612/55/20
1-кп/612/18/20
22 червня 2020 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутівка Зміївського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та такого, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-03.03.2005 року Барвінківським районним судом Харківської області за ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України, до 1 року позбавлення волі;
-02.09.2005 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
-23.06.2009 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців, позбавлення волі, постановою Дзержинського районного суду м. Харків від 15.08.2012 року, умовно-достроково звільнений на 2 місяці 25 днів;
-01.06.2017 року Жовтневим районним судом м. Харків за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
-26.12.2017 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 25.10.2019 року по відбуттю терміну покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 185 КК України,-
31 грудня 2019 року, близько 11.00 години, ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні інфекційного відділення КП Близнюківської ЦРЛ за адресою: смт. Близнюки. вул. Калинова, буд. 3, Харківської області, де на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, металевою киркою наніс ОСОБА_4 множинні удари в різні частини тіла, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із саднами на лобі з права і в лівій виличній ділянці та струсом головного мозку; закриті переломи лівої ліктьової кістки в двох місцях - на рівні ліктьового виростку зі зміщенням і в нижній третині без суттєвого зміщення кісткових уламків; забиті рани на передніх поверхнях обох гомілок; садна правого та лівого передпліч. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів що не відобразили своїх індивідуальних особливостей і могли бути спричинені в строк та при обставинах, вказаних потерпілим.
За ступенем тяжкості: закриті переломи ліктьової кістки - це середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день (згідно п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р., далі - Правила), вище вказані забиті рани гомілок та черепно- мозкова травма зі струсом головного мозку - це легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно п.2.3.3 Правил); садна - це легкі тілесні ушкодження (згідно п.2.3.5 Правил.).
Крім того 18.03.2020 року об 15:42 годині ОСОБА_5 перебуваючи поблизу кафе на привокзальній площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку велосипеду марки «Україна» з жіночою рамою, що належить ОСОБА_6 .
Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 1367 гривень.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 , вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення як викладено вище у вироку.
Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує:
- за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою, наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
-за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.
Відповідно до ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_5 , відносяться до злочинів середньої тяжкості.
Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він неодноразово судовий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює, не одружений, із середньо-спеціальною освітою.
Згідно висновків досудових доповідей Барвінківського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 14.02.2020 та від 19.06.2020 ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 є дуже високою, загальний рівень небезпеки для суспільства - дуже високий.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання, а також висновки органу пробації.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_5 покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185 та ч.1 ст. 122 КК України суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_5 остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Суд вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів, а менш суворі види покарання будуть недостатні для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/832СЕ-20 від 13.04.2020.
Цивільні позови не заявлялись. Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набранням вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
-ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його прибуття до виправного центру.
Роз'яснити ОСОБА_5 про його обов'язок з'явитись за викликом до уповноваженого органу з питань пробації для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/832СЕ-20 від 13.04.2020 в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: металеву кирку, яка знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1