Справа № 569/9648/20
22 червня 2020 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів С.С.Коженова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
Старший державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів С.С.Коженов звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до повного виконання зобов"язань покладених на нього виконавчим документом.
Подання обгрунтоване тим, що на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Головної територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває виконавче проваджені №59687588 з виконання вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Рівненські області по справі №Ф-689-У, виданої 16.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави борг у розмірі 46041,80 грн..
11.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадженн якою боржника зобов"язано подати декларацію про доходи та майно та попереджен боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
30.09.2019 до Рівненського міського відділу державної виконавчої службі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернулася постанова про відкриття виконавчого провадження у зв"язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно відповіді Державної податкової служби України відсутня інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України та джерела отриманню доходів. Згідно відповіді УПФУ відсутня інформація про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами та щодо осіб, які отримують пенсію. Згідно відповіді на запит та результатів аналітичного пошуку в базах даних МВС відсутні дані про транспортні засоби, що зареєстровані боржником. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухомого майна не зареєстровано. На виклик державного виконавця від 06.05.2020 вих.№21421 боржник до відділу не з"являвся, жодних пояснень та причин неявки не надавав.
Вважає, що у зв"язку із значною сумою боргу на користь держави, та тривалим ухиленням боржника від виконання зобов"язань, визначених виконавчим документом, є підстави вважати що боржник умисно уникає своїх зобов"язань перед стягувачем.
Державний виконавець, посилаючись на ст. 377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в"їзд в Україну громадян України просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до повного виконання зобов"язань покладених на нього виконавчим документом.
В судове засідання старший державний виконавець Коженов С.С., не з"явився, що не перешкоджає розгляд подання.
Вивчивши подання з доданими до нього документами суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів перебуває вимога ГУ ДФС у Рівненській області від 16 травня 2019 року №Ф689 про сплату боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 в розмірі 46041,80 грн..
11.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадженн якою боржника зобов"язано подати декларацію про доходи та майно та попереджен боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
В межах виконавчого провадження державним виконавцем здійснювалася перевірка майнового стану боржника. За повідомленням Пенсійного фонду України інформація відносно боржника щодо отримання ним пенсії, працевлаштування та місця роботи відсутня.
Згідно електронних відповідей на запити державного виконавця, у ОСОБА_1 наявні рахунки відсутні, транспортні засоби на його ім"я не зареєстровані, нерухомість відсутня.
06.05.2020 державним виконавцем здійснено виклик ОСОБА_1 до виконавця на 13.05.2020 10.30 год..
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України": право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов"язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов"язань.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов"язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником судового рішення.
Крім того, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
Згідно з п. 2 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Відповідно до п. 3 ст. 2 Протоколу № 4 на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров"я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochevv.Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з"ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі "Хлюстов проти Росії" ("Khlyustov v. Russia" від 11.07.2013 року) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв"язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано "автоматично", тобто лише у зв"язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника в праві виїзду за межі України виникає в державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов"язань.
Матеріали справи також не містять будь-яких даних про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця.
Будь-яких доказів того, що на час звернення до суду з даним поданням боржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього,- суду надано не було.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов"язань, покладених на боржника рішенням суду. Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов"язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов"язків. Відсутність доходів та перевірка майнового стану боржника не свідчить про умисел останнього в невиконанні рішення суду та інших державних органів.
Крім того, суд звертає увагу, що матеріали подання не містять доказів, щодо здійснення державним виконавцем усіх передбачених та можливих заходів, пов"язаних з виконанням, зокрема, повідомлення боржника у встановленому законом порядку про відкриття виконавчого провадження і здійснення його викликів для надання пояснень, вжиття заходів щодо розшуку та встановлення фактичного місця проживання боржника, наявності відомостей Державної прикордонної служби України про перетин боржником кордону, а також відомостей про наявність в останнього закордонного паспорту.
Керуючись ст.ст.260,353,441 ЦПК України , суд -
У задоволенні подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів С.С.Коженова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 22 червня 2020 року.
Суддя -