Кримінальне провадження № 629/1562/20
Номер провадження 1-кп/629/318/20
23 червня 2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , потерпілої- ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника- ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020220380000386 від 26.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середній Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 22.07.2015 року за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; згідно зі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік; вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 07.10.2016 року за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 12.06.2018 згідно ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04.06.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 09 міс. 26 днів, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ,-
21.03.2020 року приблизно о 06 год. 00 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 в спальній кімнаті, на тумбочці побачив мобільний телефон марки «Хіаоmі», моделі: М 1805D1SG, який належить ОСОБА_4 та був у користуванні ОСОБА_7 , 2005 року народження. Після чого у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, будучи впевненим, що його протиправні дії залишаться непоміченими, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі», моделі: М 1805D1SG, який належить ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 1998, 90 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Захисник просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання з іспитовим строком.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений її син, який попросив у неї вибачення за вчинене, та вона його вибачила. Наразі викрадений мобільний телефон їй повернули працівники поліції. Зазначила, що моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має. Просила не призначати ОСОБА_5 покарання, пов'язане з позбавлення волі, оскільки останній потребує постійного лікування, яке не отримає в установі виконання покарання.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді 4 місяців арешту.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України- не встановлено.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винатковому випадку за умов здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, якому встановлено 3 групу інвалідності, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив умисний, корисливий злочин, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, та з урахування думки потерпілої, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити з реальним його відбуванням, з мінімальною межею, встановленою для даного виду покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді арешту.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368 - 370,373,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 23 червня 2020 року.
Після набрання вироку законної сили речовий доказ: мобільний телефон марки «Хіаоmі», моделі: М 1805D1SG, переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1