Справа № 567/598/20
23.06.2020 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020180170000195 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
встановив:
13.05.2020 в період часу з 09:00 год. по 14:00 год., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 під час здійснення ремонтних робіт, знаходячись в кімнаті коридору житлового будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 , що у АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який він, діючи таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власниці майна, викрав з її гаманця грошові кошти в сумі 1000 грн., належні ОСОБА_5 .
29.05.2020 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 було досягнуто угоди про примирення.
Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. Вказав, що здатен реально виконати визначене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала на адресу суду заяву в якій підтримала угоду про примирення із обвинуваченим, просить її затвердити та вказала, що укладення угоди є добровільним, на неї не чинився будь-який тиск чи примус при її підписанні. Зазначила, що повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України та наслідки не виконання угоди, передбачені ст.476 КПК України. Також їй відомо про обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Вказала, що на даний час шкода завдана внаслідок вчинення злочину їй відшкодована повністю, претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру вона не має.
Просить розглядати кримінальне провадження в її відсутності.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч.1 ст.185 КК України та загальним засадам призначення покарання.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.66 КК України, суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що існують обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , що дає можливість прийти до висновку про доцільність призначення йому визначеного сторонами угоди виду покарання.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з"ясовано, що обвинувачений та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд
засудив:
затвердити угоду від 29.05.2020 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1