Справа №621/3541/19
Пр. 2/621/204/20
Рішення
іменем України
23 червня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Шахової В.В.,
за участі секретаря судових засідань - Міненко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, в якій просить визнати виконавчий напис № 3671, виданий приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем 09.09.2019 року таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що в жовтні 2019 він з Єдиного реєстру боржників дізнався, що на підставі документу, який видав приватний нотаріус було відкрито виконавче провадження, в якому його було визнано боржником. 09.09.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 3671 про стягнення з нього на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 26659,74 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом. Позивач зазначив також, що в середині 2014 року ним було повністю погашено всі фінансові зобов'язання перед банком, однак у виконавчому написі зазначено, що заборгованість виникла наприкінці 2017 року.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали заяву з проханням проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнти.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Третя особа приватний нотаріус в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
09.09.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 3671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 97114435 від 15.05.2012 у сумі 26659 грн. 74 коп.
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема,
доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.
Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 09.09.2019, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб'єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Руский Стандарт» у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 09.09.2019 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.
Отже, враховуючи, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус керувалася нечинними положеннями нормативно-правового акту, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №3671 виданий приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем 09.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 27509,74 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства "Банк Форвард" на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного
провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 23.06.2020 року.
Позивач - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Акціонерне товариство "Банк Форвард" (ЄДРПОУ 34186061, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105),
Третя особа - Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович (адреса: АДРЕСА_2 )
Головуючий: