Справа № 629/79/20
Провадження № 2/629/376/20
22.06.2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судових засідань - Заводяній О.Ю., за участю позивача- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона займається підприємницькою діяльністю в магазині за адресою: АДРЕСА_1 . 11.07.2018 року відповідач в стані сильного алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, порушуючи громадський порядок, намагаючись увійти до магазину через зачинені вхідні двері, пошкодив ці двері та увійшовши до магазину, продовжував вчиняти хуліганські дії. Внаслідок злочинних дій відповідача їй було завдано матеріальних збитків у вигляді пошкодженої вхідної двері в магазині. Зазначила, що відремонтувати данні двері неможливо, та у зв'язку з тим, що пошкоджені двері не можуть виконувати свої функції, вона була змушена придбати нові двері, чим їй завдано матеріальних збитків на суму 8900 грн. Крім того, зазначила, що в зв'язку з неправомірними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка полягала в сильних душевних стражданнях, оскільки після порушення кримінального провадження у відношенні відповідача, останній неодноразово приходив до магазину та погрожував розправою і знищенням майна, яке там знаходиться. Через пошкодження вхідних дверей, які перестали виконувати свою функцію, позивачка вимушена була купувати нові двері, на які витратила гроші, які збирала для того, щоб повезти маленьку дитину на море для зміцнення її здоров'я, та через витрату коштів на придбання дверей, вона була вимушена відкласти подорож до моря ще на один рік. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 8900 грн. та моральну шкоду в розмірі 8900 грн., а всього 17800 гривень.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст.ст. 274-279 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження по справі №629/4792/18 суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно копій виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Договору оренди нежитлового приміщення від 15.03.2017 та наказу по ФОП ОСОБА_1 від 16.04.2018 - ОСОБА_1 є ФОП; дані про основний вид економічної діяльності: 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; ФОП ОСОБА_1 є орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі направлення на працевлаштування Лозівського МРЦЗ прийняла на роботу ОСОБА_3 з 17.04.2018 на посаду продавець-консультант (а.с. 78-80 к.п. №629/4792/18).
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 лютого 2019 року(к.п. справа №629/4792/18) ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Цивільний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду(а.с.88-90 к.п. №629/4792/18).
Згідно вищевказаного вироку суду встановлено, що 11.07.2018 року близько 14:00 години ОСОБА_2 , маючи візуальні ознаки алкогольного сп'яніння, зайшов до магазину, який належить ФОП « ОСОБА_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почав ображати нецензурною лайкою продавця ОСОБА_3 та присутніх в приміщенні магазину покупців, а також своїми діями висловлював намір завдання їм тілесних ушкоджень. Приблизно через 15-20 хвилин ОСОБА_2 вийшов з приміщення магазину, після чого продавець ОСОБА_3 зачинила вхідні двері на замок. В подальшому, приблизно через 5-7 хвилин, ОСОБА_2 , не реагуючи на зауваження продавця магазину та покупців, продовжуючи свої злочинні дії направлені на грубе порушення громадського порядку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, спрямованим на хуліганство, завдав понад 10 ударів руками та ногами в створку вхідних дверей магазину, а також шляхом «віджиму» пошкодив їх. Зайшовши до приміщення магазину ОСОБА_2 виразився на адресу покупця ОСОБА_4 нецензурною лайкою та намагався вихопити з її рук тростинку, після чого підійшов до продавця ОСОБА_3 та виражаючись в її адресу нецензурною лайкою, взяв з вітрини скляну банку з солодощами та жбурнув нею в ОСОБА_3 , після чого покинув приміщення магазину і зник у невідомому напрямку. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_2 , продавець магазину вимушена була тимчасово зупинити роботу магазину та було порушено нормальну діяльність магазину.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.12.2019 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.02.2019 року стосовно ОСОБА_2 в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд цивільного позову потерпілої в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишити без змін (а.с. 119-120 к.п. №629/4792/18).
З копії договору купівлі-продажу від 14.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 придбала алюмінієві вхідні двері за 8900 грн. (а.с.4-5).
Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, враховуючи те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , вину якого було встановлено вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.02.2019 року у кримінальному провадженні по справі № 629/4792/18, потерпілій ОСОБА_1 була завдана майнова шкода, яка виразилась у грошових витратах останньої на придбання нових вхідних дверей, замість пошкоджених ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8900,00 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України)
Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.
В обґрунтування моральної шкоди позивачка посилається на моральні страждання, які були заподіяні їй внаслідок скоєного відповідачем злочину, які полягали у сильних душевних стражданнях, оскільки ОСОБА_2 після порушення у відношенні нього кримінального провадження неодноразово приходив до магазину та погрожував розправою і знищенням майна, яке знаходиться в магазині. Такі дії відповідача призвели до того, що вона перестала спокійно спати, бо відчуває постійну тривогу з приводу того, що ОСОБА_2 може прийти та виконати свої погрози; під час останньої такої погрози їй довелося викликати поліцію. Також вона перенесла на рік подорож до моря з маленькою дитиною, аби зміцнити здоров'я останньої, оскільки гроші, які вона заощадила для подорожі, витратила на придбання нових дверей на зміну тих, що своїми протиправними діями пошкодив відповідач, та які не функціонують після пошкодження.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, що виразилася вдушевних стражданнях у зв'язку із пошкодженням майна-вхідних дверей магазину, які вона вимушена була замінити, придбавши за власні заощаджені кошти нові двері, і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 3000, 00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.
За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_1 , а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8900 гривень та моральної шкоди в сумі 3000 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.
При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК України завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.
Такий висновок викладений у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2019 року (справа № 187/291/17; провадження № 51-274км17).
На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 82, 133, 141, 259, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1177 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином- 8900(вісім тисяч дев'ятсот) гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди -3000(три тисячі) гривень, а всього-11900(одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.А. Мицик