Справа № 567/274/20
23.06.2020 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дубно Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України
встановив:
в провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 20.12.2019 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_4 в межах двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді від 13.02.2020 строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 було продовжено до 11.04.2020 включно.
При обранні запобіжного заходу було враховано, що ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, перебуваючи на волі може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
В подальшому, згідно ухвал суду від 17.03.2020, 12.05.2020 запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою було продовжено.
Станом на 23.06.2020 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 не розглянуте.
Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор подав суду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та з огляду на те, що судове провадження по даному провадженню не закінчено та потребує часу для його всебічного і об'єктивного розгляду, просить продовжити обвинуваченому обраний запобіжний захід. Вказує, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились, а застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не зможе забезпечити його належної поведінки та запобігти вище вказаним ризикам.
Посилається на те, що вчинені обвинуваченим злочини відносяться до категорії тяжких злочинів та в разі доведення вини ОСОБА_4 , йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Окрім того вказує, що існує ризик незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків, шляхом встановлення особи «покупця» та подальшого його залякування або помсти, а також осіб, які були понятими при проведенні слідчих дій з метою схиляння їх до неправдивих показів на його користь.
Також прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 систематично здійснював збут наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, останній зможе продовжити свою злочинну діяльність, в тому числі не покидаючи своє місце проживання за умови обрання йому менш суворого запобіжного заходу, такого як домашній арешт.
Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, ухилення від виконання процесуальних рішень, просить продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні просять змінити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на відсутність, на їх думку, на даний час ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та вказуючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Одночасно вказують, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має неповнолітню дитину та міцні соціальні зв'язки.
При цьому обвинувачений зазначив, що не має наміру ухилятись від суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши всі обставини відповідно до вимог ст.177-178 КПК України відносно особи обвинуваченого, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 20.12.2019 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_4 в межах двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді від 13.02.2020 строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 було продовжено до 11.04.2020 включно.
При цьому, слідчим суддею було взято до уваги що ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, перебуваючи на волі може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
В подальшому, згідно ухвал суду від 17.03.2020, 12.05.2020 запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою було продовжено.
В судовому засіданні встановлено, що обставини кримінального провадження з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились. В той же час, будь-яких доказів про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України обвинувачений і захисник не надали.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України та із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років.
Окрім того, ОСОБА_4 не має міцних родинних та соціальних зв'язків, постійного джерела прибутку, оскільки на даний час він розлучений та з сім"єю не проживає, не працевлаштований, що вказує на неможливість застосування щодо нього більш м"якого запобіжного заходу та те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та у пошуках матеріального збагачення ОСОБА_4 може переховуватись від суду, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, що свідчить про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно суд вважає, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому розгляду кримінального провадження шляхом незаконного впливу на свідків, які на даний час не допитані.
Також прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 систематично здійснював збут наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, останній зможе продовжити свою злочинну діяльність, в тому числі не покидаючи своє місце проживання за умови обрання йому менш суворого запобіжного заходу, такого як домашній арешт. В той же час зазначає, що 19.12.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 наркотичних засобів виявлено не було, що дає підстави вважати, що останній може зберігати їх в невідомих досудовому слідству місцях, збути іншим особам.
Вказане, на думку прокурора, свідчить про можливість вчинення ОСОБА_4 інших злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, прокурором в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_4 може вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, також суд враховує відсутність негативних характеризуючих даних про особу обвинуваченого, відтак суд приходить до висновку, що наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення в судовому засіданні прокурором не доведено.
Нових обставин з приводу відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та доказів, що підтверджують вказані обставини обвинуваченим та його захисником не зазначено.
Наведені обставини свідчать, що станом на сьогоднішній день не встановлено, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, надає можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні таких строків.
Аналізуючи при цьому в сукупності всі обставини справи, передбачені ст.178 КПК України з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід продовжити та вважає, що обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, встановлені ризики передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, не зменшились, що виключає можливість зміни обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 331, 369-372 КПК України
ухвалив:
продовжити застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" строком на 60 днів до 21.08.2020 року до 16 год. 10 хв.
Залишити щодо ОСОБА_4 можливість внесення застави на умовах та в розмірі визначеної ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 20.12.2019 в межах двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 48025 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти. Обвинуваечний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити строком 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю та обвинуваченому вимоги передбачені ч.8 ст.182 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1