23.06.2020
справа № 642/3163/20
провадження № 1кс/642/1265/20
про арешт майна
23 червня 2020 року Ленінський районний суд міста Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі: слідчого судді: ОСОБА_1 при секретар ОСОБА_2 слідчого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020220510001328 від 22.06.2020, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування зазначив, що 21.06.2020 приблизно о 16:00 за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, невстановлена особа грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.
22.06.2020 року СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, згідно вимог чинного законодавства, за даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020220510001328.
В ході допиту свідки підтвердили факт грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
В ході проведення огляду місця події від 21.06.2020 року за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, біля будинку №29, було виявлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поряд з яким на дорозі знаходився ніж, який в подальшому було вилучено та поміщено у пакет експертної служби МВС №2160904.
Приймаючи до уваги викладене, для всебічного дослідження всіх обставин справи та отримання доказів необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно - ніж срібного кольору, довжиною приблизно 22см, який було вилучено за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, біля будинку №29, на дорозі, 21.06.2020 року у зв'язку з тим, що вищевказане вилучене майно є вагомим речовим доказом у кримінальному провадженні, крім того може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме може містити інформацію про скоєння кримінального правопорушення та за цими ознаками відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі.
З доводів клопотання вбачається, що перелічене вище майно, є предметом кримінального правопорушення, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди, а також є доказами здійснення протиправної діяльності, тобто відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч.2 ст.167 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, зазначене вище тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню необхідно арештувати у зв'язку з тим, що воно є речовим доказом, предметом кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Слідчий клопотання підтримав.
Власник майна належним чином повідомлений про слухання справи, до судового засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття осіб не є перешкодою для розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020220510001328 від 22.06.2020, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на ніж срібного кольору, довжиною приблизно 22см, який було вилучено в ході проведення огляду місця події від 21.06.2020 року за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, біля будинку №29.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали суду доручити СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5