Справа № 521/6603/20
Номер провадження 3/521/3981/20
23 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Крижановський О.В. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-15 ч. 2 КУ про АП України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ОД/IV/65 від 17 квітня 2020 року, будучи військовою службовою особою військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується у Малиновському районі м.Одеса, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення покладених на нього обов'язків, 26.03.2020 року в умовах особливого періоду, не виконав вимог пунктів 6.17.1-6.17.3 та 7.3.9. Договору та пункту 7 розділу ІІ Інструкції з організації продовольчого забезпечення ЗС України та годування штатних тварин військових частин ЗС України шляхом залучення субєктів господарювання, затвердженої наказом Міністерства оборони України №62 від 09.02.2016 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 361/28491 від 10.04.2016 року, в частині обов'язку здійснення контролю за станом харчування особового складу, порядку його проведення та фіксації встановлених порушень умов договору Виконавцем, що виразилось у недбалому ставленні до покладених на нього обов'язків, передбачених вимог ст.ст.9, 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
За даним фактом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-15 ч. 2 КУпАП.
До судового засідання ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав, надав заперечення.
Статтею 9 КУпАП встановлено поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю)тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч. 1 ст. 68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, як адміністративний проступок лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, тобто якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності. Наявність вини є невід'ємною ознакою складу адміністративного проступку. Адміністративне правопорушення з погляду його складу містить 1) об'єкт правопорушення (суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення);2)об'єктивну сторону (конкретні дії, що виразилися в порушенні встановлених правил);3)суб'єкт правопорушення конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; 4)суб'єктивну сторону складу (є ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу або необережності). Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення (проступку). Об'єкт адміністративного правопорушення це те, на що воно посягає, чому воно завдає шкоди. Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника (діяння чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку. Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь якого адміністративного правопорушення. Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язана із його вчиненням психічна діяльність особи. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належить вина, мотив і мета вчинення правопорушення. Вина основна і обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Мотив і мета вчинення складу адміністративного правопорушення факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу проступку. Під мотивом розуміється усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася під час вчинення проступку. Мета це протиправний результат, наслідок, якого прагне досягти особа вчиненням адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про військове адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-15 КУпАП є військова службова особа, а саме військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 172-13 КУпАП).
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП полягає у суспільно небезпечній бездіяльності у вигляді недбалого ставлення до служби із суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і її наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Так, суб'єктивна сторона вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто прямим умислом.
Суд вважає, що матеріали справи не містять жодних відомостей та доказів того, що вчинене діяння могло у подальшому призвести до суспільної небезпеки або суперечили б інтересам служби або державі.
Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність достатніх і належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому, справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 172-15, 245, 247, 252, ст. 268, ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч. 2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Крижановський О.В.