12.06.2020
Справа 431/407/20
Провадження 2-а/431/16/20
12 червня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області
В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,
За участю секретаря с/з: Кустової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирного Олексія Віталійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирного О.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та просив скасувати постанову серії БАА № 628874 згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.01.2020 постановою поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирного О.В. серії БАА № 628874 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 грн., за те, що він не ввімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР України. Вважає, що відповідач -поліцейськи сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирний О.В. при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, оскільки на його транспортному засобі горіли денні ходові вогні, що дозволено ПДР України, а тому винесена постанова є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про день розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, заяв та відзиву не надали.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.01.2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирним О.В. складено постанову серії БАА № 628874 (а.с. 4) у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.8 ПДР України відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Оригінал оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано, а з наявної в матеріалах справи копії взагалі неможливо зрозуміти кого і за що притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому суд виходить лише з наданих позивачем відомостей.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
А згідно до ч. 2 ст. 251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень належних та допустимих доказів в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, не долучено до матеріалів справи.
Суд вважає, що кваліфікація дій позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП поліцейським Хирним О.В. є помилковою з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення ними, зокрема, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Так, п. 9.8 ПДР України (розділ 9 - Попереджувальні сигнали) передбачено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, в той час як денні ходові вогні передбачені конструкцією належного позивачу транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-2103 горіли.
При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР денні ходові вогні зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.
При цьому суд звертає увагу на те, що приписами ст. 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст.ст. 121-128, ч. 1 і 2 ст. 129, ст.ст. 139 і 140 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду не надано, то суд змушений приймати рішення на підставі наявних доказів і констатувати, що факт порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку із чим постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови серії БАА № 628874 від 18.01.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення, то за приписами ч. 3 ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Позивач звертався з позовом до Марківського відділу Національної поліції в Луганській області з вимогами, такими же самими, як до відповідача Хирного О.В . В судовому засіданні позивач уточнив, що суб'єктом владних повноважень є саме поліцейський сектор реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирний О.В. як особа, що безпосередньо винесла відносно нього постанову.
Суд погоджується з позивачем в тій частині, що належним відповідачем є саме відповідач Хирний О.В. , як особа, що винесла постанову відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, в частині позову до Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області позивачу в задоволенні необхідно відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 77, 241-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 258, 288, 289, 293 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 до Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Хирного Олексія Віталійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині визнання дій неправомірними, скасування постанови до Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Скасувати постанову серії БАА № 628874 від 18.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017 року) рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Ткач