Справа № 569/999/20
16 червня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
з участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, неустойки, пені, 3% річних та інфляційних втрат , -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму страхового відшкодування відповідно до умов електронного полісу, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_1 від 04.06.2019р. № DNН0ZКF - 19542 НОМЕР_1 , на його користь у розмірі 49 836, 38 грн. і моральну шкоду у розмірі 5000 грн., неустойку, пеню, 3% річних, індекс інфляції (інфляційних втрат) за весь період прострочення виплати страхового відшкодування на дату прийняття судом рішення у даній справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що між ним і Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» було укладено Електронний поліс комплексного страхування власника карткового рахунку від 04.06.2019 року № DNН0ZКF - 19542WQ, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати Страхувальником роботи.
Відповідно до наказу голови Фонду державного майна України від 26.09.2016 № 156-р його було призначено на посаду заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.
19.06.2019р. Фондом державного майна України згідно попередження про наступне вивільнення його попереджено про скорочення посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та запропоновано посаду заступника начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області - начальника відділу документального забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
Наказом Фонду державного майна України від 15.11.2019р. №438-р звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області 18 листопада 2019 року, з яким він ознайомився 18.11.2019р.
19 листопада 2019 року через систему «Приват24» він повідомив про страховий випадок (звільнення у зв'язку із скороченням, реорганізацією) Страхувальника та завантажив в електронному вигляді належним чином завірену роботодавцем копію наказу про звільнення та першу і останню сторінки трудової книжки.
У відповідь на його заяву Страховик листом від 23.12.2019р. №1130641 повідомив про відмову у виплаті страхової суми, таак як відповідно до поданих ним документів, а саме попередження про звільнення, страховий платіж за Договором не було сплачено, тобто відсутня страхова сума на дату попередження про звільнення. Вважає відмову необгрунтованою, неправомірною та такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам даної справи, оскільки Страховик помилково зробив висновок, що 19.06.2019р. Фондом державного майна України позивача попереджено про наступне вивільнення, бо поняття « попередження про скорочення посади, наступне вивільнення» не є тотожним із поняттям «попередження про звільнення», що у подальшому призвело до неправомірної відмови у виплаті страхових відшкодувань, проте, це не відповідало дійсності. Страховик у своїй відмові від 23.12.2019р. не навів та необгрунтував причини відмови, а хибно зіслався на інший розділ на пункт Умов, які не передбачають відмову у страховому відшкодуванні.
Вищевказаний договір страхування між сторонами було укладено з метою захисту майнового інтересу в разі настання певної події, яка обумовлена умовами цього договору страхування, тобто здійснення страховиком страхової виплати в разі настання страхового випадку за ризиками, визначеними договором страхування.
Його було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням та реорганізацією органу державної влади на підставі ппі. п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» 22 листопада 2019 року.
Отже, ця подія є страховим випадком відповідно до умов укладеного між сторонами договору добровільного страхування, який є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався.
На підставі пункту 3.4.4 Умов страхування по договору добровільного комлекскного страхування власника карткового рахунку «Страхування кредитного ліміту»,у разі настання страхового випадку, передбаченого ОСОБА_2 . Договору страхування, а саме “понесення Страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок звільнення Страхувальника з роботи не з його ініціативи” - страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхового відшкодування за даним ризиком. При цьому із суми страхового відшкодування Страховик, як податковий агент, утримує та перераховує до Державного бюджету податок на доходи фізичної особи та інші передбачені діючим законодавством збори та податки у розмірі, передбаченому діючим законодавством на дату виплати страхового відшкодування.
Згідно довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 22.11.2019р. № DNН0ZКF - 19542 НОМЕР_1 залишок станом на 22.11.2019р. ОСОБА_1 становить 163,62 грн., тобто використаного кредитного ліміту становило 49 836, 38 грн.
На підставі наведеного, правильним буде висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком. Позивач втратив роботу через скорочення посади, у зв'язку із реорганізацією, що згідно договору страхування є страховим випадком, то страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату) в розмірі 49 836, 38 грн., розмір якої обумовлено сторонами в договорі. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному. В результаті даної відмови спричинено виникнення заборгованості його перед банком, у зв'язку із втратою роботи, оскільки Страховик не виконав свої зобов'язання. Відповідач в добровільному (поза судовому) порядку, відмовився компенсувати спричинені збитки. Позивач змушений був погашати заборгованість перед банком за власні та позичені кошти. Відповідач свідомо, безпідставно проігнорував обґрунтовані законні вимоги позивача, з метою захисту своїх порушених прав позивач змушений звернутись до суду із даним позовом. На час та після вказаної події позивач вимушений був відмовитись від звичного способу життя, він не мав можливості нормально спілкуватись зі своєю родиною і друзями. Усвідомлення того факту, що через нього (позивача) його близькі та рідні вимушені змінити уклад свого життя, вживати додаткових зусиль і позбавити себе нормального відпочинку постійно пригнічувало і продовжує його пригнічувати, факт втрати постійного місця роботи викликало й душевну біль і завдало душевної травми; особиста вимушена бездіяльність та безпомічність також спричиняли моральні страждання позивачу, оскільки за складом характеру і стилем життя він активна людина, а в результаті завдання шкоди від виникнення заборгованості вимушений був на деякий час припинити своє спілкування із знайомими та друзями; відношення відповідача до скоєного ним, який не тільки не робить ні чого для відшкодування завданої шкоди, але й не визнає в повному обсязі своєї вини у скоєному і на протязі вже тривалого часу. В зв'язку з викладеним він просить стягнути 5000 гривень на його користь моральної шкоди.
ПрАТ «СК «ВУСО» надіслало суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В заперення позовних вимог зазначає, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Електронний поліс комплексного страхування власника карткового рахунку від 04.06.2019 року № DNН0ZКF - 19542WQ, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати Страхувальником роботи.
Даний Поліс укладався при посередництві АТ КБ «Приватбанк» на підставі Пропозиції щодо укладання електронного договору добровільного комплексного страхування власника карткового рахунку, розміщеної на офіційному сайті Страховика (www.vuso.ua), за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи банку.
Заповненням електронної заяви про укладення Договору страхування Клієнт узгоджує всі істотні умову Договору страхування, передбачені ст. 16 Закону України «Про страхування», в тому числі: предмет страхування, страхову суму, перелік страхових випадків, розмір страхових платежів та порядок їх сплати, строк дії Договору страхування та ін. (п.2.3. Пропозиції)
П.4.2. Договору страхування передбачено, що згідно з умовами цього Договору і Правил страхування, Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і Правил страхування.
Перший страховий платіж в сумі 231,20 грн. було внесено на рахунок Страховика 05 липня 2019 року.
19 листопада 2019 року Страхувальник здійснив телефонний дзвінок на номер (3700), зазначений в Договорі та повідомив про факт настання події, яка носить ознаки страхової.
В подальшому, ОСОБА_1 було подано в електронному вигляді заяву про страхову виплату та необхідний пакет документів, передбачений умовами Договору.
Згідно поданих документів страховою компанією було встановлено наступне: наказом Фонду державного майна України від 26.09.2016 року №156-р, ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області з 26.09.2016 року;
У зв'язку з реорганізацією шляхом злиття, ОСОБА_1 було попереджено про наступне скорочення посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та запропоновано для переведення іншу вакантну посаду. З Попередженням про наступне вивільнення, ОСОБА_1 був ознайомлений 19.06.2019 року;
Наказом Фонду державного майна України від 15.11.2019 року №438-р, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади.
Згідно п.7.1. Договору страхування визначено, що страховими випадками за цим Договором визнаються, зокрема, ризик Д ОСОБА_3 (понесення Страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати ним постійного місця роботи, згідно Правил №3) Під «Втратою постійного місця роботи» розуміється розірвання Трудового договору Страхувальника за ініціативою роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідадп, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, (п.7.8. Договору)
П.3.4.4. Умов страхування передбачено, що у разі настання страхового випадку, передбаченого ризиком Д. Договору страхування, страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхового відшкодування за даним ризиком.
При цьому, при визначенні розміру страхового відшкодування за ОСОБА_2 . Договору страхування - розмір страхової суми розраховується на дату попередженняроботодавцем Застрахованої особи про майбутнє звільнення.
З Попередженням про наступне вивільнення, ОСОБА_1 був ознайомлений 19.06.2019 року, однак, станом на 19.06.2019 (дата попередження про майбутнє звільнення) ОСОБА_1 не було внесено страховий платіж, оскільки першу проплату булоздійснено лише 05.07.2019 року, а тому визначити розмір страхового відшкодуваннянеможливо
Відповідно до п.11.5. Умов страхування, у разі несплати або неповної сплати відповідної частини страхового платежу на перший (наступний) сплачений період страхування цей Договір не набуває сили (або припиняє свою дію) і ніякі страхові виплати за ним не здійснюються.
Дана норма кореспондується з п.9.5. Договору страхування
Враховуючи викладене, ПрАТ «СК «ВУСО» листом від 23.12.2019 року №1130641, повідомило позивача, що виплата по заявленій ним події не здійснюється у зв'язку з відсутністю страхової суми на дату попередження про звільнення.
При цьому, наголошують, що розмір страхової суми розраховусться на дату попередження роботодавцем Застрахованої особи про майбутнє звільнення, (п.3.4.5. Умов)
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, позов ОСОБА_1 не визнали, з підстав викладних у відзиві, просять в позові відмовити, справу розглянути за відсутності уповноваженого представника.
Ухвалою суду від 21 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09 годину 00 хвилин 04 березня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу голови Фонду державного майна України від 26.09.2016 № 156-р ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.(а.с.15)
04.06.2019 року між ОСОБА_1 і Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» було укладено Електронний поліс комплексного страхування власника карткового рахунку № DNН0ZКF - 19542WQ, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати Страхувальником роботи.(а.с.8)
Згідно пункту 4.1 Договору, предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок непередбачених фінансових втрат внаслідок втрати Страхувальником роботи. Пунктом 4.2 Договору визначено, що згідно з умовами цього Договору і правил страхування. Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і правил страхування.
Згідно пункту 4.5 Договору, визначено що страховим агентом за цим Договором є АТ КБ «Приватбанк» на підставі Договору доручення на виконання страхових агентських послуг №002597-87-00-00 від 14 листопада 2017 року
Згідно пункту 7.1 Договору визначено, що страховими випадками за цим Договором визнаються, зокрема ризик Д ОСОБА_3 понесення Страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати ним постійного місця роботи, згідно правил №3
Пунктом 7.4 Договору, страховий тариф становить 0,9% від суми заборгованості.
Згідно пункту 7.8 Договору, під «втратою постійного місця роботи» (ризик Д. даного Договору) розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємств, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За умовами договору і Пропозицією щодо укладання електронного договору (а.с. 9,10), страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі страхової суми у сплаченому періоді, який не може перевищувати заборгованість Застрахованої особи перед АТ КБ «Приватбанк», що утворилася внаслідок користування Застрахованою особою такими послугами/сервісами як, кредитний ліміт на картці «Універсальна/Gold.«Миттєва розстрочка», «Сплата частинами» 10 000 грн., а страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страховику страхові платежі (розділи 4, 7 договору).
На виконання умов договору позивач 05 липня 2019 року сплатив 231,20 грн. страхового платежу, 05 серпня 2019 року 446.94 грн., 05 вересня 2019 року 449,36 гривень, 07 жовтня 2019 року 447,10 гривень, 06 листопада 2019 року 444.49 гривні, 06 грудня 2019 року 442,50 грн., 08 січня 2020 року 431,59 грн.,07 лютого 2020 року 259,61 грн, що підтверджено довідкою від 01.04.2020р. ПАТ «Приватбанк» і не заперечується відповідачем.
19.06.2019р. Фондом державного майна України згідно попередження про наступне вивільнення позивача попереджено про наступне скорочення посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та запропоновано посаду заступника начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області - начальника відділу документального забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.(а.с.16)
Наказом Фонду державного майна України від 15.11.2019р. №438-р звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області 18 листопада 2019 року, з яким він ознайомився 18.11.2019р.(а.с.17)
В подальшому, ОСОБА_1 було подано в електронному вигляді заяву про страхову виплату та необхідний пакет документів, передбачений умовами Договору
23.12.2019р. листом за вих.№1130641 відповідач повідомив позивача, що виплата суми страхового відшкодування по події за договором № DNН0ZКF - 19542WQ від 01.10.2019 року, яка відбулась 19.11.2019 року не здійснюється, оскільки розмір страхової суми на дату попередження роботодавцем застрахованої особи про майбутнє звільнення, страховий платіж не було сплачено, тобто відсутня страхова сума на дату попередження про звільнення.
Проте, суд не може погодитися з такою позицією відповідача, з огляду на таке.
Між позивачем та відповідачем існували договірні відносини, які врегульовані Законом України «Про страхування» та ЦК України.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до пп.1 п.1 статті 87 Закону України «Про державну службу», підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору».
Пунктом 7.8 Договору, під «втратою постійного місця роботи» (ризик Д. даного Договору) розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємств, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Тобто, під втратою постійного місця роботи розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Отже, вищевказаний договір страхування між сторонами було укладено з метою захисту майнового інтересу в разі настання певної події, яка обумовлена умовами цього договору страхування, тобто здійснення страховиком страхової виплати в разі настання страхового випадку за ризиками, визначеними договором страхування.
Так, при розгляді справи було встановлено, що позивача було звільнено з роботи 15 листопада 2019 року.
Отже, ця подія є страховим випадком відповідно до умов укладеного між сторонами договору добровільного страхування, який є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався.
Такої ж позиції притримується і Верховний Суд, викладеної ним у постанові від 21.02.2018р. по справі № 464/8852/15 (провадження № 61-5572св18).
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 990 ЦК страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Аналіз цих норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.
Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до умов договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
Статтею 991 ЦК України і ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачені випадки відмови страховика від здійснення страхової виплати. Так, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Як вбачається з листа №1130641 відповідач повідомив позивача, що виплата суми страхового відшкодування по події за договором № DNН0ZКF - 19542WQ від 01.10.2019 року, яка відбулась 19.11.2019 року не здійснюється, оскільки розмір страхової суми на дату попередження роботодавцем застрахованої особи про майбутнє звільнення, страховий платіж не було сплачено, тобто відсутня страхова сума на дату попередження про звільнення.
Однак, дослідивши умови договору та надані позивачем докази, приходжу до висновку, що у страхової компанії не було підстав для відмови у проведенні відповідної страхової виплати.
Суд вважає недоречним трактування відповідачем дати 19 червня 2019 року, коли позивача було попереджено про наступне скорочення його посади, з датою його звільнення, оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади 15 листопада 2019 року, а тому саме ця дата звільнення підтверджує настання страхового випадку.
А тому відсутні у відповідача і належні підстави для заперечення позову з посилань на те, що на дату попередження роботодавцем застрахованої особи про майбутнє звільнення, страховий платіж не було сплачено, тобто відсутня страхова сума на дату попередження про звільнення.
Оскільки, відповідно до п.8 спірного договору : «Цей договір діє 12 місяців з 05 червня 2019 року по 04 червня 2020 року. При цьому договір починає діяти з наступного дня після сплати страхового платежу за перший страховий період», тому, враховуючи, що перший платіж по договору ОСОБА_1 було внесено 05 липня 2019 року в сумі 231 грн. 20 коп., то з 06 липня 2019 року він є діючим. Тобто, на момент звільнення позивача - 15 листопада 2019 року, договір був діючий повністю, так як був вже оплачений протягом трьох місяців до дати звільнення позивача.
На підставі наведеного, правильним буде висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.
Таким чином, відповідач підмінює поняття, називаючи попередження про наступне звільнення самим звільненням.
За таких обставин, в основу рішення не можуть бути прийняті твердження відповідача про те, що з означених підстав позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Згідно пункту 3.4.4 Умов страхування по договору добровільного комлекскного страхування власника карткового рахунку «Страхування кредитного ліміту»,у разі настання страхового випадку, передбаченого ОСОБА_2 . Договору страхування, а саме “понесення Страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок звільнення Страхувальника з роботи не з його ініціативи” - страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхового відшкодування за даним ризиком. При цьому із суми страхового відшкодування Страховик, як податковий агент, утримує та перераховує до Державного бюджету податок на доходи фізичної особи та інші передбачені діючим законодавством збори та податки у розмірі, передбаченому діючим законодавством на дату виплати страхового відшкодування.
Відповідно до довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 22.11.2019р. №E0G73421PQM38OFK залишок ОСОБА_1 станом на 22.11.2019р. становить 163,62 грн., тобто сума використаного кредитного ліміту становила 49 836, 38 грн.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком. Позивач втратив роботу через скорочення посади, у зв'язку із реорганізацією, що згідно договору страхування є страховим випадком, то страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату) в розмірі 49 836, 38 грн., розмір якої обумовлено сторонами в договорі. За договором страхуваніш одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст» 979 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведені позовні вимоги, стосовно стягнення суми страхового відшкодування відповідно до умов укладеного Договору, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні та недоведені, оскільки позивач належними, допустимими та достатніми доказами не довів ні самого факту заподіяння йому моральної шкоди, ні обставин, які визначають її характер та обсяг. Не зазначив позивач і того, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується, та умовами договору не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Судові витрати - судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355, п.3 Р.ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 49 836 (сорок дев'ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 38 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 ( вісімсот сорок ) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину процесуальні строки щодо розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", місцезнаходження: 03680 м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052.
Повне судове рішення складено 22 червня 2020 року.
Суддя: О.В.Панас