Справа № 569/4839/20
1-кп/569/823/20
23 червня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області, в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне клопотання прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні №12020180010000512 від 27.01.2020 ОСОБА_4 , -
Рівненським міським судом Рівненської області розглядається обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні.
Прокурор подала клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і заявлені раніше ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати. Прокурор доводить, що ОСОБА_4 будучи судимий 30.10.2019 Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин. Також, вказує, що 27.11.2019 останньому СВ Радивилівським повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України. Він не працює та не має постійне місце проживання, що вказує на існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи наведене, а також тяжкість інкримінованого злочину, існує реальний ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Продовження строку запобіжного заходу є необхідним з метою уникнення зазначених ризиків та для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Просила клопотання задоволити, продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою, з визначенням розміру застави, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. А у разі внесення застави покласти обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник клопотання заперечили, просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати домашній арешт, враховуючи що у обвинуваченого на утриманні перебувають дружина та неповнолітні діти, а також що обвинувачений до затримання працював.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.
Потерпілий у судове засідання також не з'явився.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою суд вважає необхідним, оскільки ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є реальним з огляду те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відсутність доказів про існування міцних соціальних зв'язків в обвинуваченого.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів суд не вбачає, з огляду на обставини вчинення злочину у якому обвинувачується ОСОБА_4 наявність існування ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
А отже, за наявності ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкості злочину у якому обвинувачується ОСОБА_4 який є тяжким відсутність доказів про існування соціальних зв'язків та стримуючих факторів, слід продовжити щодо останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КК України, у розмірі, про який просить прокурор, і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 177,178, 183 КПК України, суд, -
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оженин Острозького району Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід тримання під вартою, строком до 21.08.2020.
Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень у яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО) 820172 Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі та у спосіб визначений в ухвалі про застосування запобіжного заходу.
Покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені ч.5 ст. 195 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучастиь із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави - до 21.08.2020.
В судовому засіданні оголосити перерву до 02.07.2020, 11:30 год., про що повідомити учасників судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019, № 4-р/2019.
Суддя ОСОБА_1