( заочне)
15 червня 2020
м.Харків
Справа № 639/2513/19
провадження 2/639/184/20
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Міжиріцької А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратив право користування жилим приміщенням в кв. АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є колишнім чоловіком доньки, з моменту реєстрації в спірній квартирі , яка необхідна була для працевлаштування, не проживав, мешкає постійно в м.Києві, декілька разів приїздив, але після розірвання шлюбу доньки з ОСОБА_2 у жовтні 2018 , інформації про нього не мається. Стверджує, що реєстрація місця проживання відповідача у спірній квартирі, яка є її власністю, перешкоджає у праві користування та розпорядження своїм майном.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив, правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Оголошення про виклик відповідача в судове засідання розміщено також на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.
При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, вислухавши вступне слово позивача, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази , надані в обґрунтування позову, приходить до наступного.
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 05.11.2015 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г., двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Реєстру територіальної громади м.Харкова в спірній квартирі зареєстровані, крім власника, її донька ОСОБА_3 , а з 10.01.2018 р. також ОСОБА_2 - відповідач по справі.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.12.2018 шлюб, зареєстрований 08.08.2018 між ОСОБА_4 -донькою позивача та ОСОБА_2 розірвано.
На підтвердження факту не проживання відповідача у спірній квартирі позивачем надано довідка КП «Жилкомсервіс» № 13780/2/07-05 від 13.054.2020, лист Новобаварського відділу Головного управління національної поліції в Харківськй області № 43/119-65/01/25-2020 від 15.05.2020 про те, що звернень ОСОБА_2 про перешкоди, що чинять йому при вселенні у квартиру АДРЕСА_1 не надходило.
Згідно акту, складеного 9.05.2020, складеного сусідами по спірній квартирі, ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає більше двох років.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 -колишня дружина відповідача пояснила, що ОСОБА_2 не мав реєстрації, хоча його батьки зареєстровані в м.Валки Харківської області, знайшов у січні 2018 роботу в м.Києві у свого рідного брата, зняв за договором найма житло. Оскільки для працевлаштування необхідна була реєстрація, ОСОБА_3 вмовила свою мати прописати відповідача, проте він ніколи в квартирі не проживав, приїздив раз на три місяця і після реєстрації шлюбу дружина переїхала до чоловіка, але через десять днів повернулася, припинила будь-які відносини та розірвала шлюб .З того часу та після звернення до правоохоронних органів через погрози з боку відповідача, його агресивну поведінку, інформації про ОСОБА_2 не має.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_7 познайомила їх з відповідачем, з яким зустрічалася, у грудні 2017. На той час ОСОБА_2 проживав на квартирі в Києві, там постійно працював, декілька раз приїжджав на вихідні. Після реєстрації шлюбу у серпні 2018 , ОСОБА_3 переїхала до Києва та незабаром повернулася, а потім повідомила про розлучення. З серпня 2018 відповідач в спірній квартирі не з'являвся.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до частини першою статті 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічні положення містяться у ст. 405 ЦК України.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ніколи не був членом сім'ї власника житла, будь-яких угод з приводу користування спірним житловим приміщенням між сторонами не укладалось, понад рік без поважних причин в квартирі не проживає, оплату комунальних послуг не здійснює, тому є правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною жилою площею зі зняттям його з реєстраційного обліку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 89, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в кв АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_3 );
Відповідач- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складено 22.06.2020.
СУДДЯ -