Справа № 567/326/20
16 червня 2020 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Войтко А.Г.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів звернулася ОСОБА_1 .
У своїй позовній заяві зазначає, що оскільки змінились підстави з яких виходив суд, призначаючи стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини, та оскільки розмір аліментів визначених рішенням від 26.11.2013 не відповідає потребам дитини на теперішній час, а на даний час відповідач отримує нерегулярний, мінливий дохід отриманий від зайняття періодичними роботами по перевезенні вантажу та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тому вказуючи, що відповідач здатен сплачувати кошти на утримання дитини у більшому розмірі, просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Ухвалою від 30.03.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Позивача та її представник в судовому засіданні подану заяву підтримали на підставі наведених у ній обставин, просили позовні вимоги задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечення проти позову не подавав. Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За клопотанням представника позивача проведено заочний розгляд справи, а тому, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони по справі вказані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6)
Згідно виконавчого листа Острозького районного суду Рівненської області від 26.11.2013 по цивільній справі №567/1394/13-ц з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнено аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 16.10.2013 та до досягнення дитиною повноліття. (а.с.10)
З інформаційної довідки встановлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та надавав послуги таксі. Підприємницька діяльність припинена 13.11.2018. (а.с.11-12)
З резюме ОСОБА_3 розміщеного ним на сайті пошуку роботи вбачається, що в період з жовтня 2018 року по червень 2019 року, він працював водієм-далекобійником (країна Литва). (а.с.15)
З довідки від 20.11.2019 №01-28/462 встановлено, що ОСОБА_3 є ученицею Острозького НВК "Школа І-ІІІ ступенів-гімназія" з 01.09.2018 по теперішній час. (а.с.16)
З довідки від 22.11.2019 встановлено, що ОСОБА_3 є ученицею КЗ "Острозька школа мистецтв" Острозької міської ради, художнього відділення. Оплату за навчання кожного місяця проводить регулярно в розмірі 140 грн. (а.с.17)
З довідки від 25.10.2019 №2 встановлено, що ОСОБА_3 є ученицею студії сучасного танцю. Упродовж навчання всі батьківські внески, а саме щорічну плату у розмірі 350 грн., костюми на концерт (1000 грн. на рік), поїздки, тощо, оплачує мама. (а.с.18)
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і рішенням суду від 26.11.2013 з батька дитини - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі 300 грн., починаючи з 16.10.2013 до повноліття дитини.
Як вказано в позовній заяві та підтверджено у судовому засіданні, витрати на утримання дитини зросли. Значні кошти витрачаються на продукти харчування, одяг, взуття, у випадку захворювання на ліки. Розмір аліментів, який сплачує відповідач недостатній для належного утримання дитини.
Звертаючись до суду, в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що погіршилося її матеріальне становище, дитина потребує більших матеріальних витрат ні ж ті, що передбачалися раніше, а дохід відповідача продовжує бути нерегулярним, окрім того, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому дані обставини є підставою для зміни розміру стягнення аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, наявністю непрацездатних батьків; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.
Суд вважає, що виходячи із вимог частини 1 статті 192 СК України, у системному зв'язку положенням ч. 2 статті 182 СК України, розмір аліментів, які стягуються із відповідача підлягає збільшенню, оскільки утримання неповнолітньої дитини у її віці потребує від батьків додаткових зусиль та матеріальних витрат, а з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляції тощо, визначений у 2013 році, розмір аліментів не є достатнім розміром для задоволення розумних потреб дитини, зокрема, для належного забезпечення повноцінного харчування, одягу, навчання та розвитку.
Також судом враховується, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що відповідач має періодичний мінливий дохід, оскільки працює водієм, та є власником транспортного засобу, тому що надані нею копії рішень судів не місять посилання на особу, яку вони стосуються, як і не засвідчені у встановленому законом порядку, а розміщення анкети ОСОБА_3 із зазначенням довільної інформації не є свідченням дійсності обставин вказаних у ній, зокрема про місце та термін роботи. Окрім того, судом враховується та обставина, що позивач сплачує кошти на навчання дитини, проте також суд враховує, що позивач позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину не заявляла.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що аліменти - кошти на утримання дитини. Розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" I встановлено суми прожиткового мінімуму на 2020 рік для дітей віком від шести років прожитковий мінімум складає: з 01.01.2020 - 2218 грн. Таким чином мінімальний розмір аліментів на дитину у віці від шести років не може бути меншим ніж 1109 гривень на місяць.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.182 СК України в редакції згідно закону №2037-У11 від 17.05.2017 - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням встановлених обставин, які сторонами визнанні, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення правильного способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З урахуванням усього вище викладеного, суд вважає необхідним змінити розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки аліменів, на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив
позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів визначений рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 26 листопада 2013 року по цивільній справі №567/1394/13-ц та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.