Справа № 567/579/20
16 червня 2020 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли від Острозького ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, одруженої, непрацюючої (зі слів), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив :
23 травня 2020 р. о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Г.Острозької Рівненської області керувала автомобілем марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилась у присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 частково підтвердила обставини, викладені у складеному відносно неї протоколі про адміністративне правопорушення, заперечила факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Та після повного дослідження у судовому засіданні доказів на підтвердження її провини - підтвердила факт відмови від проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала. Пояснила, що напередодні ввечері у неї виник конфлікт з батьками, та вночі 23.05.2020 р. близько 02:20 год. вона вирішила поїхати в супермаркет, щоб придбати мінеральну воду. Припарковуючи автомобіль в м.Острог по вул.Г.Острозької Рівненської області поблизу супермаркета, до неї підійшли працівники поліції. При перевірці документів працівники поліції вказали їй, що від неї чути запах алкоголю та запропонували пройти освідчення на стан сп'яніння з використанням алкотестера, на що вона погодилася. В подальшому працівники поліції надали їй алкотестер і сказали подути в нього, при цьому вона самостійно розпечатала упаковку трубки до алкотестера. Вона тричі дула в алкотестер, однак прилад нічого не показав, та працівники поліції сказали, що вона неправильно здійснювала продування. Зазначила, що належним чином вона не змогла скористатися алкотестером, так як в неї є проблеми зі здоров'ям, та працівники поліції вказували їй на те, що вона намагається ухилитися від освідчення та притягнення до відповідальності. В подальшому працівник поліції запропонував пройти освідчення на стан сп'яніння в медичному закладі, проте вона відмовилася, мотивуючи тим, що не бажає їхати в лікарню, оскільки їй не приємно перебувати у будівлі лікарні. При застосуванні алкотестера були присутні двоє свідків, які в подальшому підтвердили факт її відмови від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі. В подальшому працівники поліції склали відповідні документи. Зазначила, що відмовилась на місці зупинки від дачі пояснень та підпису в протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та Направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були виявлені різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, порушення мови.
Тобто працівники поліції вказали підстави у зв'язку з якими вони вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у присутності двох свідків виходячи з наступного.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та була зупинена працівниками поліції при спробі припаркувати автомобіль біля супермаркета.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння від 23.05.2020 р. встановлено, що в ОСОБА_1 23.05.2020 р. виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовилась.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 333691 від 23.05.2020 р. ОСОБА_1 , цього дня о 02:20 в м.Острог по вул.Г.Острозької керувала автомобілем марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилась у присутності двох свідків, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дійсність обставин, викладених у протоколі серії БД №333691, засвідчили своїми підписами на протоколі.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, а також свідки, які засвідчили факт відмови від проходження освідчення на стан сп'яніння, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не навела суду обгрунтованих доводів, які б спростовували обставини, повідомлені вказаними свідками.
Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустими суд не вбачає.
Оскільки присутність свідків на місці події ОСОБА_1 не оспорювала, при розгляді адміністративної справи в суді зміст їх показань нічим не спростований, а тому суд приймає їх до уваги як доказ при винесені постанови.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 333691 від 23.05.2020р. вбачається, що останній складений у присутності свідків, з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015р.
Відомості, викладені у протоколі, під час розгляду справи у суді не спростовані, тому протокол про адміністративне правопорушення суд приймає до уваги як доказ при винесені постанови.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності і підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно довідки Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 27.05.2020 р. №3466/202/01/12-2020 ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., та як пояснила ОСОБА_1 вказаний штраф на даний час сплачено.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено. При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатною, тяжких наслідків у результаті скоєного порушення не настало, а тому беручи до уваги, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.23, 24, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП,
постановив :
Визнати ОСОБА_1 такою, що вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 19.06.2020 р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.