Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1295/2020 Справа № 641/3470/20
23 червня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, інвалідностей не має, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого,останній раз: 16.04.2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.125, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, 04.08.2017 року звільнений по відбуттю строку покарання, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540000908 від 20.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених, ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України.
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540000908 від 20.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених, ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220540000908 від 20.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених, ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконному проникненні до житла особи (порушення недоторканності житла) та за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.
19.06.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання.
Підозрюваний не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але заперечував про те, що він буде цілодобовий, оскільки йому потрібно годувати сім'ю та працювати.
Під час розгляду клопотання в якості свідка була допитана ОСОБА_6 , яка пояснила, що з березня 2020 року мешкає однією сім'єю зі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та додала, що не заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 саме за даною адресою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України ;
1.Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби,-
2.Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Метою обрання запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 2, З, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції ЄСПЛ рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010 заява №20808/02, п.50. ЕСНR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають інтинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ЕСНR 2000IV, справа «Харченко проти України»).
Слідчий та прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень,злочинів передбачених ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України.
Також слідчим та прокурором доведена наявність достатніх підстав того, що існують ризики перешкоджання кримінальному провадженню, а також запобіганню спробам переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерплого, свідків.
Під час проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), зокрема: заявою потерпілої ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 20.04.2020, показаннями ОСОБА_8 , висновком судово-медичної експертизи № 09-1795/20 від 18.05.2020, пред'явленням осіб для впізнання за фотознімками від 04.05.2020, під час проведення ОСОБА_8 опізнала ОСОБА_5 як особу, яка відкрито заволоділа її майном, показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , слідчим експериментом за участю ОСОБА_10 , висновком судової-товарознавчої експертизи від 20.05.2020, висновком додаткової судової медичної експертизи від 30.05.2020 року, висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 10/1/741СЕ-20 від 01.06.2020 року, слідчим експериментом від 15.06.2020 за участю потерпілої ОСОБА_8 , та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості та тяжкого злочину , за яке законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років ( ч.1 ст.162 КК україни) та покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років ( ч.2 ст.186 КК України), може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочини, що створюють в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності та з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю, суд дійшов висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати місце постійного мешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 19 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин наступної доби.
Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220540000908 від 20.04.2020 року.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні № 12020220540000908 від 20.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених, ч.1 ст.162, ч. 2 ст. 186 КК України та покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати на першу вимогу до слідчого відділу Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області, до Харківської місцевої прокуратури № 5, а також до Комінтернівського районного суду м. Харкова;
- не залишати місце постійного мешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 19 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ухвалу передати через слідчого для виконання органам національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Працівники органу національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Московського ВП ГУ НП в Харківській області
Строк дії ухвали 2 місяці з моменту її проголошення,тобто до 23 серпня 2020 року, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220540000908 від 20.04.2020.
Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220540000908 від 20.04.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1