іменем України
Справа № 569/7375/20
12 червня 2020 року
Суддя Рівненського міського суду Денисюк П.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , приватний підприємець, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 201009 від 02 травня 2020 року, 02 травня 2020 року о 21 год. 47 хв. в м. Рівне по вул. Дубенська, 46, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Legacy» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря № 415 від 02 травня 2020 року.
Вказано, що ОСОБА_1 такими своїми діями порушив п. 2.9«а» Правил дорожнього руху України та його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що дійсно зазначеного дня та часу, він під час керування транспортним засобом був зупинений працівниками поліції, у зв'язку із несправністю лівої лампи, які на момент руху я усунути не міг, разом з тим мені було запропоновано пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. Пояснив їм, що алкоголю не вживав, оскільки за станом здоров'я (кашель) вживав ліки «Стоптуссин-Фіто». Не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, разом з працівниками поліції проїхав до КП РОПЦЗН, де пройшов тест на приладі «Драгер», з висновком лікаря не погоджуюсь. Долучив до матеріалів справи акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 415 від 02 травня 2020 року, в якому зазначено, що при повторному проходженні тесту на приладі "Драгер" - результа огляду показав 0, 21 % проміле.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, суд приходить до наступних висновків.
Виходячи з положень ст. 7 КУпАП, забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у випадку передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 такому інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції». На підтвердження вчинення зазначеного правопорушення до протоколу додано висновок огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку приладу Alcotest Драгер від 02 травня 2020 року.
З акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - за допомогою «алкотестеру Драгер» - слідує, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, результат огляду на стан сп'яніння «позитивна, 0,21 проміле»; свідки огляду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством регламентовано порядок проведення огляду для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння.
Зокрема, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Так, згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ зазначеної Інструкції.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктом 22 Розділу III Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Вказані положення Інструкції повністю кореспондуються з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.266 КУпАП).
Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Отже, виявлений під час проведення огляду на стан сп'ягніння ОСОБА_1 , рівень випарів алкоголю становить 0,21 % (промілле), що перебуває в межах відносної похибки даного приладу та у відповідності до Інструкції затвердженою Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року не може вважатися станом алкогольного сп'яніння.
Крім того вважаю за необхідне зазначити, що вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та/або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які б вказували про порушення особою ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР України здобуто не було та суду не надано.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП , - не доведена.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у відповідності до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого із ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 40-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, судя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Головуючий суддя -