Справа № 627/344/20
23.06.2020смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області клопотанняслідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, українця, громадянина України, на військовому обліку не перебуває, освіта середня, пенсіонера, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 23.03.2016 року за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, 16.04.2020 року звільненого з державної установи «Городищенська виправна колонія (№ 96)» після відбуття строку покарання, за що судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
22 червня 2020 року слідчий СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 звернулася в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .
Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кінці березня - на початку квітня 2015 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, приблизно о 19:00 разом із знайомим ОСОБА_8 та своєю співмешканкою ОСОБА_9 перебували в приміщенні будинку, в якому проживав ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв, приблизно о 21:00 ОСОБА_8 почав чіплятися до ОСОБА_9 . В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, а саме із - за ОСОБА_9 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 наніс один удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_8 , а саме в область нижньої щелепи. Після цього продовжуючи свої протиправні дії щодо потерпілого ОСОБА_8 , у ОСОБА_5 виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , у зв'язку з чим ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_8 , взяв поблизу дивану металеву кувалду довжиною близько 11 см., висотою 4 см. із дерев'яною рукояткою та наніс один удар ОСОБА_8 в область голови з лівої сторони, в результаті чого останній упав обличчям на підлогу. Після чого, ОСОБА_5 підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та продовжуючи свої злочинні дії направлені на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 , наніс близько 6-7 ударів металевою кувалдою по тулубу і голові останнього. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/18 КК, виданого Богодухівським PB CME від 30.04.2020, причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 є переломи кісток черепа.
У подальшому, після спричинення смерті потерпілому ОСОБА_8 , ОСОБА_5 виніс останнього на подвір'я свого домоволодіння, де і залишив. Наступного дня, в денний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 з метою приховання слідів вчинення злочину, особисто за допомогою лопати закопав тіло потерпілого ОСОБА_8 на території подвір'я свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на відстані близько 4 м. від будинку.
30.4.2020 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України карається позбавленням волі від семи до п'ятнадцяти років, та усвідомлюючи даний факт, ОСОБА_5 може переховуватись від органів розслідування, з метою уникнути покарання, пов'язаного з позбавленням волі, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, на даний час по цьому кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування та при знаходженні на свободі ОСОБА_5 зможе впливати на свідків та потерпілу, вчинити інші кримінальні правопорушення, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Окрім цього слідчий зазначив, що двох місячний строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 28.06.2020, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представилося можливим, оскільки необхідно:
-отримати висновки судово - медичних експертиз;
-отримати висновок судової генетично - молекулярної експертизи;
-отримати висновок судової ґрунтознавчої експертизи;
-отримати висновки судово - імунологічних експертиз;
-отримати висновок амбулаторної судово - психіатричної експертизи;
-виконати вимоги ст. 290 КПК України;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, та враховуючи той факт, що строк досудового розслідування продовжено до 30.07.2020 року, слідчий за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 до 30.07.2020 включно.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого та вину свою в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю.
Захисник в судовому засіданні підтримав правову позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно ст. 199 КПК України суд при розгляді клопотання про продовження строків тримання під вартою враховує відомості про наявні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність відомостей, передбачених ст. 184 КПК України, наявність неможливості запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, а також обставини, що наявні ризики не зменшились та обставини, що перешкоджають завершенню досудового слідства. Крім того суд при вирішення питання враховує положення ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність достатніх даних вважати, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ним усвідомлюється той факт, що він підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, відповідальність за які, передбачено у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років;
- впливати на свідків та потерпілу;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, не має зареєстрованого місця проживання, офіційно ніде не працює та не має постійного заробітку.
Отже, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, не має зареєстрованого місця проживання, офіційно ніде не працює, не має утриманців, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, є невиправданим, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеню, який би гарантував його належну процесуальну поведінку, тобто не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.ч.1,3,5 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя бере до уваги, що тяжкість правопорушення, в якому особа підозрюється, та можливе покарання у разі доведення такої підозри, не може бути самостійною підставою для утримання особи під вартою. Разом із тим, у даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами, а саме: відсутністю стійких соціальних зв'язків та зареєстрованого місця проживання, постійного офіційного місця роботи, неодноразової судимості є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від органу досудового розслідування.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,відповідальність за яке встановлена у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 злочину, можливість ухилення від явки до суду.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також слідчий суддя враховує той факт, що по кримінальному провадженні призначені судово - медичні експертизи; судово генетично - молекулярна експертиза; судово ґрунтознавча експертиза; судово - імунологічні експертизи; амбулаторна судово - психіатрична експертиза, висновки по яким слідчим не отримані.
Окрім цього, по вказаному кримінальному провадженню необхідно виконати вимоги ст.ст.290, 291 КПК України.
З врахуванням особи підозрюваного, з метою перешкоджання можливості займатися підозрюваним злочинною діяльністю, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, а також впливу та свідків та потерпілу, слідчий суддя вважає необхідним продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою.
За таких обставин і враховуючи, що на момент розгляду клопотання наявні відповідні ризики передбачені ст. 177 КПК України, дані ризики не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою, також необхідно проведення ряд слідчих та процесуальних дій, та є наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії рішення про тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з постанови керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області від 19 червня 2020 року строк досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220360000142 від 29.04.2020 року щодо скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України продовжено до 30.07.2020 року, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та підозрюваному ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 29 липня 2020 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 183,193, 197,199 КПК Украни, -
ухвалив :
Клопотання слідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220360000142 від 29.04.2020 року до 29 липня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала мені оголошена та мною отримано копію ухвали :
ОСОБА_5 ________________________ (підпис)
(дата та час) _____________________________2020 року об «___________» год.