Справа № 569/9834/18
22 червня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Харечка С.П..
при секретарі Гожа Г.В.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 листопада 2018 року по цивільній справі № 569/9834/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Відповідач в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з підстави викладених у ній. Вказав, що позивачці було відомо на день розгляд справи його місце перебування, однак вона свідомо не повідомила про це суд.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляд у була повідомлена через свого представника. Причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши доводи заяви про скасування заочного рішення у справі, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При прийнятті рішення в цій частині суд бере до уваги і практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права в Україні.
Так, у справі "Брумареску проти Румунії" ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Крім того, відповідач при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення до такої заяви не надав доказів, які б мали істотне значення для перегляду такого рішення, а викладені в заяві доводи не заслуговують на увагу, як такі, що мають істотне значення.
Суд зазначає, що під час судового розгляду були досліджені належним чином всі наявні письмові матеріали справи та надана їм правова оцінка.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Підсумовуючи все вищевикладене, оскільки заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на нові докази, які мають істотне значення для справи, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 287-288 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 листопада 2018 року по цивільній справі № 569/9834/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Харечко С.П.