський авіаційний ремонтний завод”, м.Чугуїв,
про стягнення 465693,34грн,
та за зустрічним позовом: Державного підприємства “Чугуївський авіаційний ремонтний завод”, м.Чугуїв,
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, м.Запоріжжя,
про стягнення 36969,55грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у цій справі первісний позов задоволено частково; стягнуто з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» на користь ТОВ «Промелектроніка» 397799,84грн основного боргу, 5280,98 3% річних, 3867,73грн інфляційних втрат, 3978,45грн пені та 5100,00грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні первісних вимог в частині стягнення пені в сумі 54766,34грн відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Промелектроніка» на користь ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» 3978,45грн пені, 13924,57грн штрафу; в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 19066,53грн відмовлено.
Проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовом, за наслідками якого стягнуто з ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на користь ТОВ "Промелектроніка" 393023,88грн заборгованості; 5233,63грн судового збору; 17012,89грн судових витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с. 241-255).
Рішення місцевого господарського сум в частині задоволення первісного позову із посиланням на ст. ст. 174,193, 265, 230-232 ГК України, ст. ст. 11, 525,526, 530, 549, 551, 625, 692 ЦК України мотивовано доведеністю матеріалами справи факту поставки позивачем за первісним позовом товару відповідачеві за первісним позовом на виконання умов договору поставки від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19, порушенням відповідачем строків оплати та наявністю заборгованості у сумі 397799,84грн, а також обґрунтованістю нарахування пені у сумі 3978,45грн на підставі п.8.3 договору поставки у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошових зобов'язань, а також 3% річних у сумі 3867,73грн та інфляційних втрат у сумі 6163,90грн.
В частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені у сумі 54766,35грн рішення суду мотивовано тим, що у п.8.3 договору поставки від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19 сторони узгодили розмір пені за кожен день прострочення, однак обмежили загальний розмір її нарахування 1% вартості товару, що становить 3978,45грн.
Рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог із посиланням на ст. ст. 549, 551, 610, 611, 612,663 ЦК України, ст.ст.22, 231 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочення відповідачем за зустрічним позовом строків поставки товару на суму 397844,83грн та правомірністю нарахування пені у сумі 3978,45грн. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, тому зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відмовляючи у стягненні з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 19066,53грн, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно у п.8.2 договору поставки від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19 розмір пені за порушення строків поставки товару не може перевищувати 1% від вартості товару.
Рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів статей 126,129 ГПК України мотивоване доведеністю позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами факту надання Адвокатським бюро «Сергія Жечева» ТОВ «Промелектроніка» послуг, визначених в акті приймання-передачі надання правової допомоги від 28.02.2020 №ҐОУ-0000П40 до договору доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019, та сплати позивачем отриманих ним послуг на правову допомогу. При цьому суд зазначив, що судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Промелектроніка» із рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 14.04.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у справі №922/3958/19 в частині вирішення зустрічного позову скасувати; ухвалити у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ «Промелектроніка» на користь ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» 2746,76грн пені; в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 20298,22грн та штрафу у розмірі 13924,57грн відмовити; заяву ТОВ «Промелектроніка» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 24600,00грн задовольнити частково; стягнути з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» на користь ТОВ «Промелектроніка» 22722,22грн витрат на професійну правничу допомогу; здійснити перерозподіл в частині зустрічного зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.
Одночасно ТОВ «Промелектроніка» подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5800,00грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що матеріали справи не містять доказів невідповідності поставленого товару за накладною від 24.05.2019 №РН-0000735 технічним умовам, відповідним ДСТУ, діючим в України; повернення товару за видатковою накладною від 02.07.2019 №1/07 та її прийняття постачальником без підтвердження причини повернення є правом постачальника і не свідчить про підтвердження факту поставки неякісного товару. Крім того, на думку скаржника, відсутні правові підстави для нарахування пені у період з 24.04.2019 по 01.09.2019, адже 24.04.2019 ТОВ «Промелектроніка» прийняло рішення про зупинення передачі товару через відсутність оплати покупцем раніше поставленого товару, а отже пеня нарахована правомірно за період з 17.04.2019 по 23.04.2019. Також скаржник вважає безпідставним стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості товару, оскільки умовами спірного договору, укладеного між сторонами спору, не передбачено такого виду санкції за порушення негрошового зобов'язання.
У відзиві на апеляційну скаргу від 13.05.2020 ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки товар поставлений з порушенням строків, встановлених п.4.1 договору від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19. При цьому зазначає, що відповідач за зустрічним позовом визнав факт поставки ним товару неналежної якості шляхом його прийняття та подальшого обміну на товар належної якості, який був прийнятий ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» за накладними від 16.07.2019 №РН-0003031 та від 02.09.2019 №РН-0001299. Крім того, вважає оскільки ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, з урахуванням приписів статті 231 ГК України суд дійшов правомірного висновку про стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості товару, що становить 13924,57грн.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 15.05.2020 ТОВ «Промелектроніка» зазначає, що сторони у договорі передбачили інший вид штрафних санкцій, а саме пеню, а тому, на думку скаржника, застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 ГК України та стягнення штрафу є неправомірним (т.2,а.с.57,58).
Судове засідання апеляційної інстанції відбулося за участю представника позивача за первісним позовом в режимі відеоконференції, яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у справі №922/3958/19 в частині вирішення зустрічного позову і ухвалити у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ «Промелектроніка» на користь ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» 2746,76грн пені; в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 20298,22грн та штрафу у розмірі 13924,57грн відмовити; заяву ТОВ «Промелектроніка» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 24600,00грн задовольнити частково, стягнути з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» на користь ТОВ «Промелектроніка» 22722,22грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач за первісним позовом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за первісним позовом за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
09.04.2019 між ТОВ "Промелектроніка" (постачальником) та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (покупцем) укладений договір №ПЕ09/04-19, п.1.1 якого встановлено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар згідно зі специфікацією (додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (т.1, а.с.28-30).
Відповідно до п.2.1, п.2.2 цього договору асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору складає 397844,83грн, у тому числі ПДВ (20%) - 66307,47грн.
Згідно з п.3.1 цього договору якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам України, технічним умовам, відповідним ДСТУ, діючим в Україні, та умовам цього договору.
Пунктом 4.1 цього договору встановлено, що строк постачання партії товару не більше 7 календарних днів з дати підписання договору.
Постачання здійснюється постачальником за його рахунок. Передача-приймання товару за кількістю здійснюється в пункті поставки (п.п.4.2,4.3 цього договору).
Відповідно до п.5.1 цього договору покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю.
У випадку виявлення дефектів в поставленому товарі покупець має право заявити рекламацію, та надає постачальнику рекламаційний акт. Постачальник гарантує заміну за власний рахунок неякісного або невідповідної номенклатури товару в термін 10 днів після письмового повідомлення від покупця, на товар якісний та відповідної номенклатури. У разі неможливості постачання товару, що відповідає вимогам, постачальник повертає покупцю суму перерахованої передплати за невідповідний товар (п.п.7.2, 7.3 цього договору).
Згідно з п.8.2 цього договору при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцю, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.
У п.8.3 договору зазначено, що при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.
У додатку 1 до договору від 09.04.2019 № ПЕ 09/04-19 «Специфікація» сторони спору визначили найменування товару (поршень гідронасосу ЛУН6101.01.8 (116190470) ТПФ 01-4285-67), кількість товару (28шт.), ціну товару без ПДВ (11840,62грн), загальну вартість товару, яка становить 397844,83грн, у тому числі ПДВ 66307,47грн (т.1, а.с.31).
ТОВ «Промелектроніка» надало ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» рахунок-фактуру від 09.04.2019 №СФ-0000532 на поршень 116190470 для ЛУН 6101.01-8 у кількості 28штук на суму 397844,83грн (т.1,а.с.32).
На виконання умов договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19 позивачем здійснено відповідачеві поставку товару, зазначеного у специфікації товару на загальну суму 397844,83грн, що підтверджується видатковими накладними:
від 24.04.2019 №РН-0000578 на суму 198922,42грн;
від 16.07.2019 №РН-0001031 на суму 99461,21грн;
від 02.09.2019 №РН-0001299 на суму 99461,21грн (т.1, а.с.33,37,41).
Також з матеріалів справи вбачається, що 24.05.2019 ТОВ «Промелектроніка» поставлено ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» 14 поршнів ЛУН 6101.01-8 116190470 на суму 198922,42грн (т.1,а.с.105).
30.05.2019 начальником цеху ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» затверджений акт комісії у складі майстра цеху, майстра з виробництва, технолога цеху, в якому зазначено, що при перевірці було виявлено, що поршні з номером креслення 11619047 у кількості 14 штук не придатні для подальшого використання, для установки на гідронасос. При цьому визначено характер дефекту - товщина підп'ятників 2,97мм-3,04мм при збірці насоса не забезпечує необхідний проміжок. Товщина підп'ятника повинна бути не менше 3,12мм (т.1,а.с.118).
Листом від 03.06.2019 №135 ТОВ «Промелетроніка» зазначило, що отримало акт ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» від 30.05.2019, в якому зазначено, що товщина підп'ятників знаходиться у межах від 2,97мм до 3,04мм, проте товщина підп'ятників повинна бути не менше за 3,12мм. При цьому повідомило, що згідно креслення гнізда поршня 11619047 висота підп'ятника має дорівнювати 3,1 -0,12мм (знаходитись у діапазоні від 2,98мм до 3,1мм). У зв'язку з цим просило прийняти підп'ятники 11619047 або надати креслення, яке підтверджує заявлені вимоги до товщини підп'ятників (т.1,а.с.119).
У відповідь на лист від 03.06.2019 №135 ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» надіслало ТОВ «Промелетроніка» лист-претензію від 12.06.2019 №713, в якому зазначило, що за результатами вхідного контролю встановлено, що поставлені поршні гідравлічних насосів ЛУН 6101.01.8 не відповідають вимогам виробів першої категорії і не можуть використовуватись для виконання капітального ремонту гідронасосу ЛУН 6101.01.8, підлягають заміні на поршні 1 категорії. При цьому у листі зазначено, що згідно «Запиту на комерційну пропозицію №3827436» ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» від 01.04.2019 були надані вимоги на закупівлю «Поршні гідронасосу ЛУН 6101.01.8 (116190470)» на проведення відкритих торгів, а саме: перша категорія виробу; складське зберігання; наявність документів, що підтверджують якість. Однак, при виконанні вхідного контролю поставлених поршнів з підп'ятниками виявлено, що підп'ятники мають сліди зносу, поршні мають сліди корозії (раковини); розміри підп'ятника не відповідають розмірам, вказаним на кресленнях підприємства виробника; на підп'ятниках нанесені номери, порядку їх встановлення в блок циліндру, що підтверджує їх установку на виріб (т.1,а.с.120).
Листами від 14.06.2019 №724 та від 25.06.2019 №760 ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» повідомило ТОВ «Промелектроніка», що поршні 116190470 в кількості 14шт., відвантажені за накладною №РН-0000735 від 24.05.2019, не пройшли вхідного контролю, у зв'язку з чим просило вислати довіреність з метою оформлення бухгалтерських документів для повернення цих поршнів (т.1, а.с.135,136).
02.07.2019 ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» повернуло ТОВ «Промелектроніка» поршні для ЛУН 6101.01-8 116190470 у кількості 14 шт. на суму 198922,42грн, що підтверджується видатковою накладною від 02.07.2019 №1/07 (т.1, а.с.137).
У зв'язку з невиконанням ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару 27.11.2019 ТОВ «Промелектроніка» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» про стягнення заборгованості за договором поставки від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19 у сумі 465673,34, з яких: основний борг у сумі 397799,84грн, 3% річних у сумі 5280,98грн, інфляційні втрати у сумі 3867,73грн, пеня у сумі 58744,79грн (т.1, а.с. 5-61).
24.12.2019 ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ТОВ «Промелектроніка» про стягнення 36969,55грн, з яких: пеня у сумі 23044,98грн, штраф у сумі 13924,57грн, який обґрунтований тим, що ТОВ «Промелектроніка» здійснило поставку з порушенням строків, встановлених умовами договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19(т.1, а.с. 68-85).
24.03.2020 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище ( т.1, а.с.241-255).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у справі №922/3958/19 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Промелектроніка», а саме: в частині стягнення пені та штрафу за зустрічним позовом.
Спірні правовідносини сторін виникли з виконання умов договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19, який за своєю правовою природою є договором поставки, і регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.
Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 2, 4, 5 статті 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
Пунктом 4.1 договору поставки від 09.04.2019 №ПУ09/04-19 визначений строк постачання партії товару - не більше 7 календарних днів з дати підписання договору.
Тобто, з умов договору вбачається, що весь товар, визначений у додатку №1 до договору від 09.04.2019 «Специфікація» у кількості 28 штук на суму 397844,83грн має бути поставлений протягом 7 днів з дати підписання договору.
Згідно із частиною 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Згідно з п.3.1 договору від 09.04.2019 № ПЕ 09/04-19 якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам України, технічним умовам, відповідним ДСТУ, діючим в Україні, та умовам цього договору.
У випадку виявлення дефектів в поставленому товарі покупець має право заявити рекламацію, та надає постачальнику рекламаційний акт. Постачальник гарантує заміну за власний рахунок неякісного або невідповідної номенклатури товару в термін 10 днів після письмового повідомлення від покупця, на товар якісний та відповідної номенклатури. У разі неможливості постачання товару, що відповідає вимогам, постачальник повертає покупцю суму перерахованої передплати за невідповідний товар (п.п.7.2, 7.3 цього договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19 позивачем за первісним позовом здійснено відповідачеві за первісним позовом поставку товару, зазначеного у специфікації товару, що підтверджується видатковими накладними:
від 24.04.2019 №РН-0000578 на суму 198922,42грн;
від 24.05.2019 №РН-0000735 на суму 198922,42грн;
від 16.07.2019 №РН-0001031 на суму 99461,21грн;
від 02.09.2019 №РН-0001299 на суму 99461,21грн (т.1, а.с.33,37,41, 105).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується жодною стороною спору, товар, поставлений за накладною від 24.05.2019 №РН-0000735 на суму 198922,42грн (поршні для ЛУН 6101.01-8 116190470 у кількості 14шт.), повернутий ТОВ «Промелектроніка», що підтверджується видатковою накладною від 02.07.2019 №1/07 (т.1, а.с.137).
Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи приписи статті 79 ГПК України та зважаючи на: акт від 30.05.2019, складений майстром цеху, майстром з виробництва, технологом цеху та затверджений начальником цеху ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», в якому зазначено, що при перевірці було виявлено, що поршні з номером креслення 11619047 у кількості 14 штук не придатні для подальшого використання (т.1,а.с.118); лист ТОВ «Промелектроніка» від 03.06.2019 №135, в якому зазначено про отримання акту ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» від 30.05.2019 (т.1,а.с.119); видаткову накладну від 02.07.2019 №1/07, за якою поршні для ЛУН 6101.01-8 116190470 у кількості 14 шт. на суму 198922,42грн ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» повернуло ТОВ «Промелектроніка», суд апеляційної інстанції вважає товар повернутий відповідачем за зустрічним позовом саме з підстав його непридатності для мети, з якою його використовують.
Доводи скаржника про відсутність акта рекламації, в якому було б зазначено причини невідповідності поставленого товару, що свідчить про відсутність належних доказів підтвердження факту поставки неякісного товару, не приймаються судом апеляційної інстанції оскільки: по-перше, умовами договору від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-019 не встановлено форми акта рекламації, тоді як рекламація це - письмова заява одержувача (покупця) продукції про виявлені в період дії гарантійних зобов'язань невідповідності якості та (чи) комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) встановленим вимогам, вимога про відновлення чи заміну продукції; по-друге, листування сторін та повернення товару, поставленного за видатковою накладною від 24.05.2019, свідчить про погодження ТОВ «Промелектроніка» факту поставки товару, непридатного для використання. Крім того, поставка неякісного товару не є предметом спору у даній справі, а сам факт повернення товару постачальнику та отримання ним цього товару свідчить про те, що 24.05.2019 ця поставка не відбулася, фактично товар поставлений 16.07.2019 та 02.09.2019.
З урахуванням викладеного, видаткова накладна від 24.05.2019 №РН-0000735 не може бути доказом своєчасної поставки товару, оскільки товар за цією накладною повернутий постачальнику у зв'язку з його непридатністю до використання для мети, з якою його придбано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №904/1488/19.
З наведеного в сукупності вбачається, що товар, визначений у додатку №1 до договору від 09.04.2019 №ПЕ 09/04-19 «Специфікація», поставлений частинами (партіями) 24.04.2019, 16.07.2019 та 02.09.2019, отже фактично зобов'язання за цим договором відповідачем виконані 02.09.2019, тоді як мали бути виконані у повному обсязі до 16.04.2019.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.8.2 договору поставки від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19 при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцю, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.
Отже, за наявності встановленого факту прострочення поставки товару позивачем за зустрічним позовом правомірно нараховано пеню за період з 17.04.2019 по 23.04.2019 на суму непоставленого товару 397844,43грн, з 24.04.2019 по 15.07.2019 на суму 198922,42грн та з 16.07.2019 по 01.09.2019 на суму 99461,21грн, у загальній сумі 23044,98грн.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, статтею 627 встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту пункту 8.2 договору вбачається, що сторони встановили порядок нарахування пені, який розраховується за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, однак при цьому максимальний (граничний) розмір пені за весь період прострочення не може перевищувати одного відсотка вартості поставленого товару, що не суперечить приписам Цивільного та Господарського кодексів України та відповідає загальним засадам свободи договору.
Враховуючи викладене місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення пені у розмірі 1% від вартості товару (397844,83грн), що становить 3978,45грн.
Доводи скаржника про відсутність правових підстав для нарахування пені у період з 24.04.2019 по 01.09.2019, адже 24.04.2019 ТОВ «Промелектроніка» прийняло рішення про зупинення передачі товару через відсутність оплати покупцем раніше поставленого товару, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки з урахуванням статей 213, 628 ЦК України та змісту п.2.1, п.4.1, п.5.1 договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19 у їх сукупності вбачається, що строк оплати наступає з моменту поставки усього товару, визначеного у додатку №1 до договору, а не окремої його частини. Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем за первісним позовом ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» про притримання (зупинення передання) товару та підстав для вчинення відповідних дій, як підстав для відновлення поставки товару, визначеного умовами договору від 09.04.2019 №ПЕ09/04-19.
Щодо стягнення з ТОВ «Промелектроніка» штрафу суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно зі статтею 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статі 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
Нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією із форм здійснення державою регулювання господарської діяльності. Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Отже, тлумачення умов укладеного між сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання має здійснюватися у системному взаємозв'язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.
Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У п.п.6.24-6.26 постанови 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 Велика Палата Верховного Суду у зазначила, з аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.
Так, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов'язання) у господарському зобов'язанні, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов'язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.
Частиною четвертою статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 2 статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Відповідно до п.1.1 Статуту Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 17.01.2017 №24, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" є державним комерційним підприємством, що засноване на державній власності (т.1,а.с.83,84).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «Промелектроніка» штрафу у розмірі 7% від вартості товару в силу приписів статті 231 ГК України, оскільки Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, незалежно від домовленості сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” не підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у справі №922/3958/19 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, у зв'язку з чим заяву скаржника про стягнення витрат на правничу допомогу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 у справі №922/3958/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складений 24.06.2020.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза