Справа № 638/4814/20
Провадження № 3/638/1550/20
22.06.2020 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області відносно:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
03.04.2020 року у провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 25.03.2020 року о 02 год. 55 хв. у м. Харкові по пров. Плетневський, 2, керував транспортним засобом PORSCHE CAYENNE, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком №546 лікаря-нарколога КНП ХОР ОНД. З результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» був не згоден.
ОСОБА_1 в судовому засіданні з даним правопорушенням не погодився, наголосив, що перебував в салоні автомобіля в якості пасажира, за кермом знаходився ОСОБА_2 , який не вживав алкогольні напої та просив його пересісти на місце водія, аби зробити налагодження на комп'ютері. Відеозапис не містить даних про рух автомобіля, матеріали також не містять відомостей про відсторонення поліцейськими ОСОБА_1 від керування автомобілем, автомобіль затримано не було. Жодних ознак сп'яніння у нього не було, права не роз'яснені, погодитися з результатами тесту на алкоголь не міг, адже поліцейські відмовилися показати його результат, результат встановлено виключно зі слів поліцейських. Справа слухається щодо нього, а не щодо ОСОБА_3 , доказів того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння суду не надано. Просить суд закрити провадження у справі.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 3 статті 8 КУпАП визначає, що провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №363417 від 25.03.2020 року, рапортом поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП Вигівського В., з якого вбачається причина зупинки транспортного засобу PORSCHE CAYENNE, д/н НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , а саме порушення Правил дорожнього руху України, результатом газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARНЕ 0219», згідно якого проба позитивна та складає 0.55о/оо, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.03.2020 року №546, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; відеозаписом з місця події, що міститься на технічному носії - диску.
Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу ОСОБА_1 своїм правом скористався, вказав, що з протоколом не згоден, пересів з транспортного засобу в момент його зупинки, при цьому жодних клопотань при складанні протоколу серії ДПР18 №363417 від 25.03.2020 року не заявляв.
Будь-яких зауважень до результатів газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARНЕ 0219» чи висновку Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» від 25.03.2020 року №546 ОСОБА_1 не зазначив, вказані докази є належними, враховуючи обставини їх набуття.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 не надав. Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду не має. Крім того, жодних обмежень в користуванні своїми правами, передбаченими КУпАП, в тому числі і правом на правову допомогу, на місці події у нього не було.
Судом було здійснено виклик осіб, які були присутні на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема свідків та працівників поліції, проте вони в судове засідання не з'явилися, окрім того у судді відсутні підстави не довіряти їхнім письмовим поясненням.
Клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які нібито були присутні під час спілкування з поліцейськими, задоволенню не підлягає з огляду на його безпідставність, більш того, суд вважає, що дане клопотання спрямоване на затягування процесу з огляду на те, що воно заявлене наприкінці трьохмісячного строку притягнення особи до відповідальності, а також на попередню процесуальну поведінку ОСОБА_1 , який подавав неодноразові клопотання про відкладення судового розгляду, не заявляючи вказаного клопотання про допит раніше. Тобто, дії є позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.
Щодо твердження ОСОБА_1 про неперебування за кермом автомобіля PORSCHE CAYENNE, д/н НОМЕР_1 , то вони повністю спростовуються матеріалами справи, протилежного у судовому засіданні не доведено, його версія ОСОБА_1 не відповідає дійсності та свідчить про намагання його в будь-який спосіб уникнути відповідальності. Натомість факт перебування в стані алкогольного сп'яніння ним не оспорювався.
Таким чином, зурахуванням встановлених обставин справи, приходжу до переконливого висновку, що діями водія ОСОБА_1 порушені вимоги пункту 2.9-А Правил дорожнього руху України: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», а тому суддя кваліфікує його дії за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена та враховуючи дані про особу правопорушника, наявні в матеріалах справи, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з умисної форми вини вчинення правопорушення, яке становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, ставлення особи до даного діяння, який незважаючи на сукупність беззаперечних доказів, заперечує свою винність, посилаючись на сумнівні версії обставин справи, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення, з позбавленням спеціального права, тобто позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя В.М.Хайкін