22 червня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/1504/20,
учасники справи:
позивач-відповідач - ОСОБА_1
відповідач-позивач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 ідеальну частку квартири яка набута у шлюбі, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати квартиру АДРЕСА_1 "єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі з 1999 року. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2015 року, шлюб розірвано. В період шлюбу ними, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1311, набута квартира АДРЕСА_1 . За його письмовою згодою зазначений договір купівлі-продажу квартири оформлений на його на той час дружину, ОСОБА_2 . Придбавши спірну квартиру під час перебування в шлюбі, вони з відповідачкою набули право спільної сумісної власності на спірне майно.
12 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із зустрічним позовом, в якому просить визнати право власності ОСОБА_2 , на 1/2 ідеальну частку квартири у АДРЕСА_1 яка набута у шлюбі; судові витрати покласти на відповідача. Вказує, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Рівненського міського суду від 18 листопада 2015 року, шлюб розірвано. В період шлюбу ними, відповідно до договору купівлі-продажу від 25 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., реєстровий № 1311, була набута квартира АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 29 січня 2020 року вищевказана позовна заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.175, ст.177 ЦПК України. 17 березня 2020 року за вх.№13829/20 позивачем подано заяву на виконання ухвали суду та долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн..
Ухвалою суду від 18 березня 2020 року прийнятп до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 28 квітня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді та заперечень.
Ухвалою суду від 13 травня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 ідеальну частку квартири яка набута у шлюбі прийнято та об"єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об"єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку квартири.
18 червня 2020 року через судову охорону представником позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Суріковою С.І. подано заяву (вх.№29490/20), в якій просила справу розглянути у відсутність позивача-відповідача ОСОБА_1 та його представника. Позовні вимоги підтримує та просить задоволити, зустрічний позов визнає. Судові витрати по справі за домовленістю сторін, кожна сторона несе самостійно.
18 червня 2020 року через судову охорону представником відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвокатом Гнатюк Ю.О. подано клопотання (вх.№29343/20), в якому просив розгляд справи провести у відсутність відповідача-позивача ОСОБА_2 та її представника. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволити.
19 червня 2020 року через судову охорону представником відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвокатом Гнатюк Ю.О. подано уточнене клопотання (вх.№29575/20), згідно якого просив клопотання від 18 червня 2020 року представника позивача за зустрічним позовом, залишити без розгляду. Позовну вимогу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/2 ідеальну частку квартири яка набута у шлюбі підтримує та просить задовольнити. Судові витрати сторони у справі несуть самостійно. Розглянути справу без участі позивача за зустрічним позовом та її представника за наявними документами, які містяться в матеріалах справи.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Встановлено, що строни перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 01 грудня 2015 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.
25 травня 2007 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю. посвідчено заяву ОСОБА_1 , якою останній надав згоду на купівлю його дружиною ОСОБА_2 , квартири АДРЕСА_1 , за спільні кошти їх подружжя.
Згідно Договору купівлі-продажу від 25 травня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1311, продавець, ОСОБА_3 , продав, а покупець ОСОБА_2 , купила квартиру АДРЕСА_1 .
Вказаний Договір купівлі-продажу зареєстровано в КП "РМБТІ" 05.07.2007, що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Норми ст.60 СК України свідчить про презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна подружжя на певний об"єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 СК України об"єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об"єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу та на підставі ст.69 ч.1 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
При цьому, суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз"яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Таким чином, спірне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , було набуте у власність під час перебування сторонами у зареєстрованому шлюбі, на підставі ст.61 СК України, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя - сторін у справі, а тому вказане майно подружжя підлягає поділу.
На основі повно та всебічно з"ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об"єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку квартири та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 ідеальну частку квартири яка набута у шлюбі підлягають задоволенню.
Вимоги про відшкодування судових витрат не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об"єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку квартири - задовольнити повністю.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 "єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 ідеальну частку квартири яка набута у шлюбі - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 22 червня 2020 року.
Суддя -