Справа № 629/1035/20
Провадження № 2/629/600/20
23.06.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Попова О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики, а саме: суму основного боргу у розмірі 121398,30 грн., суму штрафу за прострочення виконання боргу у розмірі 121398,30 грн., суму процентів за користування позикою у розмірі 35517,10 грн., суму відсотків за час прострочення сплати боргу у розмірі 4167,47 грн., а всього 282481,17 грн. Зазначає, що 11.07.2018 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти у розмірі еквівалента 4500 доларів США , що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на момент надання позики становила 117941,27 грн. і зобов'язався повернути їх до 14.07.2018 року. Вказані обставини підтверджуються розпискою, власноручно написаною відповідачем. Незважаючи на досягнуту домовленість, відповідач по сьогоднішній день взяті на себе зобов'язання не виконав.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить справу слухати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, у зв'язку з чим зі згоди позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 11.07.2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму в розмірі еквівалента 4500 доларів США та зобов'язався повернути їх у строк до 14.07.2018 року. У випадку несвоєчасного повернення зобов'язався сплатити штраф у розмірі 100% від простроченої суми боргу.
Незважаючи на досягнуту домовленість відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти позивачу не повернув.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства ( ст. 26 ЦК України).
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦПК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 1,2 ст. 549 ЦПК України).
Позивачем було доведено факт передачі позичальнику коштів, а відповідачем не спростовано даний факт. Доказів повернення суми боргу матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, враховуючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів за договором позикиу загальному розмірі 282481,17 грн. підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за договором позики від 11.07.2018 року в розмірі 282481 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 17 коп., яка складається з суми основного боргу - 121398,30 грн., суми штрафу за прострочення виконання боргу - 121398,30 грн., суми процентів за користування позикою - 35517,10 грн., суми відсотків за час прострочення сплати боргу - 4167,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2824 грн. 81 коп. (отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт у вигляді ID картки № НОМЕР_2 від 02.11.2018 року виданий Лозівським РВ ГУДМС України в харківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя О.Г. Попов