Справа № 564/947/18
23 червня 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України
Прокурор, який підтримує державне обвинувачення по кримінальному провадженню №12019180150000813 від 24.12.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України та №12018180150000173 від 20.03.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з клопотанням про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з підстав, наведених у клопотанні. Також, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 порушує обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Присутній в судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечили щодо поданого клопотання. Просять, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Костопільського районного суду від 29.04.2020 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 29.06.2020.
Згідно приписів ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, до суду з'являється. Переконливих доказів того, що ОСОБА_4 може вплинути на потерпілих чи свідків суду не надано, як і доказів порушення ОСОБА_4 умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні, буде недостатньо.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Враховуючи майновий стан, постійне місце проживання, попередню процесуальну поведінку обвинуваченого, суд вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, щодо ОСОБА_4 слід продовжити застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи, щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк два місяці обов'язки прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу суду; невідкладно повідомити прокурора, суд про зміну місця свого проживання, утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задоволити частково.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту терміном до 21 серпня 2020 року.
Заборонити ОСОБА_4 цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , терміном до 21 серпня 2020 року.
Покласти на ОСОБА_4 на строк два місяці, до 21 серпня 2020 року, наступні обов'язки:прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу суду; невідкладно повідомити прокурора, суд про зміну місця свого проживання, утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими.
Ухвала остаточна і окремому оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1